Врятований українськими військовими пітон з Куп’янська скоро стане батьком
Під час деокупації Куп’янська восени 2022 року українські військові врятували з-під палаючого російського танку триметрового пітона. Тварину згодом прихистив у себе професор біології ХНУ імені Каразіна.
«Люк» ділиться подробицями життя пітона через рік після російського полону.
Що це за пітон?
Триметрового бірманського пітона (Python bivittatus) тогоріч врятували під час деокупації Куп’янська українські військові. Він виповз з-під підбитого ними російського танку. Ймовірно, росіяни викрали плазуна під час окупації міста.
Боєць на ім’я Богдан спочатку забрав пітона собі, а потім передав волонтерам. Про це розповідається у січневому сюжеті «Суспільного».
«Боявся залишати його, бо це велика гадюка — одні тапки лишилися б, — згадує Богдан. — Тоді я подзвонив своїм [знайомим] волонтерам і кажу: хлопці, у мене є пітон триметровий, треба його кудись подіти».
Зрештою, плазуна прихистив у себе Дмитро Шабанов, професор біології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Весь цей час він залишається у Харкові та продовжує працювати в університеті, незважаючи на втрати, які виш зазнав через повномасштабне вторгнення:
«Попри багато проблем, життя триває і наукова робота також, — розповідає пан Шабанов у коментарі «Люку». — Університет працює, причому проводяться не лише дистанційні заняття, але й очні. Він пережив навали Наполеона, кайзера Вільгельма, більшовиків, Гітлера. І цю навалу росіян також переживе».
Читайте також:
- Харківські науковці з’ясували, як кажани злягаються без проникнення
- Як кіт Стаббс став мером і талісманом містечка на Алясці
Як живе пітон через рік після визволення?
Вже майже рік пітон живе у професора Шабанова, не викликаючи особливих проблем у догляді.
«Я отримав [пітона] не у найкращому стані, що зрозуміло з точки зору його складного життєвого шляху, — каже науковець. — Зараз все добре, він нормально їсть».
Втім, інколи голод штовхає плазуна на пригоди. У вересні він вибрався з тераріуму та вирушив на пошуки здобичі:
«Пітон виламав дверцята у тераріумі і відправився шукати їжу, коли мене не було вдома, — розповідає пан Шабанов.
Я повернувся достатньо вчасно: розгром кухні лише тільки починався. Постраждала посудомийна машина, побита певна кількість скляного та керамічного посуду. Насправді, я дуже радий, що вдома не було кішки та собаки. Кішку голодна рептилія спробувала б зловити та з’їсти; чим би закінчилася б сутичка з собакою, не знаю, і перевіряти не хочу».
Як у пітона з’явилася самиця?
Через майже рік у плазуна з’явилася подруга. Знайома професора Шабанова, яка має самицю тигрового пітона, погодилася надати її на деякий час, і спочатку пітони жили у тераріумі разом.
«Власне парування я не спостерігав, але вони одне одному явно були цікаві, — згадує науковець. — Самець залицявся — це я бачив увечері і вночі. Ходили ходуном, а потім заспокоїлися. Сподіваюся, самиця запліднена: принаймні, вони обидва перестали їсти».
Фахівець пояснює, що через деякий після злягання самиця може зробити кладку яєць. Після цього вона згортається кільцями навколо них, тривалий час охороняючи зігріваючи шляхом скорочень власних м’язів. Триватиме це до двох місяців. Молоді пітончики при вилупленні можуть сягати у довжину близько 70 сантиметрів.
Антон Алохінссон, фото — Дмитро Шабанов, обкладинка — Макс Бурєнок