Музика на паузі. Як українські виконавці виживають у новій реальності

Tik Tu (Тернопіль)

На карантині ми пописали музон й наковбасили багато свіжих онлайн-лайвів. Також долучились до організації міжміського онлайн-фестивалю Інтерсіті Live, віримо в цей проєкт і дуже за нього вболіваємо.

Звісно, під час налаштувань онлайн-концертів на початках трішки тупили. Але коли кілька раз усе підключиш, далі стає просто. Зіграли в онлайні кілька закордонних лайвів, за які навіть впала яка-не-яка копійчина. 

Важко сказати, чи хотіли би ми продовжувати грати в такому форматі в майбутньому. Хіба що, як виключення зробити лайв у Альпах чи Зімбабве. 

Взагалі, карантин дав нам час заглибитись у свої внутрішні процеси. Ми розібрались з тим, куди хочемо плисти далі, з яким посилом та музлом. 

Наразі у повітрі висить стійке відчуття змін, які торкнуться музики і культури глобально. І ми, як флюгери на рівні відчуттів, дізнаємось про все перші.

Живемо на бабусину пенсію. А взагалі в нас всі живуть як в анекдоті: коли закінчуються гроші — настає час здавати долари.

Гражданин Топинамбур (Дніпро)

Роман Забуга (вокал) 

В вынужденной самоизоляции, как и большинство наших сограждан, я стал уделять огромное количество времени своему дому. Почитал в кресле, поработал на кухне, совершил легкую пробежку на балкон. А вынос мусора или поход в АТБ за продуктами — как в Египет слетать.  

Изначально воспринял карантин как возможность отдохнуть. Но через пару дней, когда стало понятно, что все это надолго, немного скис. Попытка проводить репетиции в Мессенджере или Зуме потерпела полный провал. Как выяснилось, вдохновение у нашей группы чаще приходит на совместных репетициях.  

Без концертов, конечно, тяжело. Никакие онлайн-встречи не сравнятся с живыми выступлениями. Мы так и не смогли представить собственное шоу без живого контакта со зрителем, поэтому не решились на онлайн. Да и, как мне кажется, это уже не актуально. 

Свободное от концертов время посвятили записи материала для будущего альбома. Несколько топинамбуров зафигачили сольные пластинки джазовой и инструментальной музыки. Выпустили во время карантина, ранее записанный сингл «Маленьке серце» и «Все умрут, а я останусь». А еще сняли два карантинных видео, соблюдая дистанцию и практически не контактируя друг с другом.  

Английский я так и не выучил. Кубики на прессе не накачал. В музей онлайн не сходил. Посмотрел только несколько фильмов про эпидемии и зомби-апокалипсисы, прочитал книги на похожую тему. Но, в целом, карантин проходит достаточно продуктивно. 

Junket (Київ)

Георгій Вальчук (beats & samples)

Во время карантина я решил начать учить итальянский язык. Учил, правда, недолго. Зато музыкальное вдохновение никуда не пропало. Думаю, оно не зависит от времени. Вдохновить ведь может практически что/кто угодно. 

У нас было 3-4 стрима. Поначалу все были воодушевлены этим форматом, но со временем, как мне кажется, интерес пропал. Для организации онлайн-концерта мы не прилагали особых усилий (за что спасибо Х.Л.А.Му, Rider Rent и Ukrainian main Stream), но вряд ли захотим повторить после карантина. Уж больно сильно соскучились по лайвам. Ведь самое крутое — это обмен энергетикой с публикой, без нее становится очень странно. 

Недавно ездили в Одессу снимать клип. А еще сделали с друзьями паблик, где делимся музыкой, которая нам нравится. До карантина почему-то никак не доходили руки. 

Живем на деньги от продажи оружия и наркотиков. Снимаемся в порно. Шучу, конечно.

Микола Шостов (саксофон)

На карантине мне было, чем заняться. Как обычно, писал музыку на компьютере, только не тратил время на дорогу до студии. Заодно выпала возможность сменить режим, отдохнуть от спешки и подумать о глобальном, подвести черту и пересмотреть свои приоритеты, прописать планы на будущее. Все это положительно отразилось на вдохновении и продуктивности. 

Конечно, не хватает концертов, живого общения, совместного музицирования с ребятами. Но были вылазки на онлайн-стримы. Обратной связи от живой аудитории не хватало, но это для нас новый опыт — по-своему очень полезный. 

Зарабатывать нам, как и все, стало сложнее. Но мы живем в эпоху интернета и при желании всегда можно найти способ не умереть от голода. Лично меня карантин научил еще активнее пользоваться возможностями интернета и показал, что многие процессы можно осуществлять онлайн и при этом существенно экономить время.

В целом, склоняюсь к тому, что карантин был полезен. Мы проверили себя в нестандартных условиях. Научились поддерживать друг друга и нести ответственность за своих близких. И от этого стали сильнее.

Раёк (Київ)

Павло Слободянюк, Оксана Несененко

Мы удаленно работали, пили, писали песни. Настроение непостоянное, как погода в последнее время. В данный момент — все хорошо. Но это не точно. 

На карантине у нас стало больше времени — и это главный позитивный фактор.  Мы удаленно писали песни, в итоге собрался материал на альбом. Сейчас, с ослаблением карантина, начали его полноценно писать. А во вдохновение мы не верим! Оно как будто есть всегда, или нет, — в общем, не влияет.

Работаем на daily job. Один из нас графический дизайнер, другой — бизнес-аналитик. Мы не хотим раскрываться до конца, нужен флер таинственности.

Ни одного концерта пока еще не сыграли, хотя должны были. Ни разу не делали стримов. Поэтому живется так же. Но в целом, ситуация с концертами в контексте коронавируса довольно печальная намечается. Стараемся пока об этом не думать. 

Артем Войцеховський (Зарисовка, #пашиндруг, GAUDA) (Харків)

К карантину я готовится заранее. Первым делом реанимировал прямые эфиры в Instagram. Каждый вторник и четверг в течение часа пел песни, читал стихи и отвечал на вопросы слушателей. Придумывал различные формы интерактива. Например, чтобы заказать свою любимую песню, моему подписчику необходимо было спеть хотя бы строчку из нее и выложить соответствующее видео в сториз.

До смягчения карантина провел больше 20 эфиров, после чего вышел в офлайн — возобновил репетиции с группой. От финансовой помощи не отказывался. Принимал донаты, которые позволяли не столько держаться на плаву, сколько понять, что ты делаешь нужное людям дело. 

Параллельно с моим хорошим другом и прекрасным звукохудожником Сашей Девяткиным продолжали работу над премьерным альбомом группы #пашиндруг. Планировали выпустить эту пластинку весной, но в сложившихся обстоятельствах решили повременить и перенести релиз на осень. Это позволило материалу пустить сок и заиграть новыми красками.

Большую часть свободного времени проводил за книгами или в седле велосипеда. Открыли с женой много новых красивых мест в черте города и далеко за его пределами. Собака Чуча тоже не дает скучать. Следит за моей физической подготовкой и заряжает положительными эмоциями.

От чего устал — так это от социальных сетей. Чувствуется острое желание интернет-проветривания. 

POP LAVA (Київ)

Микита, Андрій: Для нас карантин вийшов досить плидний, ми доводимо до ладу старий і записуємо новий матеріал. Зняли кліп, зарелізили. Сингл зарелізили. Зняли і презентували лайв-відео разом з клубом Otel’ та 20ft Radio.

Керола: Після виходу з міні-депресії я одразу почала вчитися грати на гітарі, новій мові та навіть готувати делікатеси з моєї країни Еквадор.

Олексій: Від зневіри і депресії, викликаних обставинами, які несе з собою карантин, до натхнення — один крок. Ось і крокую на карантині від одного до іншого, намагаючись зберегти баланс і залишитися довше в стані натхнення.

Микита: Для мене нічого не змінилося. Іноді навіть здавалося, що пустота на вулиці сприяє творчості. Зараз пустоти вже немає, ми продовжуємо працювати. 

Андрій: Творчість — то є життя для мене. І карантин не впливає на моє натхнення. Воно було, є та буде!

Микита: Без концертів мені живеться як ізольованій біологічній системі. Важливо випробовувати нові напрацювання на публіці, це завжди дає поштовх до оптимізації.

Олексій: Концертів не вистачає в усіх відношеннях — енергетичної, естетичної, фінансової (це мій основний заробіток) і таке інше.

Микита: Ми давали онлайн-концерти і це було досить непогано. Цікаво, що акустичний домашній стрим викликав більший резонанс, ніж типовий електроний.

Або це всі відчули близьку домашню атмосферу, або час трансляції був більш влучний для охоплення в соцмережі.

Олексій: Виступали, але як зустріла публіка, мені не ясно, тому що подібні концерти позбавлені безпосереднього обміну енергією. Особисто мені не близькі такі заходи, вони не викликають ніяких відчуттів.

Керола: Я б не хотіла міняти живі виступи на трансляції без присутніх.

Микита: Музика поки що не годує нас достатньо, тож ми, слава Богу, працюємо на своїх роботах.

Андрій: Окрім музичної діяльності, я працюю в магазині вінілових платівок.

Олексій: Я пишу пісні для інших на замовлення.

Андрій: За час карантину виникло багато цікавих ідей, які ми відобразили в нашій музиці. Мене особисто дуже вразив утопічний образ «порожнього міста».

Керола: Я багато думала про життя і смерть і про «якість» життя та про «якість» смерті, тобто хотіла б залишити цей світ як стара жінка, задоволена своїми помилками та досягненнями. І я сподіваюся навчитися жити з матір’ю-землею в її 100% повазі до комах, тварин, рослин, людей. Що б ще не трапилося, мені ще є чому навчитися.

Микита: Карантин мене трошки заступорив у момент транспортних проблем. В іншому, ми більше присвятили себе студійній роботі, це добре на перспективу.

Керола: Я завжди чула теорії змови і цей час не є винятком, тому позитив полягає в тому, що зараз він світ задумався. Я сподіваюся також змінити ваше внутрішнє буття. У будь-якому випадку це хотілося б назвати позитивною змовою.

Андрій: Гадаю, за час карантину нам вдалося зробити певний аналіз самих себе. Головне — ми продовжуємо створювати музику разом.

Олексій: Загальмувати розвиток можеш тільки ти сам, так що не думаю, що карантин якось вплинув.

Микита: Але, незважаючи ні на що, настрій у мене відмінний. Нещодавно в нас з’явився саундпродюсер. Зараз працюємо з ним над третім синглом. Побачимо, до чого це призведе.

Загалом цей рік тривожний. Зараз увага світової спільноти прикута до подій в США [вбивства поліцейськими Міннеаполіса Джорджа Флойда й хвилею протестів по всій країні — прим. «Люк»], але в Україні також багато випадків тотального свавілля копів, корупція і жопа по ще багатьом статтям. 

Втім, ми продовжуємо працювати тут, на рідній землі, гордо вважаючи себе українськими музикантами. Гостросоціальні теми і політику поки що не використовуємо, намагаючись не засмучувати слухача. Правильно це, чи ні — покаже час.

J Scope (Київ)

На початку карантину в мене пропала мотивація і я трохи впав у депресію. Але через пару тижнів все змінилося — я знову наростив продуктивність й використовував цей час, щоб вчитися новому.

Взяв участь у записі альбому Vakula & Friends разом із Джамалою, SunSay, Monatik, Іваном Дорном та іншими українськими музикантами. А ще взяв участь у багатьох сайд-проєктах і майже закінчив свій власний міні-альбом, який вийде незабаром.

Звичайно ж, я трохи додав у вазі, тому що без концертів ніяк не спалити свою товсту енергію. Дякую Ukrainian main Stream, що дали можливість виступити онлайн.

Крім того, я зробив кілька домашніх трендових карантинних відео разом із Drum & Tuba Band. І нарешті скачав FX Studio, щоб робити власні демо.

Так що, можна сказати, що на карантині я не втрачав час даром.

Записала Юлія Зоран, візуал — Ілля Зубков