Дослідження від U-Report: Як змінився емоційний стан молоді після початку повномасштабного вторгнення?
За містом
Спеціалісти цифрової платформи U-Report від організації UNICEF дослідили питання ментального здоров’я молоді та дізнались, як змінився емоційний стан українців після 24 лютого 2022 року.
«Люк» наводить основні тези дослідження та розповідає, що допоможе підтримати психічну рівновагу.
Які питання досліджували?
У дослідженні від U-Report взяли участь 4174 людини віком від 14 до 34 років. Респондентів запитали, чи помітили вони погіршення емоційного стану з початком повномасштабного вторгнення, що саме відчували, чи звертались за допомогою і до кого саме, якщо так.
Також спеціалісти U-Report з’ясували, чому частина опитаних уникає звертатися до спеціалістів.
Що з’ясували?
Результати опитування показали, що емоційний стан 69% молодих людей погіршився. Тільки 7,1% респондентів зазначили, що їхній емоційний стан не зазнав змін. Не визначились із відповіддю 17%.
Більше половини українців (55%) відчували тривожність, а 24,8% — пригніченість. Спокійними залишались 9%.
73% молоді відповіли, що потребували емоційної чи психологічної підтримки. З них за допомогою звернулись тільки 29,8%. Також 55,6% опитаних самостійно шукали інформацію та намагалися дізнатися, як можна допомогти собі.
До спеціалістів зі сфери ментального здоров’я звернулись 74% опитаних. 36% спілкувались про погіршення стану із друзями чи однолітками, а 28% — із рідними. 40% молоді шукали інформацію у соціальних мережах, статтях, тематичних додатках на телефоні чи у чат-ботах.
Чому молодь не зверталася по допомогу?
Серед тих, хто не звертався по допомогу, 44% опитаних вважають, що їхні психологічні проблеми недостатньо серйозні, щоб звернутись за допомогою до спеціаліста.
25,8% бояться, що допомога потребуватиме значних коштів, а 20% мають страх отримати некваліфіковану психологічну допомогу.
15% респондентів не знають, де саме отримати психологічну підтримку, а 7,5% респондентів не вірять в ефективність такої допомоги.
«Є така культурна особливість в Україні: не визнавати, що потребуєш допомоги. — коментує результати дослідження клінічна психологиня Надія Рогозіна.
Почнемо з того, що розмова з фаховим психологом не зашкодить нікому. Наприклад, психолог може допомогти визначити, чи потрібна серйозніша допомога, чи достатньо однієї розмови. Й загалом, значно ефективніше працювати превентивно, не чекати коли вже припече так, що потрібна “психологічна реанімація”».
Що може покращити емоційний стан?
Спілкування з близькою людиною та можливість поговорити з тим, хто підтримає, покращує емоційний стан 46% респондентів.
Для 39% важливе відчуття безпеки, а для 38,8% — поліпшення фінансового стану. Дві групи опитаних по 28% зазначили причинами покращення емоційного стану особисте життя чи роботу.
20% респондентів відчувають себе краще після психологічних консультацій, а 19% — після занять спортом.
«Проживати негативні емоції нормально і навіть важливо, адже це спосіб опрацювати й “перетравити” негативний досвід. — зазначає Надія Рогозіна.
Люди часто відчувають провину за свої емоції. Тому, коли усвідомлюють, що їх почуття нормальні, напруга спадає».
Олександра Пономаренко, обкладинка, візуал — Катерина Дрозд
Читайте також:
«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.
За містом
За містом 
Люди
За містом 
Місто 
