Баннер
08.04.2020

Подозрительные лица: Дина Чмуж

Фото автора
Екатерина Переверзева

«Подозрительные лица» — серія матеріалів, в рамках якої «Люк» знайомить вас із роботами харківських дизайнерів, фотографів і художників.  

Раніше ми вже підозрювали дизайнера Алексея Каплауха та фотографку Лолу Гайнутдінову. Сьогодні нам не дає спокою ілюстраторка Діна Чмуж.

Діна Чмуж мисткиня-монументалістка й книжкова ілюстраторка. Діна закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв, рік працювала художником-оформлювачим у видавництві «Фоліо». Наразі займається розписами, ілюструванням та режисурою.

 

Автор фотографії В’ячеслав Гужов

 

Про принципи ілюстрування

Я з дитинства маю особливі стосунки з літературою. Вона дуже рано з’явилася в моєму житті й буквально сформувала мою особистість та світосприйняття все було осяяно її світлом. Тому книжкова графіка — зовсім не випадковість, а втілення мого давнього бажання контактувати з літературою. 

Для мене взаємодія з текстом — це в першу чергу можливість і необхідність діалогу, шлях образної інтерпретації та глибшого розуміння тексту. Час праці над кожним матеріалом перетворюється для мене в метафізичну подорож з автором.

 

«Діалоги. Частина 1. Платон» (2018)

 

 

Ілюстрації та оформлення книжкового блоку збірки вибіркових діалогів Платона представляють собою переосмислення ключових вузлів тексту  за допомогою візуальних образів. 

Метафоричність саме те, що вирізняє Платона серед інших філософів, робить його твори привабливими для читання і цікавими для творчої взаємодії. Це робота по виявленню внутрішніх метафор і підводних течій за допомогою абстрактного мислення. Скоріше емоційна пострефлексія, ніж пряме ілюстрування тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Артбук «Черные пчелы» (2019)

 

 

Артбук став цікавим експериментом спроби синтезу поезії мого батька та моїх візуальних інтерпретацій цих текстів. 

Діалог художніх образів на перетині двох дисциплін двох вимірів нашої свідомості — дав можливість створити цілісну книжкову реальність, що набуває своїх особливих законів існування та взаємодії з читачем. 

Взаємодія із творчістю мого батька це співтворчість, яка синтезує наші різні, але споріднені світи в єдину атмосферу. Саме наше спільне світосприйняття допомагає вступити в діалог візуального і поетичного це спільна нота стурбованості і небайдужості до оточуючого світу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подібні експерименти співтворчості працюють не тільки на суто естетському шарі у вигляді досягнення конкретного об’єктного результату це стає і життєвим концептуальним експериментом. 

Співтворчість як нова форма стосунків, можливо це певне метафізичне коло існування родинних зв’язків, де зникає звичайна психологія і залишаються лише роздуми про світ й спільний пошук краси.

Під час розробки візуальних образів і безпосередньо самих розворотів мною керувала точність і відповідність й водночас вірність «принципу гри», бажання не схибити і залишитись у єдиній площині з поезією. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проєкт «Месопотамія» (2018)

 

Ілюстрації і оформлення книжкового блоку до роману Сергія Жадана «Месопотамія». Роман складається з дев’яти різних історій, але їх об’єднує одне місто, що розташувалось між двома річками Лопанню і Харковом і всі події ніби зашифровані в місцевій географії та звичаях. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Саме цю неповторну «локальність», місцевий колорит мені хотілось відобразити  у загальній концепції книги. Тому для створення ілюстрацій я використовувала власні фотографії тих вулиць і місць, які фігурують в книзі: контактувала безпосередньо з ними й «поселяла» туди героїв роману.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стрит-арт і проєкт «Ха місто загадок»

 

 

Хоча наразі майже всі мої роботи вже зникли з вулиць, стрит-арт залишається важливою частиною моєї творчості, бо дозволяє безпосередньо взаємодіяти з міським простором, вести діалог з іншими митцями. 

Я сприймаю стрит-арт як своєрідний танець: від інтимного формату нотатника до вуличного публічного простору. 

 

 

 

 

 

 

 

«ХА місто загадок» (2017)  

 

 

Груповий проєкт, що складається з маленьких плиточок, які знайшли на вулиці, помітили харківським «шифром» та повернули в рідне вуличне середовище але вже у вигляді мозаїки. 

 

 

 

Це проєкт, в якому закодовані найважливіші елементи харківської атмосфери: від славнозвісних лавочок, трендового «тремпелю» до неодмінного Гамлету (плиточка з  бідним Йориком позначає «Обережно, Гамлет!») спроба ігрової взаємодії з простором.

 

Фотографія 

 

Для мене фотографія це один із засобів вивчення і засвоєння уроків прекрасної реальності, невимушеної фактурності життя, яка завжди дає фору митцям. Саме тут ховається моє натхнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены