Marie Hellstein — «Sensorium» (LP)

Харківська музикантка випустила альбом, що складається із 41 пісні. Як розповідає сама Марі Гельштейн, кожна композиція тут автобіографічна та містить спогади про конкретних людей і конкретні моменти її життя. А жанрово тут знайшлося місце інді-попу, альтернативній й бардівській традиції та романсам.

«Це все писалось ще до того, як я взагалі почала думати категоріями пітчингу чи релізних стратегій, тому в якийсь момент я зрозуміла: або я зберу це зараз в одне тіло, або ці пісні так і залишаться лежати в столі, — пояснює музикантка. — Майже кожна пісня тут присвячена конкретній людині чи конкретному моменту мого життя. І поки ці пісні слухають — ці спогади живуть».

За словами Марі, структурно альбом побудований як кімнати почуттів — нюх, зір, дотик, слух, смак. Саме ця метафора допомогла впоратись із масштабом проєкту.

Зі свого боку скажу, що такий величезний хронометраж дуже псує враження від прослуховування, бо вся ця метафорична структура не зчитується взагалі. Ба більше, сама Гельштейн каже, що порядок треків тут не має сакрального значення. Але ж в ідеалі альбом як витвір має бути лаконічним та уважним до деталей.

Тут безсумнівно є хороші пісні та цікаві ідеї. Пару треків я собі одразу зберіг у плейлист. Але ж є й нецікаві композиції, і це не той випадок, коли хочеться цілеспрямовано шукати ті перлини — я на тридцятих піснях вже забув, що звучало на початку. Ну не може робота з такою кількістю треків бути ідеально вивіреною.

На мою думку, якщо це такий спосіб відкрити дорогу для нової творчості, то можна було зробити це у більш красивий та концептуальний спосіб. Судячи із соцмереж Марі, в липні вона готує перший трек свого альтер-его JOOZAIJOO, і це буде хіп-хоп. Цікаво, що з цього вийде.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

«світанок блакитний» — «у мріях»

Київський терапевтичний інді-сінті гурт з трохи харківським корінням готує мініальбом, а поки презентував другий сингл з нього, який музиканти присвятили Місяцю гордості.

Гурт каже, що пісня розповідає про складний шлях до самоприйняття від страху й розгубленості до ескапізму, розкритий через ЛГБТІК+ тематику.

«Для нас було важливим, щоб ця пісня звучала чесно. Саме тому вона створювалася за безпосередньої участі представників ЛГБТІК+ спільноти України. Це пісня про право бути собою, про внутрішні барикади, які доводиться долати на шляху до самоприйняття», — пояснюють музиканти.

Цю композицію гурт спробував зробити у японському жанрі сіті-поп, відтворивши його традиції не лише інструментально, а й фонетично: музиканти ретельно підбирали українські слова, які за своїм звучанням нагадували б японську мову. І, звичайно, до приспіву увійшла фраза «yume ni» (ゆめに), що в перекладі українською й означає «у мріях».

Як на мене, експеримент більше ніж вдалий. Ба більше, я би хотів в такому звучанні почути більше пісень у виконанні гурту — українськомовна лірика гарно поєдналася із цим навколояпонським колоритом. І найголовніше, що все це органічно вписується у вже існуючу дискографію «світанку». Моя особиста рекомендація на сьогодні.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Leléka — «Ridnym Process» (EP)

Вікторія Лелека неодноразова наголошувала, що пісня «Ridnym», з якою вона брала участь у цьогорічному «Євробаченні», за декілька років зазнала кількох трансформацій. І в цьому мініальбомі музикантика демонструє їх у всі красі!

Тут є і найперше демо 2022 року, а також версія пісні, яка була першопочатково подана на нацвідбір. Також можна почути варіант на перетині звучання як Leléka, так і сайд-проєкту Вікторії під назвою Donba₴grl. Окремо варто виділити акустичну версію під акомпанемент бандуриста Ярослава Джуся. А відкриває мініальбом ремікс під продюсера пісні Якоба Геґнера, який за сумісництвом є барабанщиком джазового гурту Вікторії.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

YUVI — «вабить»

Пройшло не так багато часу з виходу напрочуд цікавого мініальбому «Viskra», як Уляна Автенюк випустила новий сингл, що продовжує його емоційну лінію. Пісня розповідає про потяг, вразливість і внутрішню боротьбу між бажанням та самозбереженням.

Як пояснює Уляна: «Напруга тут тримається на дотиках, що майже сталися, і словах, що застрягли на півдорозі. Самотність у фіналі має присмак розмови, обірваної на найважливішому місці».

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Cape Cod та Jamala — «Літо»

Наприкінці минулого року колектив покинув Олексій Боднар, через що Cape Cod фактично став сольним проєктом Максима Сікаленка. Сьогодні ж він повернувся із першим за два роки синглом, створеним за участі Джамали. Зі слів музикантів, ця пісня — про крихкі моменти близькості, спогади та відчуття безтурботності.

«Іноді найкращий спосіб рухатися далі — як у танці: загортати себе в справжні почуття, триматися своїх людей, яких любиш. Пірнати в тих, хто поруч. Любити життя ще сильніше, наскільки це можливо. Цінувати кожну мить, — пояснює Джамала.

Тож пісня “Літо” несе саме таку легкість — без надмірних сенсів чи складної філософії. Вона про те, щоб просто жити, цінувати літо й не забувати радіти тому, що є тут і зараз».

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Nesamovyta — «Самосаботаж» (LP)

Давайте одразу з головного. Цей дебютний альбом дуету Альони Черненко і Артема Васильчука — доволі міцна робота, можливо навіть одна з найцікавіших цього року. Як сенсово, так і музично.

Музично це альт-поп у повному розумінні цього слова з цілком вигадливим електронним аранжуванням. Мені подобається, що тут немає нічого зайвого. Артем чудово відчуває баланс: десь доречно робить простіше, а десь насичує музику деталями. Без фанатизму.

Щодо сенсового наповнення, Альона тут в кожній пісні описує застрягання в станах, які шкодять. Згідно із концепцією альбому, послідовність композицій проводить слухача за руку від сатири над темою психічного здоров’я до реального нервового зриву, щоб на всіх рівнях відчути що таке самосаботаж.

«Самосаботаж є механізмом, який колись допомагав людині вижити в нестабільності, але сьогодні він став мовою цілого покоління. Ми настільки звикли жити в очікуванні катастрофи, що інколи руйнуємо власне щастя першими — просто щоб мати хоча б якусь ілюзію контролю, — пояснює Альона.

Ми боїмося прив’язуватись до людей, мрій і майбутнього, тому що нас навчили: усе може зникнути будь-якої миті. І цей альбом — спроба чесно подивитися на внутрішню війну, де людина одночасно хоче врятувати себе і власноруч тягне себе на дно».

Тож, це друга моя особиста рекомендація на сьогодні.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Ortea та нестор — «Звідки»

Артем Бандура на новому треці відійшов в бік гайперпопу, в чому йому допоміг Нестор Мамалига.

Хлопці кажуть, що ця пісня — це маніфест, у якому вони «приймають власні проблеми, але продовжують рухатися вперед із вірою та любов’ю в серці».

«Трек наповнений прихованими сенсами, текстовими “пасхалками” та фірмовими вокальними приколами, в які закладено безліч особистих тем. Це чесна музична сповідь про падіння, сумніви та моменти абсолютної ясності, яка доводить: попри все, треба йти далі, адже цей шлях обрано свідомо», — додають музиканти.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Slukhay Sashu — «Бачу сни»

Олександра Гончарук випустила черговий вправний трек, у якому заспівала про зріле розставання без взаємних звинувачень. А грув який! Ну, й як же без скрипки

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

zhenya kudryk — «моя, моя Нано»

Режисер Сашко Брама зняв кліп на одну з пісень Жені Кудрик, що увійшла до її нещодавнього мініальбому «Наркіс».

«Це пісня про нерозділене кохання, про те, як важко відпустити і навчитися жити далі, а також про те, яку роль у нашому житті відіграють друзі і як вони допомагають нам проживати наші емоції, — розповідає Женя.

Про вечори, коли хочеться заглушити біль алкоголем, про танець як спосіб випустити емоції назовні та про слова, які доводиться повторювати собі знову і знову, щоб пережити втрату».

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

USTYM — «Погана звичка»

Устим Скрипка випустив приблюзовану пісню «про залежність від людини, яка повільно стає сильнішою за здоровий глузд».

«Про ті почуття, що вже давно перестали приносити спокій, але все ще змушують повертатися кожного разу. Це історія про усвідомлення того, що любов іноді може нагадувати саморуйнування, коли присутність когось лікує лише на мить, а потім залишає ще глибші тріщини», — додає співак.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

badactress — «АЯЯЙ»

Анна Ключка продовжує досліджувати у своїх піснях хіп-хоп площину, що їй насправді дуже личить. Як я вже казав, на мою скромну думку вона має гарний флоу.

Та конкретно цей трек побудований на такому лютому олдскульному аранжуванні, що хочеться запустити GTA San Andreas та рушити вуличками Лос Сантос на своєму лоурайдері.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Alex Malch — «Blow Away»

В період особистої кризи, пов’язаної з болісним розставанням, Алекс Мальч написав цю пісню про втрату, спустошення та спробу прийняти неминучі зміни.

Це перший сингл з майбутнього альбому «In a Landscape», на якому музикант продовжуватиме досліджувати звучання альтернативного кантрі, інді-фольку та лоу-файної естетики.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Меланхолі-Я — «Плач і дивись»

Попри творчий псевдонім, новий трек Анни Невмержицької несподівано сповнений електроніки й танцювального вайбу.

«Ця пісня про людей, які дуже бояться залишитись наодинці зі своїм болем, але одного дня приходять до цього левелу свого життя. Для мене ця пісня стала новим етапом, де зруйнувалось все старе, і я захотіла дати своїм слухачам не лише тишу для проживання емоцій, а й рух. Можливість танцювати крізь тривогу, страх і втому. І навіть у більш електронному звучанні я залишаюсь вірною своїй місії та слухачам – бути поруч із людьми в їх найвразливіших станах», — пояснює співачка обраний творчий вектор.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Small Depo — «Пригоди» (LP)

Київські постпанки випустили перший за довгий час альбом нових пісень, який присвятили темам втрати, кохання, страхів та внутрішньої боротьби, що супроводжує людину в періоди змін.

З особливо примітного, тут є спільний трек з гуртом «Скажи щось погане». Та й загалом, при всій моїй упередженості до пост-панку як сучасного явища, Small Depo слухається цілком легко.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

DRUG — «Love You Too»

Сольний проєкт Дмитра «Драм» Карасюка, барабанщика гурту O.Torvald, отримав свій четвертий сингл.

«Я давно хотів написати пісню про любов, але без цукру і фраз із листівок. Тригером стала символічна дата — шістнадцять років стосунків з моєю дружиною Анною. І “Love You Too” почала писати себе сама, — коментує Дмитро нову пісню.

Зараз, коли інститут сім’ї втрачає цінність, а стосунки перетворюються на формальність без продовження, ми вперто гнемо свою лінію. Лагідно кажучи, нам насрати на сучасні тенденції, бо любов вічна, якщо зрощувати її одне в одному».

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

санкен — «Принцеса дісней»

«Третій сінгл з альбому “Розмірений вік” про людину, що живе в своїй брехні та починає сама в неї вірити», — коротко каже Олександр Бичков про свою нову пісню.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

«Два Два Дев’ять» — «Дитинство» (EP)

«Ікони криворізького панку», яких ви можете знати за легендарним треком «Простите меня, мужики, за то, шо нє бил в АТО», на новому мініальбомі діляться трьома історіями про складні, буремні шляхи в «місті завдовжки в життя».

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

«АНТАЙТЛД» — «#металкор»

Гурт-прикол Євгена Тимчика, якого ви можете знати за гуртами Septa, The Nietzsche та Nekura, на новому треці занурився у звучання так званої другої хвилі металкору. Занурився настільки, що олдскули зводить!

Це справжній портал у музику нульових з жирним таким аранжуванням і максимально дурнуватим текстом про розставання. На наступних рядках я ледь не всцявся зі сміху:

«Не Рос і Рейчел,
Не Пем і Джим.
Сам собі Вася,
Сама йдеш додому ти»

Це настільки ж абсурдно, наскільки ж і прекрасно. Я фанат цієї пісні.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Glen Hansard — «Don+t Settle (Vol 2, Transmissions West)» (LP)

Не скажу нічого нового. Глен Гансард наживо звучить шедеврально, тож вмикайте першу частину цього концертника, потім слухайте ось цю другу, і буде вам щастя та насолода для вушок.

Це третя моя особиста рекомендація на сьогодні.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Phoebe Bridgers — «Lost Boys»

Урааа! Фібі Бріджерс повертається з першим за шість років альбомом «Lost Weekend», який побачить світ 14 серпня.

Вже можна послухати перший сингл та подивитися дуже кумедний кліп до нього.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Tiberius b — «Training / Great» (feat. Power Snatch)

Гейлі Вільямс з гурту Paramore перебуває у своєму праймі, вдало гастролюючі із сольним альбомом та іноді з’являючись в якості гості у піснях інших музикантів. Так справжньою темною конячкою залишається її спільний з продюсером Деніелом Джеймсом сайд-проєкт Power Snatch.

Він як був стихійним, так і залишається. Наприклад, ось цей подвійний сингл з Френком Белкортом, які використовують псевдонім Tiberius b. Пару днів тому на концерті у Лондоні музиканти разом виконали пісню «Training», а сьогодні випустили її студійну версію разом із композицією «Great». Відбулось все без особливих анонсів та пояснень.

Але жанровий діапазон прям хороший. Ось тобі електро-панк, а ось — синтезаторний арт-поп. Взагалі Power Snatch — непахане поле для експериментів Гейлі, і це прикольно.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

«На її основі» — «Один день з … медіа ЛЮК»

Не зовсім про саму музику, але про музичну платформу «На її основі». Вона має на своєму YouTube-каналі рубрику «Один день з…», у якій розповідає про різноманітні українські ініціативи із середини. І героєм третього випуску стала наша команда!

Особисто я тут з’явився на 32 секунди, видав базу і більше в кадр не потрапляв. Але випуск справді душевний! Якщо цікаво було дізнатися про нас більше, запрошую до перегляду.

Текст — Макс Бурєнок, редактура — Олександра Пономаренко, обкладинка — Ганя Кучеренко

---

Читайте також:
Усі релізи минулих тижнів

---

«Люк» — це незалежне онлайн-медіа про Харків, яке висвітлює міські процеси та проблеми, стимулює до змін у місті та суспільстві, збирає на одному майданчику ком’юніті змінотворців та активних людей.

Ви можете робити свій щомісячний внесок у розвиток харківського медіа або зробити разовий донат на будь-яку суму. Дякуємо❤️