«Я не можу залізти Байдену на руки». Слухаємо серію подкастів «Бо любов. Війна» від «Радіо Сковорода» про те, як жити на зламі та не зламатися
Вже понад 50 днів над нами літають російські блєдіни, робочі офіси релокуються у бомбосховища, а тривожні наплічники на вокзалах чужих міст тріщать від (вже минулого) життя, яке пнеться назовні.
Тим часом «Люк» ділиться голосами з війни, які про цю війну говорять. Голосами, що заспокоюють, аналізують, зцілюють у спецпроєкті «Бо любов. Війна» від «Радіо Сковорода».
«Радіо Сковорода» — перше україномовне мандрівне онлайн-радіо, яке створила у Львові команда досвідчених медіафахівців нового покоління. Стартували 15 вересня 2015 року.
«Бо любов. Війна» — спецпроєкт «Радіо Сковорода» про вразливість під час війни від психотерапевта Володимира Станчишина та CEO/Co-Founder радіо Артема Галицький в ролі «тривожного пацієнта».
«Найважливіше зараз, продовжувати жити, аналізувати свою тривогу, позначаючи, корисна вона чи ні, — запевняє Володимир Станчишин. — Пам’ятати, що любов — код виживання людства. І, найголовніше, пам’ятати про те, що ніхто з нас не обирав цю війну. Але нам обирати, як саме у ній жити».
Дев’ять епізодів про вразливість, почуття провини, роботу та стосунки під час війни — той буфер, де можна відрефлексувати тривожне, болюче, пережите.
Це не аналіз війни чи політичні замальовки. Це про те, як кожен з нас може почуватися під час війни. У своїй тривозі, загостреній чуттєвості, із голою шкірою крокуючи повз протитанкові їжаки, із нерозірваними снарядами розпачу, істерики та болю всередині, які можуть здетонувати від необачно пожбуреного у нас слова.
«Насправді, подкаст “Бо любов” в нас був давно, до війни випустили два сезони — каже Артем Галицькій. — А 22 лютого Володя Станчишин написав, що йому неспокійно. І що він трохи хоче змінити вектор проєкту. З’явилася та сама крапка, за якою стало слово “війна”.
Перший епізод “Бо любов. Війна” був про передчуття війни і як з ним ладнати. Усе це записали, лягли спати. А зранку росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
24 числа ми планували видавати перший епізод. Десь до 14:00 були наче в трансі, намагаючись зібрати думки докупи. Бо ніхто з нас не міг бути готовим до війни. Звісно, крім ЗСУ.
Ми вагалися, але таки наважилися запостити перший епізод. В описі вказали, що хочемо бути поруч, бути корисними, і хай це допоможе тим, хто зможе цей подкаст послухати, і коли зможе. Ось такою була “прем’єра”, вже під вибухи та залпи».
Дев’ять випусків «Бо любов. Війна» вже отримали потужний фідбек від слухачів та купу коментарів у Facebook та Instagram, адже автори подкасту говорять саме про те, що люди хочуть почути тут і зараз, у цьому моменті війни.
«Нам пишуть у коментарях, що наші теми — саме те, що їх зараз хвилює, і що їм важливо було це почути, — каже Артем. — Пишуть, наскільки такі подкасти зараз доречні. Що вони як острівець спокою у лихі часи».
Коротенька вижимка про кожен епізод — нижче, а повну версію можна послухати тут.
«Бо любов. Війна». Хроніка подкастів
Випуск 1. Вразливість під час війни
Пілотний епізод автори подскасту присвятили темі життя у світі, в якому з’явилося слово «війна». І чому замовчування цього факту, внутрішнє замирювання не менш деструктивне, ніж прильоти по житлових кварталах.
Поміркували, як діяти, коли слово-яке-не-хочеться-вимовляти перетворилося на опис нашої повсякденності; про нормальність тривоги у контексті цієї потужної тектонічної кризи, від якої здригнувся фундамент усталеного світу. Проговорили про відсторонення від дитячості у контексті відповідальності за важливі рішення, які доведеться приймати саме нам, а не умовним дорослим, умовному Байдену.
«Загалом, нашим проєктом хочемо показати ще й важливість для медіа та кріейторів сьогодні не випадати з цієї хоч і моторошної, проте реальності, і бути разом з авдиторією, — зазначає Артем.
Бо кожне знайомство людини з контентом у цей концентрований час перетворюється на дуже потужний зв’язок. З цікавого: з ключових думок, які лунали у подкасті, ми робимо карусельку в інсті для тих, хто не може послухати епізод. Щоб кожен міг почути те, що його хвилює, розібратися з думками, і не заганятися, що з ним щось не так.
Бо наразі важливим є розуміння того, що всі наші переживання, емоції, страхи на війні то нормально. Ненормальним наразі залишається лише сам факт війни».
Випуск 2. Почуття провини
Тема виникла як відповідь на запит від авдиторії «Бо любов. Війна». Про почуття провини, звідки воно взялося, як з ним працювати і чому це почуття має йти слідом за рускім ваєнним корабльом.
Випуск 3. Емоції як норма
Цей епізод — психологічна допомога, яка має бути вже сьогодні, а не післязавтра. Про підтримку психологічного зв’язку, чому не потрібно закопувати свої почуття і як правильно про них говорити.
Випуск 4. Повернення після заціпеніння
Життя на етапі прийняття війни та що робити тим, хто залишився на місцях; як починати рухатися далі там, де ми є. Про ламаний ритм війни і повернення до темпу звичних (і вже наче таких далеких) рутинних (читай — рятівних) речей.
Випуск 5. Пережиття втрати
Про жертв війни, моторошні факти звірства російських окупантів на українській землі у Бучі, Ірпені, Гостомелі, Маріуполі, Харкові (список оновлюється…); про те, як бути з цією втратою, чи можемо ми від цього оговтатися та чи взагалі можливо це пережити.
Випуск 6. Коли настане день, закінчиться війна
Місяць у війні. Що з нами, де ми і куди рухаємося? Про концентровані емоції, переживання, враження та трансформації свідомості після 30 днів спротиву, очікування перемоги та небезпечні побочки цього очікування.
Випуск 7. Робота під час війни
Як виживаємо ми та українська економіка під звуки сирен та у комендантську годину. Дедлайни під свист літактів та ракетні удари. Новий контекст робочого процесу.
Випуск 8. Як зберігати стосунки на відстані?
Як не втратити коханих в подвійній новій реальності, де ми опинилися одне без одного. Про те, що любов — війна. Чи війна — це така любов, якої нам всім треба буде навчитися.
Випуск 9. Емоційні гойдалки
Сміх крізь сльози, сльози крізь сміх: чому ми втрачаємо контроль над емоціями у період кризи та як від цих гойдалок не втратити контроль над собою, зберегти здоровий глузд і не збожеволіти від концентрованого жаху війни.
Валерія Меренкова, обкладинка — Катерина Дрозд
«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.