Баннер
09.11.2016

Місто торгашів: співають, б’ються, помирають

Фото автора
Анна Мєженіна
Фото автора
Павло Стех

Харків часто називають “містом торгашів”, вкладаючи в ці два слова виключно негативні конотації та сенси. У голові одразу виникають лабіринти “барабашовки”, з повними контейнерами турецького секонд-хенду та інкубаторськими фасонами усіх сезонів. Проте є одне місце, де про “базарний Харків” говорять без зневаги та апломбу. Тут усі негативні закиди сприймаються з іронією — на барахолці зверхність недоречна. Особливо о шостій ранку.

 

Зібравши всією редакцією одягу та різних дрібниць, ми вирішили зайнятися монетизацією нашого журналу на харківській барахолці. Ринку ми дісталися біля шостої ранку, несучи в рюкзаках книги, блузки, посуд та інше. “Коля, йоб твою мать!” — Обурено кричить жіночка на вході, своєму напарнику. Ми швидко проходимо повз: треба встигнути зайняти місце. Бажано — подалі від біотуалету.
Найвигідніші шматки асфальту зарезервовані, заздалегідь і на довго, постійними продавцями. Зазвичай місце орендують на кілька місяців і, відповідно, — зі знижкою. З нас, одноденних, беруть 8 гривень.

Поки ми стелимо каремат і розкладаємо на ньому принесене, нас оточують з усіх боків близько десятка “місцевих”. Їх натреноване око, яке пильнувало наші напхані рюкзаки із самого входу, одразу розпізнало недосвічених, випадкових персонажів. Вони зацікавлено розглядають наш реквізит з надією щось перекупити, поки цього не зробили їхні конкуренти.

Поруч голосно й безтурботно жартує чолов’яга, який нагадує бравого вояка Швейка. Його гострі, часто хтиві, випади в сторону Людки з сусіднього ряду чутно на півринку, попри базарний гамір. Біля його військових мундирів в перемішку з підшивкою “Плейбою” постійно тупцюють чоловіки старшого віку. Поки з обкладинки журналу на них поглядає оголена модель, вони зі знанням справи починають обговорювати російсько-турецькі війни, багнети і шаблі, знайдені під час експедицій, а потім розкрадені з музеїв. “Швейк” розуміє, що нічого вони в нього купувати не будуть, тому обриває розмову і біжить за жінкою, яка розвозить каву.

Фото на всю ширину 1

“Прибуток буває різний. Можеш хоч три дні просидіти і піти ні з чим, а буває — за день півтори тисячі вторгуєш. Сьогодні в мене барахло, за ці дрібниці більше ніж 400 гривень не візьмеш”, — розповідає наш сусід. У будні Віталій працює на будівництві майстром, звідти й основний заробіток. Він розповідає історію за історією. Одна з них — про  дочку, яка вступила без зв’язків і грошей до університету. Після цього одразу перемикається на скурвленість суспільства і продажність влади. Для Віталія “барахолка” є не просто можливістю підзаробітку: “Цей ринок так, для задоволення. От дехто зранку на риболовлю їде, а я тут відпочиваю. Я тут уже кілька років і бачив усе. Хіба не бачив, щоб тут народжувались, а решта — співають, б’ються, помирають. Усяке бувало. Тут навіть є своя перукарня, інколи ходить хлопець з “машинкою” і стриже людей”. 

Фото слайд 2 Фото слайд 2 Фото слайд 2

Біля восьмої ранку на ринку помітно збільшується кількість покупців. Вони купують патефони і ресори, м’які іграшки і бюсти Сталіна, книги і запальнички, військові каски та ікони. У цьому пожвавленні й метушні на наш товар ніхто уваги не звертає. За дві години ми заробили 25 гривень. “По скільки книги?” — Цікавиться дідусь, розглядаючи Гоголя і Кастанеду. Ціна його не влаштовує. Переводить погляд на Конституцію і всміхається.

“Конcтитуція — безцінна”, — кажу. — “Взяв із наміром віддати безкоштовно, якщо хтось просто запитає”.

“Ой, повір, не запитають”, — вдало передбачає дідусь і йде до наступного продавця книг.

 

 

Фото слайд 3 Фото слайд 3 Фото слайд 3

Врешті в нас купують радянську вазу за 30 гривень, і ми вирішуємо потрохи збиратись і лишати ринок. Сусід Віталій пропонує коньяк із лимоном і називає “барахолку” цвинтарем людських душ.  

За чотири години, проведені на “барахолці”, ми вторгували 55 гривень. Які-не-які, але гроші. Тим паче, для регіонального ЗМІ про культуру.

Фотографії, відео - Аліна Полянська

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены