Культурна спільнота обурена відмовою виконати закон про підтримку української книги. Що трапилось?

З чого все почалось?

У липні 2022-го Володимир Зеленський підписав Закон щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження, за яким українські книгарні отримували б компенсацію на оренду приміщень до 20% доходу. Також новонароджені та діти мали б сертифікат на придбання книг на сумму 833 гривень. 

Закон сприяв би розвитку українського книжкового ринку, йдеться в колективній заяві культурної спільноти. Число книгарень за п’ять років зросло б у 4-5 разів, обсяг україномовного книжкового ринку — втричі, а асортимент — удвічі. Люди усієї країни могли б читати переважно українською мовою. 

Реалізувати програму мав би Український інститут книги [державна установа при Міністерстві культури, покликана розвивати книговидавничу справу в Україні — «Люк»] з 1 січня 2023 року. 

Але…

Вже 10 січня в УІК повідомили, що в держбюджеті на виконання цього закону не виділили кошти. Відтак, питання про підтримку української книги уряд розгляне «після закінчення або скасування воєнного стану в Україні».

Офіційне звернення УІК із відмовою викликало бурхливу реакцію літературної спільноти.

«Незважаючи на надважкі умови і величезні збитки внаслідок війни, в Україні упродовж останніх місяців почали відкриватися нові книгарні, видаються нові книжки, — йдеться у колективній заяві. — Книжкова галузь повірила державі. І руйнувати цю довіру, не виконуючи  важливі закони замість того, щоб поширювати позитивний досвід на інші культурні індустрії — неприпустимо.

Будь-які заяви, що задля економії коштів можна не виконувати закон, річна вартість якого становить менше 0,02% видатків держбюджету, є щонайменше безвідповідальними. Українські книжки — це теж зброя у війні проти “русского міра”».

Підписанти заяви закликають:

• Не погоджуватися із заявою Українського інституту книги і запевнити українське суспільство, що Україна є правовою державою, а її закони — обов’язкові для виконання.
• Виділити кошти на передбачені законом субсидії для книгарень і книжкових сертифікатів для дітей з державного бюджету та / або міжнародної допомоги на відновлення України.
• Кабінет міністрів — без зволікань ухвалити всі підзаконні акти, необхідні для втілення закону.
• Президента України — підписати інший закон №2309-ІХ (про заборону російського книжкового імпорту), який «є важливим елементом інституційної підтримки книжкової галузі й захисту України від “русского міра”».

Колективну заяву підписали різні видавництва («Ранок», «Нора-друк», «Фоліо», «Комора», «Лабораторія», «Віват», «Видавництво Старого Лева»), мережі книгарень «Книголенд» та «Книгарня Є», письменники Оксана Забужко, Андрій Кокотюха, Юрій Винничук, Олена Рибка, Тамара Горіха Зерня, Павло Коробчук та інші.

Як відреагував Український інститут книги?

Представники УІК підтримують заклики книжкової спільноти і наголошують, що підписаний президентом закон треба виконати. Вся проблема — в фінансуванні:

«Нам прикро, що оприлюднене нами повідомлення дехто зрозумів як відмову виконувати закон, — зазначають в УІК. — Виконання закону покладається на Український інститут книги і ми готувалися до цього: у встановленому порядку і у встановлені терміни подали і відстоювали бюджетний запит, у якому були передбачені кошти на субсидії (86,3 млн грн) та сертифікати (671,7 млн грн). Але у прийнятому Верховною Радою бюджеті ці кошти затверджені не були попри всі наші зусилля».

Тож наразі питання з підтримкою української книги залишається відкритим. 

Олександра Пономаренко, обкладинка — Катерина Дрозд

«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.