Стас Корольов, Blooms Corda, Rohata Zhaba, YUVI, polyvoda, Lucy Rose, Taylor Swift та багато іншого. Шо по релізах?
За містом
Аномальний для музичної індустрії день. Як би не хотілося прослухати все, що навиходило, це просто фізично неможливо. Але добірку для вас ми все одно підготували!
Макс Бурєнок розповідає, що цікавого з’явилося за останні сім днів у світі української та світової музики.
Стас Корольов — «Round 2: Цифровий Утікач» (LP)
Корольов випустив дуже нетиповий альбом: зазвичай музиканти спочатку пишуть пісні й потім вирушають із ними в тур, а тут вийшло зовсім навпаки — ви більше не почуєте цієї програми наживо, але могли бачити на концертах її народження протягом попередніх двох років.
Хтось називає життеві цикли альбомів «ерами», Стас же кличе це «сезонами». Сезон першого альбому «O_x» обірвався різко через повномасштабне вторгнення — він став раптово неактуальним та перетворився на відбиток часу, натомість з’явилась потреба в проживанні спільного досвіду нової воєнної реальності.
Мені пощастило наживо побачити Стаса на благодійному фестивалі Faine Misto в Тернополі на третій місяць великої війни: перший виступ з новим складом музикантів і програмою, буквально зліпленою на колінці — ще сирою, можливо не до кінця цілісною, але дуже щирою. Речитативна електроніка пішла в минуле, тепер це експресивний джаз-рок.
Час минав, музиканти ставали більш зіграними, пісні постійно еволюціонували. Якісь із них втрачали текст (як-от «Sacred Love»), інші навпаки його отримували (наприклад, «Тебе»). «Повітряна тривога», яка замикає новий альбом, мала декілька ітерацій, поки Стасу не стало зрозуміло, як оформити цей трек ідейно (спойлер, просто відкинувши зайве). Але концертний гурт розпався, і це стало поштовхом закінчити сезон випуском повноформатного альбому з матеріалів, записаних на концертах, репетиціях та в студії.
На відміну від дебютної платівки «O_x», в якій Корольов максимально прямолінійно занурює слухача в свої особисті травми задля досягнення катарсису, «Цифровий утікач» ніби приймає тебе в свої обійми. Тут такий самий великий простір для саморефлексії: ескапізм, депресія, пошук ідентичність та прийняття нової реальності. Але Стас цього разу просто дає вам майданчик для пошуку власних сенсів. Всі тексти стали більш абстрактними, кожна фраза тут немов гештеґ — пояснює, що заклав автор, але не є істиною в останній інстанції. Навіть використання автотюну зумовлено суто художнім задумом, перетворюючи голос на солюючий музичний інструмент.
Тут є місце виваженій драматургії, кожен трек на своєму законному місці. Класично для Корольова, альбом варто слухати без перерв від початку до кінця. Я впевнений, ви не залишитесь байдужими. Я не зміг.
І важливо відмітити роботу музикантів, які були частиною гурту в цьому сезоні — піаніста Євгенія Дубовика, саксофоніста Андрія Бармалія, барабанщика Олександра Явдика та, звичайно, артдиректорки Анастасії Весни.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Blooms Corda — «Дощ іде, але сонце світить» (LP)
Попередня платівка Blooms Corda «Найдорожчі речі у світі» вийшла влітку 2022 року, але записана була до повномасштабного вторгнення. В момент масового відчаю, саме вона стала віконечком у попереднє, більш безтурботне життя. Це було цінно. І дуже вчасно.
Пісні для нового альбому Данило Галико писав, відповідно, вже під час великої війни, що дало свій відбиток. Це досі безпечний куточок для вашої «менталочки», але тепер протягом всієї цієї музичної подорожі розставлені певні «гачки-актуалочки». Якщо раніше ми тікали від реальності, тепер ми вчимося з нею жити. Навіть вступний трек «Майбутнє» починається з п’ятнадцятисекундної тиші, що задає настрій всій платівці. А настрій такий, ніби чухаєш пухнасте пузико кота під витончений інді-саундтрек.
«Тільки нещодавно, коли я вже переслуховував майже готовий альбом від початку до кінця, то зрозумів, що всі його пісні можна об’єднати однією спільною темою часу, — розповідає Данило. — Вірогідно, що це пов’язано з війною, у якій ми живемо другий рік, адже наше ставлення до часу і його сприйняття відчутно загострене. В альбомі є і пісні-подорожі в часі, і герої, які вміють час змінювати, і роздуми про минуле-майбутнє та сьогоденне, а деякі композиції буквально прискорюються або сповільнюються в часі».
Традиційно в кожному альбомі переважає певний колір. «Monodance» — червоний, «Fog Lavender» — бузковий, «GIGOTOSIA» — зелений, «Найдорожчі речі у світі» — жовтий, а новий «Дощ іде, але сонце світить» — синій. Це просто прикольна фішка і цікавий фан-факт.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Rohata Zhaba — «Лісовик»
Харківські шамани з гурту Rohata Zhaba поповнили свою міфологію новою музичною історією.
«Дивна мантра, яку можна почути у нестерпно гучному гомоні польових комах. Образ, що постає перед тобою, коли очі вже кам’яніють від палаючого сонця, — загадково кажуть вони. — Сумбурна череда кольорових плям та не пов’язаних між собою нескінченних моментів. Це те, що побачила Жаба, а все інше ми вигадали вже самі».
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
«Село Близнюків» — «Продовження роду»
Харківський музикант Ігор Литвиненко представив новий сингл свого проєкту «Село Близнюків».
«Я буду співати, співати пісні до останнього дня на Землі, до останнього подиху нашої мови», — співає він під гіпнотичний мінімалістичний саундтрек. Вміє ж.
«Зарисовка» — «Весна»
Донецько-харківський проєкт Артема Войцеховського вирішив трохи підняти слухачам настрій весняними мотивами.
До речі, рівно за тиждень гурт святкуватиме своє сімнадцятиріччя великим сольним концертом. Деталі ось тут.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Монтеск’є — «Музика труб під вікнами невиліковно хворих»
Львівський музикант Ігор Хоркавий презентував останній сингл перед виходом дебютного лонгплею «Літанія радості й смутку», який побачить світ 10 травня.
Як розповідає Ігор про нову пісню: «Вже кілька років я мешкаю в будинку, вікна якого виходять на обласний шпиталь. Між нами висить ліхтар з ніжним помаранчевим світлом, на який я часто дивлюсь ввечері. Так само роблять і люди з вікон шпиталю. “МТПВНХ” — це перспектива домашнього улюбленця людини в передсмертному стані».
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
YUVI — «Спомина Любову» (LP)
Перший повноформатний альбом Уляни Автенюк — напродуч винахідлива електропоп робота. Хочеться провести паралелі з гуртом «Тонка», але Уляна все ж працює дещо з іншими матеріями.
Альбом тягучий, тривожний і доволі захопливий. Окрема подяка за спільний трек з Андрієм Бармалієм — його істеричний саксофон вписався тут якнайкраще. Точніше як: Бармалія можна почути й на інших композиціях (і навіть побачити в кліпі на один із них в якості актора), але саме на пісні «Грим» він виступає як рівноправний виконавець.
Моя однозначна рекомендація.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Юля Юріна — «Візьми свої слова назад»
Юля свіжим синглом відкриває нову сторінку своєї творчості та презентує оновлене звучання: тепер це відвертий поп-рок, а сама пісня розповідає «про особистий досвід, пошук себе, своєї внутрішньої сили та відстоювання власних кордонів».
Майбутній альбом «Дім брехливих дзеркал» готується до виходу 18 травня. Як пояснює Юріна: «Кожен альбом, який я випускаю, дуже відрізняється одне від одного. “Ґвару” важко порівняти з “Рефлексією”, і новий альбом, хоч і буде таким же темним, як “Рефлексія”, проте в ньому буде більше гітар, ніж електронного звучання. З кожною новою роботою я відкриваю для себе щось нове, а бажання зробити щось в роковому стилі було вже давно».
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Ницо Потворно — «Аудіоєбологія»
Сергій Гусак випустив дві непересічні за сенсами пісні під лейблом одного максісинглу.
Перший трек — максимально невимушена ода коханню до Саші Гонтар, дружини Сергія. Другий — ніщо інше, як «дідівське бурмотіння з 2042 року».
Іронічний Ницик повернувся!
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
polyvoda — «Pilgrims Never Come Back» (LP)
«Ми присвячуємо цей альбом всім, хто змушений тікати від війни, страху та себе. Кожен день приносив болюче усвідомлення того, що нас залишилося менше: одні втікали, інші гинули. Це була демотивуюча агонія. Ті, хто пішов від нас, назавжди залишиться в наших серцях. Для тих, хто вирушив у довгу, неспокійну подорож, пам’ятайте — пілігрими ніколи не повертаються!», — кажуть про свій перший лонгплей музиканти гурту polyvoda.
Нагадую, що позаминулого року учасники гуртів «Тартак», «Бумбокс», Hurtom та Hyphen Dash об’єдналися у супергурт на чолі з вокалісткою, особистість якої музиканти не планують розкривати. В березні був представлений дебютний мініальбом, який зі свого боку увійшов до цієї повноформатної платівки.
Вийшла цікава суміш із джазу, інді, нео-соулу та ф’южну. Можливо мені не вистачає української мови, замість англійської, але заголовний трек одразу потрапив до мене в плейлист. Та засмучує факт того, що більшість пісень вже виходило до цього. Але загалом — не проходьте повз!
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
typeled — «автоперегони»
Я досі не можу сформулювати, чим мене чіпляє музика Пилипа Дьяченка. Але ось вийшов черговий сингл, і вже на повторі!
provulok — «розпайка»
Пост-шугейзер Льоман Судакли представив вже другий трек з майбутнього альбому «dissociation», який побачить світ 10 травня.
«Як попередній реліз “portal inside”, так і цей, є частинами дисоціації. Якщо “портал” — це розпечене залізо, що з кожною секундою підвищує свою температуру, то “розпайка” — багаття, яке з тріском та вибухами знищує все, що потрапить до його язиків, перетворює на попіл те, що колись турбувало», — пояснює музикант.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Karoon — «Зона дискомфорту»
Подружжя Карунів цього разу досліджують рецидив депресії пані Валерії та її боротьбу за життя. Яка тема, такий й саундтрек для нестерпних танців!
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
«Гурт Дно» — «Зате чесно» (feat. Oleksandr Yavdyk & Муха Мухич)
У хлопців з «Гурту Дно» зазвичай як — або по-філософські, або з приколом, або душевно. Цього разу явно з філософським приколом та гучним фіналом.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
The Curly — «Тобі личить» (feat. Marcel Garçon)
Микита Гребенщиков об’єднався із саундпродюсером Marcel Garçon, аби створити пісню про глибоке відчуття, що зʼявляється несподівано, перетинаючи межі інтимності та спільного досвіду.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Haido — «Volley» (EP)
На свойому новому мініальбомі львівський електронний музикант Назар Гайдучик розкриває теми пошуку себе та вміння бути наодинці з собою, внутрішнього мікрокосмосу та важливості невербальної комунікації.
Як пояснює Назар: «Сеттінг міні-альбому — це тонка межа фантастики і реальності, атмосфера самотнього нічного міста з елементами кіберпанку, футуристичного індастріалу».
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
anton malynovskyi — «doppelgänger» (LP)
Наш шановний пан новинар Антон Малиновський продовжує досліджувати світ електроних звуків та конвертувати емоції в музику. Цього разу вони (Антон — небінарна персона) досліджують тему смертності.
«Це поняття можна сприймати як буквально, так і більш метафорично. Смерть не обов’язково має бути кінцем фізичного життя, це може бути завершенням великого етапу у житті тощо, — кажуть Антон.
А також пояснюють обрану назву альбому: «Допельгенгер — злий двійник людини, образ, що використовується в літературі, кіно та психології. Я придаю йому трохи інший сенс — двійник є не злим, він просто інакший. Я бачу в ньому можливість жити після того, як здається що життя вже закінчилось. Створюючи свого доппельгангера, я осмислюю останні роки свого життя як щось абсолютно нове, не таке, що було раніше. Це вже не перший подібний перехід, і, як мені здається, не останній».
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Lucy Rose — «This Ain’t The Way You Go Out» (LP)
Люблю музику Люсі Роуз. Точніше як, велику любов я маю до її дебютного альбому «Like I Used To», а більш пізня дискографія мене вже не так сильно захоплює. Та новою її повноформатною роботою я відверто перейнявся.
Може спрацювало те, що я слідкував за релізом з першого ж синглу, а можливо на мене повпливав загальний настрій альбому. Головними темами тут виступають боротьба з хворобою спини Люсі, яка розгорнулася на фоні її вагітності, супутні соціальні наслідки та, відвовідно, саме материнство.
Пані Роуз святкує життя чи не в кожній пісні, залишаючись при цьому тендітною та вразливою. Але саме в тендітності вона знайшла свою силу. Це дуже приємна музична подорож з доволі життєствердним підтекстом.
Однознайчний лайк. А пісня «Whatever You Want» зайняла окреме місце в моєму серденьку.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Jamie xx — «Baddy On The Floor» (feat. Honey Dijon)
Там начебто не так давно гурт The xx оголошував про початок роботи над першим за сім років альбомом. Але це не заважає його саундпродюсеру Джеймі Сміту готувати до виходу свою сольну повноформатну роботу.
Перший сингл з’явився за участі електронного музиканта Honey Dijon, а сама пісня вперше зазвучала наживо ще у 2021 році, хоча почали писати її у ковідні часи.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Kings of Leon — «Nothing To Do»
Ось і третій сингл з майбутнього альбому «Can We Please Have Fun», який вийде 10 травня. Як кажуть музиканти, цей трек «заглиблюється в їхнє пост-панкове звучання з його нерівними гітарними рифами та рухливою грою на барабанах».
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Taylor Swift — «The Tortured Poets Department» (LP)
Якось із крайнощів в крайнощі. Поки фрешмени роблять треки довжиною менше двох хвилин, топ-зірки випускають альбоми-переростки. Спочатку Бейонсе, а тепер Тейлор Свіфт зі своїм ніби подвійним альбомом довжиною в дві години.
Мені здається, що презентувавши вона ці дві частини з певною перервою, як це було з «folklore» та «evermore» (які мені, між іншим, щиро подобаються), було б краще. Бо пісні буквально перетворились на одну величезну кашу і втратили свою силу.
Та й в ситуації з Тейлор, потрібно ще копирсатися в текстах пісень та загальній її міфології, аби зрозуміти що до чого. Робити це, якщо чесно, бажання в мене немає. Але пару треків навіть зберіг собі в плейлист.
Слухайте реліз на зручному для вас стрімінговому сервісі за цим посиланням.
Новини
Новини
Новини
Новини 
Місто 
