Свобода не безкоштовна. Як українські музиканти вшановують пам’ять Дані Дідіка
«Свобода не безкоштовна» (англ. Freedom isn’t free, freedom is not free, freedom’s not free, freedom ain’t free) — ідіома, яку часто використовують в США з метою висловлення вдячності військовим, які віддали своє життя на захист свободи.
Харків’янин Даня Дідік не був військовим. Він був звичайним підлітком, який розумів і цінував свободу, і заплатив за неї надвисоку ціну — своє життя. Хлопець загинув від вибуху, який стався під час Маршу Єдностів Харкові 22 лютого 2015 року.
Сьогодні, 27 квітня 2020-го, Даня святкував би своє 21-річчя. Яскраву дату юності, перших перемог і розчарувань, виважених рішень і усвідомленого вибору — як саме жити власне життя.
На честь цієї дати Наталя Наумова Реєнт досліджує масштабний музичний проєкт «Так працює пам’ять», присвячений Дані Дідіку, й згадує історію хлопця, якому завжди буде п’ятнадцять.
Ніхто з нас не знає, яким би сьогодні був Даня Дідік — юнак-харків’янин з відкритою усмішкою.
Невідомо, де б саме він мешкав, який фах отримав, чи з’явилися б у нього нові захоплення чи друзі.
Заливав би фото у свій Instagram-аккаунт, чи може постив важливі думки і карантинні мемчики в щойно зареєстрованій Facebook-сторінці.
Ми знаємо лише, що було після 22 лютого 2015 року, і скільки людей завзято борються за те, щоб надати школі, в якій навчався Даня, його ім’я (#ШколаІменіДаніДідіка). А також, чому з’явився проєкт «Так працює пам’ять», в якому українські музиканти присвячують свої нові треки пам’яті Данила.
21 квітня 2020-го у мережі з’явився ще один портрет Дані Дідіка, сімнаднадцятий за рахунком в галереї пам’ятних портретів.
«Коли я малювала, докладала зусиль, щоб не заплакати. А ще намагалася, щоб Даня дивився на нас», — розповідає авторка Юля Самелюк.
«Тільки літери, вдавлені в камінь
Вміщають в собі певний підсумок того життя
Там зображення — юне, щасливе, наповнене силами
Раптом пішло в небуття»
alyona alyona
У свої 15 Даня був впевненим у своїх поглядах, дорослішав у вільній постмайдановській Україні, у нескореному Харкові, футбольні фани якого подарували світові вибухове «Ла-ла-ла».
Можливо, він сподівався на швидке припинення війни, повернення Криму і окупованих територій. Мріяв про побачення і веселі вечірки.
Він точно був добрий і вмів щиро дружити.
Даня був цікавий до спорту, займався плаванням, вільною боротьбою, дзюдо і самбо, грав у дитячій футбольній команді харківського «Металісту». Після дев’ятого класу хотів вступати до кадетського корпусу, але як згадує батько — вагався, бо не хотів залишати шкільних друзів.
Відкрито декларуючи свою проукраїнську позицію, молодший Дідік не пропустив жодної акції. Пояснював це просто — ті, хто ще не визначився, в якій країні їм жити, бачать нас і стають на наш бік. Бачити своїх — це шанс приєднатися. А вороги нехай розуміють, що ми не боїмося і нас дуже багато.
Наприклад, 27 квітня 2014 року, у свій день народження, Данило пройшов у колоні разом із п’ятьма тисячами вболівальників «Металіста» і «Дніпро» в ході́ «За Єдину Україну», що знаменувала, зокрема, примирення і єднання груп футбольних фанатів. Аналогічну ходу в Донецьку наступного дня атакували проросійські бойовики.
Харків вистояв у лютому 2014-го. Місто з частиною області не спіткала доля «народних республік» на Донбасі.
За рік у лютому 2015 року, під час маршу Єдності, від уламків протипіхотної міни загинуло четверо харків’ян.
Даня Дідік йшов у першому ряду. Як і завжди.
За добу, 23 лютого, він помер у реанімації.
«23 лютого, десь години через чотири, після того як Даня пішов, ми стояли з дружиною вдома біля вікна (а живемо на шостому поверсі) й побачили багато людей, — згадує тато Дані Андрій Дідік.
Десь п’ятдесят, шістдесять хлопців і всі — Даніни друзі. Підіймалися, йшли сходами… Заходили у квартиру і говорили нам про Даню.
Він був добрий. Добрий друг. Коли я жартував з його розповідей про когось з однокласників він мене зупиняв фразою “Папа, це мій друг, не треба так”. Коли з кимось сварився, довго переживав поки не залагоджував ситуацію».
Саме друзі і однокласники загиблого хлопця ініціювали надання школі імені Дані Дідіка. Але за рік активних дій не змогли втілити ідею в життя і порозумітися зі своєю шкільною директоркою.
На перші роковини загибелі Дані, 24 лютого 2015 року,у мережі з’явився портрет, який написав художник і музикант, лідер і вокаліст гурту Ot Vinta! Юрій Журавель. Згодом він був опублікований у книзі «Двотомник Карикадурка», оригінал картини автор передав родині Дідіків.
До малювання портетів хлопця долучилося багато художників і ілюстраторів: Саша Ком’яхов, Нікіта Тітов, Надія Антонець, Надія Кушнір, Shakll Manstr Bdoo, Sviatoslav Pashchuk, Андрій Єрмоленко, Дмитро Кривонос, Максим Паленко, Олег Шупляк, Поліна Вербицька, Ірена Панаріна, Karo Linnet, Олексій Бондаренко, Polina Kryvtsova тощо.
Акція пам’яті могла не розпочатися, якби школа вшанувала гідність загиблого хлопця у перші роки після теракту, якби до випуску зі школи однокласники Дані пісали його ім’я на титульних сторінках зошитів і бачили меморіальну дошку на будівлі. Але цинічний супротив їх щирому бажанню підняв таку хвилю підтримки, на яку ніхто не сподівався.
Батьки Даніних однокласників почали шукати дописувачів з великою кількістю підписників і впливом на суспільну думку, так званих ЛОМів [від рос. ЛОМ — лидер общественного мнения — прим.]. Врешті, обговорення, які точилися опосередковано в Харкові, знайшли відгук і підтримку в мережі.
Доречі, ніхто з художників чи музикантів, які долучилися до проєкту «Так працює пам’ять» не знали сім’юАндрія та Анжели Дідіків, нічого не знали і про самого Даню. Але жоден не поставив під сумнів, що 15-річний харків’янин загинув під час теракту, а не через збіг трагічних обставин. На жаль «збіг обставин» — версія керівництва школи, яке відмовляється надавати школі ім’я Данила Дідіка. Попри зібрані голоси під петицією, рішення міської влади і прохання однокласників хлопця.
«Були плани і світлі, і цілі:
Просто жити, робити дітей.
В Бандерштаті ніколи не хтіли
Цілі робити з людей»
«Брати Гадюкіни»
На закиди, чи потрібно у нас започатковувати традицію вшанування героїв новітньої доби і підлітків, організатор акцій #школаіменіДаніДідіка й #Такпрацюєпам’ять Руслан Горовий шукав відповіді в різних країнах.
Запитання звучало так: «Чи є традиція називати школи іменами учнів?». «Які критерії надання імені навчальному закладу?».
«Є загальні критерії, за якими обирається ім‘я для школи. Є критерій місця розташування, тобто, наприклад, школа Надрічна, а є критерій присвоєння імені місцевих героїв, які або були учнями цієї школи, або брали участь у важливих подіях, що мали політичне, економічне чи культурне значення для населеного пункту чи країни, — відповідає Ірена Бей, яка мешкає в Чікаго, США.
У людства є тенденція забувати той факт, що за іменем є особистість з нашого повсякденного життя. Потрапивши у складні обставини, що вимагають сміливості відстояти власну позицію, такі люди приймають виклик, який може стати фатальним, але все одно не пасують перед обставинами.
Данило Дідік вийшов за своє право мати голос у цій державі, як її громадянин, впливати на політичні рішення, як громадянин, зупинити сепаратизм, що є злочином. Він є прикладом для кожного громадянина України, прикладом боротьби за свої громадянські права та свободи, як і прикладом того, як захищати незмінність та недоторканість кордонів власної держави».
Противники надання імені вважають, що «Героїзація смерті підліткам може підштовхнути інших учнів до наслідування, щоб увічнити себе».
Руслан Горовий запитав у психологів, наскільки це можливо і чи знають вони про випадки, коли в школах, яким надавали ім’я загиблих учнів, фіксувався сплеск самогубств чи спроб учнів завершити своє життя.
«Я закинув цю тему у професійне коло колег з України, Канади, Грузії та окремим фахівцям у РФ. Підтвердженої статистики з цього питання не існує, — стверджує психолог Петро Гармиш.
Я маю на увазі статистику з яких причин підлітки вчиняють суїциди. Якщо розглядати питання, що наші дії можуть спричинити акти героїзації смерті — реакція у всіх психологів одна — це повна нісенітниця.
Про це можна було б говорити тільки якщо це було б самогубство. Тоді б ми наче підштовхували своїми діями до повторення, і вітали це.
Але ж у цьому випадку мова про загибель під час терористичного акту. Це величезна різниця. У всьому світі встановлені пам’ятники людям, які постраждали в результаті тероризму, а це ніяк не героїзація смерті»
«Холодно серед пустелі, все одно хто я і де я
Я, безмежність моє ім’я, безмежність моє ім’я»
«Антитіла»
Мені важко осягнути втрату дитини віку Дані і навіть боляче думати, як почуваються його батьки, які спостерігають шалену зміну настроїв в суспільстві і тотальну байдужість до подій на Сході. Втім, я впевнена, що шани до подвигу сина і розуміння, що свобода не безкоштовна, потребують не Андрій і Анжела Дідіки, а всі ми.
Це ми адаптувалися до війні і не виказуємо зайвих емоцій. Це ми допускаємо байдужість до пам’яті полеглих. Це ми перестали слідкувати за «чорними списками» фронту.
У сім’ях, які переживають важку втрату помітно звужується коло «своїх», буквально до десятків рукостискань. У такої ізоляції є багато причин і одна з них банальна — люди не знають, як говорити про смерть і бояться доторкнутися до горя.
Ми не маємо культу і традицій вшанування героїв, ми ледь знаходимо поведінкову модель, де етичність має головувати над засудженням — «якби не пішов на фронт, на Майдан, на мітинг такого б не сталося».Скрізь, де у центрі події є загибель людини не через хворобу чи нещасний випадок, нам важко усвідомити сам факт смерті і значущість особистості.
Є певний феномен у тому, що в музичному альбомі «Так працює пам’ять» вже більше тридцяти треків. Кожного тижня, починаючи з 31 липня 2019 року додається по одній пісні-присвяті Дані.
Відео від ТНМК — «Історія України за 5 Хвилин», яке зібрало більш ніж 1,8 мільйонів переглядів і активно ширилося мережею — теж присвячене Дані Дідіку.
«Она такая красива
Она такая — моя земля
Космос — на ладонь
Остаться молодым
Я трактую слово так
Чтобы донести живым»
Migur
Можна сперечатися, чого вартують вчинки наших дітей і чи правильно ми їх виховуємо. Можна планувати їх майбутнє і сварити за байдикування.
Але поки хтось з нас не уявить себе на місці мами Дані, що заходить у порожню кімнату сина, або тата, який слухає пісні в телефоні сина — все це білий шум.
У телефоні Дідіка-молодшого було багато музики, різних жанрів і напрямків. Але в топі був трек, який визначив, як рухатися в проєкті пам’яті.
«Коли цю пісню слухав і наспівував Даня, я чув фрагменти і розумів тільки загальну тему пісні. Коли ж я послухав цю пісню повністю в квітні 2015 року, то це був для мене шок, — розповідає Андрій Дідік.
У цій пісні більшість слів, фраз, навіть побудова речень тим чи іншим чином пов’язані з Данею. Крім того, що можна почути і провести паралелі, є слова, зв’язок яких зрозумілий тільки мені.
Наприклад, слово “космос”. У Instagram у Дані аккаунт з 2013 року (ще до появи пісні) з назвоюdanya_kosmonavt. Мені було цікаво, чому він придумав такий смішний [нік]. Він сказав, що як то відразу саме придумалося.
Також думаю, що декілька слів у пісні є адресовані “другові” з однієї з фотографій в Instagram. Є ще декілька таких особистих моментів. Таке відчуття, що Даня брав участь в написанні, щоб цей текст я почув потім…»
До пошуків виконавця включився Руслан Горовий.
«На старті проєкту «Так працює пам’ять» ми говорили з Андрієм Дідіком про Даньку в розрізі музики, —згадує Руслан.
“Я скину тобі пісню, яка була під номером один в його плейлисті і яку він слухав весь час. Тільки я не знаю, хто це, не вдалося знайти, хоча він з Харкова”, — сказав Андрій. Я отримав трек, на екрані висвітилося “Migur ft killa beats — nitkami kipesh”.
Я послухав, а після почав шукати виконавця. Питав харків’ян, зокрема “Фоззі” (Олександра Сидоренка) іВасю Рябка. Відразу знайти автора не вдалося. Але Фоззі кинув мені посилання на сторінку, де я знайшов ключові інфу — посилання на вірш «Не русский брат». Так з’явилося ім’я — Нікіта. Ну і Migur я вже знав. Далі був пошук в Facebook і запитання в особисті виконавцю.
— Привіт, вірш про собаку «Не русский брат» — твій? — спитав я у Нікіти.
— Привіт, мій.
— А “Нитками” твоя пісня?
— Моя.
— Ти знав про загибель Дані?
— Так. Тут всі знали.
— А знав про пісню в його плеєрі?
— Та звідки ж? Для мене це шок… я не знаю, що сказати.
— Можна розказати твою історію?
— А шо розказувати? Про те, шо у мене тризуб на грудях набитий?
— Ну і про це теж.
— Мені ховати немає чого. Пишіть».
Коли двоє незнайомих людей говорять про Даню, про пісню, яка звучала в його плеєрі, про меседжі і сенси, які були закладені, виникає непорушний зв’язок між подіями, глибиною втрати і «Нитками», якими все звя’зано.
З початком війни Нікіта вирішив більше не писати російською. Телефоном я чула зворушливо м’яку українську вимову. І хоча творчість Нікіти Мігура зникла з мережі і всіх платформ, в альбомі таки з’явилася пісня, яку автор переписав із розумінням того, що відбулося з ним за цей час. Тепер вона двомовна. В ній збережено те, за що її так любив Даня, і додано абсолютної української ідентичності.
«Ми ніколи-ніколи не виростем.
Ми ніколи нікого не скривдимо.
Наша доля — лишитися підлітком
Що на фото всміхається щиро вам»
TaRuta
На рідких фото батьків Дані в мережі я впізнаю його посмішку. Даніна посмішка схожа на мамину.
Я слідкую за Facebook-сторінками, які не втомилися писати про харківського сміливця. Уявляю, яким він міг бути. А коли дуже сумую, слухаю присвячені йому пісні.
Мені невимовно болить, що засуджені за цей злочин російські терористи не відбули свої довічні терміні в Україні, а наприкінці 2019-го «поїхали додому» у РФ по обміну полонених.
Наша нова історія, Герої нової доби, наша пам’ять про них — потрібні тільки нам.
Слухайте, читайте присвяти і поширюйте.
«Так працює пам’ять». Повний плейліст
1) Kozak System — Спи маленький козачок
2) Сонячна Машина — Екклезіаст 3; 1-8
«Без пам’яті ми не можемо бути тими ким є, тими, ким нам судилося бути у майбутньому. Нам важливо, щоби пам’ять про героїчний вчинок Дані збереглася серед українців. Щойно ми дізнались про проект, то зрозуміли, що трек “Екклезіаст 3; 1-8»” з нашого альбому «Ти в мене є» саме про Даньку і про нас з вами».
3) Брати Станіслава — Завше Молоді
«Один в полі воїн. Битва світлої і темної сторін відбувається щодня на різних фронтах життя. І саме від Тебе залежить, чи прорветься зло конкретно на Твоїй ділянці бою.
Цю пісню ми присвячуємо Дані Дідіку та всім тим, хто не відступив і втримав фронт ціною власного життя. І поки живемо ми, будуть жити і Вони : у віршах, у піснях, у назвах шкіл та вулиць, у переказах батьків дітям… Бо саме “Так працює пам’ять”».
4) Папа Карло та Друзі — Даніна пісня
5) БЕZ ОБМЕЖЕНЬ — Моя земля
6) Широкий Лан — Степ
«Що таке пам‘ять?
Це те, що дає нам змогу називатись українцями.
Це правда, яка кликатиме до справедливості.
Це фундамент особистості.
Ми згадуємо про подвиг Дані Дідіка і робимо все можливе, щоб і наші діти знали про нього. Бо так працює пам‘ять».
7) Migur x Killa Beats WB prod — Нитками
8) TaRuta — Вічно молоді
9) Марина Одольська — Я буду поделом
«Я, мама і присвячую цю пісню дитині, яка втратила своє життя за Україну! Бо так працює пам’ять».
10) Віктор Винник і МЕРІ — Слово Війна
«Пісню «Слово Війна» Віктор Винник написав ще у 2014-му. Згодом вона увійшла до альбому МЕРІ «Я z України» 2016 року, але для радіоаудиторії пісню музиканти так і не представили.
Символічним є те, що саме 14 жовтня, у День захисника України, вони презентують пісню «Слово Війна» для проєкту «Так працює пам’ять».
11) ПЕНСІЯ — Франківське Танго
12) Транс-Формер — Час
13) Фіолет — Все чесно
14) КОРАЛЛІ — Вперед, Соколи! (feat. Присяжний)
«КОРАЛЛІ спільно із Сергієм Присяжним (гурт Мотор’ролла) презентують у пам’ять про Данила композицію“Вперед, Соколи!” на вірш Івана Багряного».
15) ТНМК – Історія України за 5 Хвилин
«”Танок на Майдані Конґо” представляє нове відео, в якому вся історія України викладається буквально за п’ять хвилин: від великого вибуху — до сьогодення, транзитом через найвизначніші події у нашій історії. Досить дивитися на власне минуле з сумом і жалем, українцям є чим пишатися! А що буде далі — залежить від тебе!»
Ця пісня є частиною проєкту «Так працює пам’ять», в якому українські музиканти присвячують свої нові треки пам’яті Данила Дідіка, 15-річного українського активіста, який загинув в лютому 2015 року під час теракту у Харкові».
16) Goncharova Project — Колискова
17) Марія Бурмака — Верни до мене, пам’яте моя
«Прем’єра цієї пісні присвячена пам’яті 15-річного Дані Дідіка, який став жертвою теракту під час Маршу Єдності в Харкові у лютому 2015 року Пісню на цей вірш Василя Стуса я написала ще 20-річною. Цей вірш тоді мене вразив, але зараз він осмислюється ще глибше. Коли десятки і сотні синів та дочок України віддали життя за батьківщину».
18) Victor Verba — Лелеки
19) Друже Музико — Новий день
20) Орбахоса — І знову вечір
«Цю пісню я записала на початку 2000-х і відтоді ніколи її не виконувала, але всьому свій час. Вона є частиною проєкту “Так працює пам’ять”, в якому українські музиканти присвячують свої пісні пам’яті Дані Дідіка. В рамках ініціативи формується музична збірка в пам’ять про Данила та всіх тих, хто віддав своє життя за незалежність України».
21) Сергій Підкаура — Positive Vibration
22) Брати Гадюкіни — Йде нині война
«Пам’ять. Надважлива властивість людини, дана Богом. Пам’ять робить людей людьми. Сталася біда, варто знати і пам’ятати. “Брати Гадюкіни” приймають естафету пам’яті».
23) #KyivMistah — За війною весна
«”За війною весна”. Ця наша пісня надається для музичного альбому на честь безвинно вбитого Дані».
24) Familia Perkalaba — Коло
«В лютому 2015 року русскій мір вбив пацана. Пацана, який пішов охороняти мирну ходу в Харкові від тітушні.Дані Дідіку назавжди п’ятнадцять. Ми присвячуємо цю пісню його пам’яті».
25) Широкий Лан — Я знаю
«Що таке пам‘ять?
Це те, що дає нам змогу називатись українцями.
Це правда, яка кликатиме до справедливості.
Це фундамент особистості.
Ми згадуємо про подвиг Дані Дідіка і робимо все можливе, щоб і наші діти знали про нього. Бо так працює пам‘ять».
26) Антитіла — Птаха / In honor of Danylo Didik
«В рамках проєкту Руслана Горового «Так працює пам‘ять» гурт представив рімейк пісні «Птаха» зі свого першого альбому.
Мистецька ініціатива триває вже понад 25 тижнів, її мета — через пісні закарбувати пам‘ять про маленького, але сильного духом українця — Данила Дідіка, який загинув у результаті теракту».
27) Скрябін — Сука Війна (Дані Дідіку)
28) Тінь Сонця — Слобожанський рок-н-рол
«Світлої пам’яті Дані Дідіка. Пам’ятаємо і долучаємось до проекту “Так працює пам’ять” з піснею, яка найбільше асоціюється зі славним сином Харкова та України: звісно, мова про “Слобожанський рок-н-рол”».
29) alyona alyona — Коли ховають молодих
«Якось до мене звернувся режисер Руслан Горовий, який запропонував мені написати трек присвячений пам’яті юного 15-річного хлопця, Дані Дідіка, який став жертвою теракту під час Маршу єдності у Харкові, в лютому 2015 року.
Дізнавшись більше про його історію, я пригадала, як багато в своєму житті бачила утрат та поховань. І найболючіші серед них — похорони молоді.
Трек “Коли ховають молодих”— це “ода пам’яті” всім юнакам та юначкам, чиї смерті мені довелося пережити та про які мені довелося дізнатися. Це найстрашніше та найтяжче, що може бачити світ.
Ця пісня — згадках про всіх, чиє життя обірвалося надто рано».
30) Shopping Hour Grp — В моєму серці
31) @TRAKTOR — Золоте теля
32) Гайдамаки — The Day
33) Христина Панасюк — Так працює пам’ять
«Вічна пам`ять усім нашим небесним воїнам. Вічна вдячність за небо і спокійний сон… Низький уклін рідним та близьким…
“Так працює пам’ять, на моїй Богом даній землі.
Плаче моє небо і дощем завмирає на склі.
В моїм серці волі і палає кров.
Так працює пам`ять, так живе любов…”».
34) ЯРИ &ПАПА КАРЛО — ЛЕЛЕКА
35) Цвях — Танцюй
36) Час від часу — Попіл
За проєктом «Так працює память» можна слідкувати на сторінці хлопця у Wikipedia, за хештегами #ДаняДідік #Такпрацюєпамять #школаіменіДаніДідіка.
Наталя Наумова Реєнт, обкладинка — Юля Самелюк