Дослідження від U-Report: Як змінився емоційний стан молоді після початку повномасштабного вторгнення?

Які питання досліджували?

У дослідженні від U-Report взяли участь 4174 людини віком від 14 до 34 років. Респондентів запитали, чи помітили вони погіршення емоційного стану з початком повномасштабного вторгнення, що саме відчували, чи звертались за допомогою і до кого саме, якщо так. 

Також спеціалісти U-Report з’ясували, чому частина опитаних уникає звертатися до спеціалістів.

Що з’ясували?

Результати опитування показали, що емоційний стан 69% молодих людей погіршився.  Тільки 7,1% респондентів зазначили, що їхній емоційний стан не зазнав змін. Не визначились із відповіддю 17%.

Більше половини українців (55%) відчували тривожність, а 24,8% — пригніченість. Спокійними залишались 9%.

73% молоді відповіли, що потребували емоційної чи психологічної підтримки. З них за допомогою звернулись тільки 29,8%. Також 55,6% опитаних самостійно шукали інформацію та намагалися дізнатися, як можна допомогти собі. 

До спеціалістів зі сфери ментального здоров’я звернулись 74% опитаних. 36% спілкувались про погіршення стану із друзями чи однолітками, а 28% — із рідними. 40% молоді шукали інформацію у соціальних мережах, статтях, тематичних додатках на телефоні чи у чат-ботах.

Чому молодь не зверталася по допомогу?

Серед тих, хто не звертався по допомогу, 44% опитаних вважають, що їхні психологічні проблеми недостатньо серйозні, щоб звернутись за допомогою до спеціаліста. 

25,8% бояться, що допомога потребуватиме значних коштів, а 20% мають страх отримати некваліфіковану психологічну допомогу. 

15% респондентів не знають, де саме отримати психологічну підтримку, а 7,5% респондентів не вірять в ефективність такої допомоги.

«Є така культурна особливість в Україні: не визнавати, що потребуєш допомоги. — коментує результати дослідження клінічна психологиня Надія Рогозіна.

Почнемо з того, що розмова з фаховим психологом не зашкодить нікому. Наприклад, психолог може допомогти визначити, чи потрібна серйозніша допомога, чи достатньо однієї розмови. Й загалом, значно ефективніше працювати превентивно, не чекати коли вже припече так, що потрібна “психологічна реанімація”».

Що може покращити емоційний стан?

Спілкування з близькою людиною та можливість поговорити з тим, хто підтримає, покращує емоційний стан 46% респондентів. 

Для 39% важливе відчуття безпеки, а для 38,8% — поліпшення фінансового стану. Дві групи опитаних по 28% зазначили причинами покращення емоційного стану особисте життя чи роботу. 

20% респондентів відчувають себе краще після психологічних консультацій, а 19% — після занять спортом.

«Проживати негативні емоції нормально і навіть важливо, адже це спосіб опрацювати й “перетравити” негативний досвід. — зазначає Надія Рогозіна.

Люди часто відчувають провину за свої емоції. Тому, коли усвідомлюють, що їх почуття нормальні, напруга спадає».

Олександра Пономаренко, обкладинка, візуал — Катерина Дрозд

---

Читайте також:

• Штаб «Культурний ШОК» організовує групу психологічної підтримки

---

«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.