Повертаючи своє: театр, вокзал та центральний парк позбулися написів російською
За містом
Харківщина повільно, але неухильно позбавляється маркерів радянської та російської присутності. Це стосується не тільки пов’язаних із ними топонімів, але й написів у громадських місцях.
«Люк» продовжує серію матеріалів «Повертаючи своє» про деколонізацію Харківщини від імперського та більшовицького спадку. Розповідаємо, які зміни відбулися цього місяця.
Драмтеатр прибрав імʼя Пушкіна з фасаду
У грудні 2022 року імʼя Олександра Пушкіна офіційно прибрали із назви Харківського академічного драматичного театру. Цього понеділка, 26 червня, російська назва зникла ще й фасаду будівлі.
За словами директорки драмтеатру Олени Ткаченко, працівники втомилися чекати та самі викликали альпініста, який допоміг зняти літери.
Трупа драмтеатру почала ставити українські п’єси ще до початку повномасштабного вторгнення, зокрема, «Украдене щастя» Івана Франка та «Лісова пісня» Лесі Українки. Втім, остаточний перехід на українськомовний репертуар відбувся лише у 2022 році. Зараз театр успішно завершив сезон і готую на осінь нову виставу — «Академію сміху» сучасного японського драматурга Кокі Мітані.
З вокзалу видаляють російськомовні вказівники
З головної будівлі вокзалу «Харків-Пасажирський» частково прибрали написи над входами до підземних проходів, що ведуть до потягів. Напис російською зник над північним тунелем. Проте вже понад тиждень залишається над південним.
Варто зазначити, що, попри назву станції метро поруч, Південного вокзалу у Харкові не існує. У документації «Укрзалізниці» він називається вокзалом станції «Харків-Пасажирський». Ще в грудні минулого року це з’ясувала депутатка Харківської обласної ради Галина Куц:
«Немає ніякого “Південного вокзалу” в офіційних документах “Укрзалізниці”. Цю фейкову назву колись було присвоєно станції метро. А насправді такої назви не існує, — написала вона. — Також я зазначала, що незрозуміло, чому головний вокзал Харкова, який розташований у західній частині міста, носить назву “Південний вокзал”».
У Центральному парку прибрали написи російською
Після того, як два тижні тому Харківська міська рада прибрала ім’я Максіма Горького з назви Центрального парку культури і відпочинку, з нього почали зникати й написи російською. Про це керівництво парку розповіло на своєму Telegram-каналі.
«Після дерусифікації назви в Центральному парку завершують прибирати будь-які російськомовні написи, — повідомили вони. — Нині очистили вікна Розважального центру. Все буде Україна!».
Нацкомісія радить перейменувати кілька десятків міст та сіл
В Україні запрацювала Національна комісія зі стандартів державної мови. 27 червня вона оприлюднила перелік населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам української, та рекомендувала узгодити їх з мовними нормами. Чиновники пояснили, що таким чином намагаються позбутися слідів російської імперської політики в українській топоніміці. Нацкомісія також окремо розробила документ, що стосується топонімів у тимчасово окупованому Криму.
Всього у рішенні комісії містяться рекомендації щодо назв 1400 міст, сіл та селищ у 24 областях, з них 59 — у Харківській. Зокрема, у Нацкомісія має претензії до назв двох міст Харківщини — Первомайського та Краснограда (до 1922 року — Костянтиноград).
Втім, документ також містить спірні рекомендації. Наприклад, у список потрапила назва колишнього райцентру Краснокутськ. Він відомий під назвою Красний Кут ще з 1666 року і не має жодного стосунку до комуністичного режиму в Україні. Красним кутом (або покуттям) українці називали один з кутів всередині хати, в якому розташовувався домашній вівтар з іконами та свічками.
Через недоречні рекомендації (зокрема, перейменувати Запоріжжя, Бровари та Червоноград) рішення Нацкомісії розкритикував Міністр освіти та науки Оксен Лісовий:
«Якщо коротко – комісія вийшла за межі своїх повноважень, — написав він у Facebook. — Виглядає, що члени комісії підійшли до розроблення рекомендацій дуже формально. Є у назві корінь “красн” або “черв”? Ок, перейменувати. А чи є там насправді історичний зв’язок із комуністами, ніхто не вивчав (а це, власне, і не завдання цієї комісії)».
Міністр закликав скасувати чинне рішення й натомість напрацювати нове, із залученням компетентних та уповноважених органів.
Антон Алохінссон, фото — Олена Ткаченко, Олексій Борисов та Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
Новини
Новини
Новини
Новини
Новини 
