Лист до Харкова. Лідія Стародубцева
До початку повномасштабної війни Росії проти України в рубриці «Лист до Харкова» різні люди, які колись жили в нашому місті, писали листа абстрактному другу.
З 24 лютого ми публікуємо історії людей, які покинули рідне місто і сумують за ним.
Сьогодні свій лист надіслала історикиня культури, докторка філософських наук, професорка, завідувачка кафедрою медіакомунікацій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лідія Стародубцева.
Якщо б я писала сьогодні лист до давнього друга, то такий текст, впевнена, мав би вигляд який завгодно, але не класичного листа, що починається словами на кшталт: «Вітаю, дорогий Ім’ярек». Старомодний епістолярний жанр сьогодні пережив апгрейд — блискавичні комунікації SMS-повідомлень, телеграм-чатів, ланцюжків фейсбук-коментів.
А що, якщо б я листувалася не з давнім другом, а, скажімо, з містом? Рідним містом Ха, у якому жили і захоронені мої прадіди, діди, батьки і чоловік; де я народилася, виросла і прожила все своє життя: до повномасштабного вторгнення росії? Думаю, це листування виглядало б приблизно так.
Рік 2022
February 24
February 26
February 27
March 1
March 2
April 25
Мау 15
May 30
June 12
July 30
August 7
September 12
November 28
Рік 2023
January 21
March 12
April 1
April 16
Лідія Стародубцева, обкладинка і візуал — Катерина Дрозд
Читайте також: