Головна » За містом » Антон Алохінссон: про скандал довкола Соні Морозюк та що з цим не так

Антон Алохінссон: про скандал довкола Соні Морозюк та що з цим не так

9.01.2024

Час прочитання: 4 хв

Вже кілька тижнів в Україні розгортається скандал довкола харківської художниці Соні Морозюк та її близького оточення. Попри те, що більшість вітчизняних медіа та блогерів концентрується саме на особистості мисткині та своєрідності її творчості, куди більшою проблемою є походження грошей її нареченого Романа Гринкевича.

Журналіст медіа «Люк» Антон Алохінссон розбирався, що не так з цією родиною і на що насправді варто звернути увагу.

Хто така Соня Морозюк?

За останні два роки ім’я молодої художниці з Харкова Соні Морозюк вигулькувало у дотичних до українського мистецтва колах із неочікуваною регулярністю. Попри те, що її творчість не вирізняється оригінальністю чи глибокими сенсами (абстрактні фрази на не менш абстрактному фоні), художниця почала з’являтися на топових українських YouTube та телеканалах. Мабуть, тільки лінивий за цей час не взяв у неї інтерв’ю, аби дізнатися, як маловідома 25-річна дівчина з Харкова досягла свого шаленого успіху.

Втім, цей «успіх» від початку виглядав штучно накрученим. До повномасштабного російського вторгнення Морозюк залишалася практично невідомою, лише провівши дві персональні виставки у 2019 році: в готелі Riviera та галереї AMD design club, що належить іншій харків’янці — Аллі Добкіній, яка на той час намагалася будувати кар’єру моделі. З донькою колишнього міського голови Харкова Морозюк також пов’язує інший спільний проєкт — благодійний фонд AMD HELP, заснований у тому ж таки 2019 році.

Фонд та галерея активно намагалися просувати роботи Соні Морозюк, але не зазнали успіху і фактично згорнули свою діяльність вже за рік. Добкіна почала діяльність у музичній сфері, а згадки про Морозюк практично припинилися. Вона «засвітилася» лише раз, напередодні повномасштабної війни, потрапивши в артпроєкт від компанії «Альфа Страхування», що належить російському олігарху Михайлу Фрідману.

Все радикально змінилося у 2022-му. Картини художниці почали розміщувати на рекламних білбордах уздовж доріг, із нею почали співпрацювати «Укрпошта», «Приватбанк» та український бренд Blast Out, а в серпні того ж року в Одесі відкрилася її персональна виставка. Сама Морозюк розповідала в інтерв’ю, що у неї замовляли картини для очільника Миколаївщини Віталія Кіма, співака Monatik та навіть президента Володимира Зеленського.

Перевірити ці твердження доволі складно. Якщо дослідити Instagram-сторінку чи YouTube-канал Соні, можна побачити, що до 2022 року вона не мала значних колаборацій із брендами чи українськими зірками. При цьому Морозюк постійно стверджує у власному блозі, що ніколи не платила за рекламу і свою раптову популярність здобула виключно власною творчістю.

Читайте також:

Що не так із нареченим Соні Морозюк?

Наприкінці грудня 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) затримало Ігоря Гринкевича, одного з найбільших постачальників Мінистерства оборони України та майбутнього свекра Соні Морозюк. Попри КВЕДи на будівництво та інжиніринг, підприємства Гринкевича виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу та білизни для ЗСУ на загальну суму понад 1,5 мільярди гривень.

Кілька місяців тому ДБР порушило кримінальне провадження проти бізнесмена за фактом оборудок із закупівлями. Він намагався «відкупитися», запропонувавши одному з керівників Бюро 500 тисяч доларів за сприяння у поверненні вилученого в його компаній майна — за що, зрештою, і був затриманий.

Підконтрольні Гринкевичу компанії не мали належних виробничих потужностей для виконання замовлень Міноборони. Шість договорів не виконали взагалі, за сімома поставили одяг військовим у недостатньому обсязі, ще вісім контрактів виконали із запізненням до п’яти місяців. Зрив постачання призвів до збитків бюджету щонайменше на 1,2 мільярди гривень.

Зазначимо, що це не перший випадок, коли компанії сім’ї Гринкевичей наживаються на коштах платників податків. У 2021 році підконтрольна ним ТОВ «Будівельний альянс монтажпроект» значно завищила вартість робіт на військовому полігоні «Широкий Лан» у Миколаївській області. При цьому значну частку робіт де-факто виконало інше підприємство, яке так і не отримало грошей.

Директором «Будівельний альянс монтажпроект» є Роман Гринкевич, наречений Соні Морозюк. Він також очолює благодійний фонд Hope.UA, за що навіть отримав відзнаку президента України «Золоте серце» у грудні минулого року. Вочевидь, саме користуючись статусом «волонтера», Гринкевич кілька місяців тому вивіз Морозюк до Венеції, де зробив їй пропозицію. Про це художниця того ж дня відзвітувала у своєму блозі.

Чому справа не в самій Морозюк?

Персональна виставка картин Соні під назвою «Мазня» відкрилася у стінах Інституту проблем сучасного мистецтва 20 грудня 2023 року і мала тривати місяць. Проте, радіти художниці довелося недовго: на тлі корупційного скандалу довкола Ігоря Гринкевича, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України оголосив про її призупинення «у зв’язку зі значною кількістю суперечливих реакцій, що вийшли за межі мистецтвознавчої дискусії».

Навколо майбутнього подружжя почав розгортатися масштабний скандал. Цілі видання, блогери та окремі журналісти, які до того не цікавилися творчістю Соні Морозюк, почали масово випускати розслідування та викривальні відео. Акцент здебільшого робиться на особистості самої художниці, недолугості її творчості та несмаку, з яким вона демонструє своє розкішне життя на фоні численних волонтерських зборів на забезпечення війська.

На жаль, ця бурхлива емоційна реакція українців на черговий факт корупції збилася з цілі. Бачити чужу розкіш та відверту «розкрутку» мистецтва сумнівної якості коштом армії воюючої країни завжди боляче. Проте, варто пам’ятати, що розкраданням грошей займалася не сама Морозюк. Попри її виправдання в Instagram, вона дійсно могла не брати участь у оборудках безпосередньо.

Замість цькування і хейту Морозюк значно ефективним буде зосередитися на судовому процесі довкола її свекра, аби переконатися, що Ігор Гринкевич не уникне справедливого покарання. Суспільний тиск та розголос вже призвели до того, що заступник Міністра оборони Віталій Половенко сьогодні, 9 січня, офіційно заявив, що Міністерство розриває всі контракти з афілійованими з Гринкевичами фірмами.

Тому не дайте замилити собі очі черговим гламурним скандалом. Громадянське суспільство сьогодні виграло одну маленьку битву, проте до перемоги ще далеко. Не варто розпорошувати свою увагу на черговий «шакалячий експрес» щодо художниці Морозюк — краще спрямувати її на те, щоб чергові гринкевичи більше не могли «освоювати» кошти платників податків, залишаючи українську армію без забезпечення.

Антон Алохінссон, ілюстрації взято з відкритих джерел, обкладинка — Катерина Дрозд