«Це величезні перспективи для молоді». Як молодіжний центр «GarDen» збагачує життя Кегичівської громади 

«Важливо бачити людей наживо, не через екран» 

Директорка молодіжного центру «GarDen» Анастасія Демічева зазначає, що Кегичівка вже давно потребувала простору для молоді. 

«Молодь тут активно проводить час, — каже Анастасія. — Тут вивчають англійську, проходять різноманітні  курси: профорієнтація, фінансова грамотність, уявлення про здорову особистість, глобальні цілі сталого розвитку, ораторська майстерність. Або, навпаки, можна просто відпочити».

Береться до уваги й психоемоційна підтримка. Наприклад, на базі молодіжного центру проводять курси з психології та індивідуальні консультації. 

«Тут величезні перспективи, — підкреслює Анастасія. — Сьогодні ти — учасник тренінгу, а завтра можеш провести заняття чи майстер-клас на громадських засадах або стати волонтером молодіжного центру.

Цікавий проєкт, створений спільно з керівництвом громади, — це курс “Кар’єрна навігація: День з професіоналом”. В його межах молоді люди можуть зсередини побачити специфіку роботи, про яку мріють. Наприклад, вже четверо підлітків під наставництвом досвічених бухгалтерів розширили свої уявлення про цю професію».

Працівники молодіжного центру створили ще громадську організацію «GarDen», яка надає більше можливостей для молоді: це й обмін досвідом в межах України, і волонтерство.

«Наш простір є доступним і відкритим для кожного, незважаючи на соціальний статус, інвалідність чи релігію. Зруйнований бар’єр або стереотипи стосовно цього», — каже Анастасія. 

Фахівчиня з питань молоді Анна Яценко звертає увагу, що після пандемії COVID-19 та дистанційного навчання збільшилась потреба у просторі, де можна зустрічатись офлайн та спілкуватись наживо.

«Я думаю, це важливо для нашої молоді — прийти сюди [у молодіжний центр, — «Люк»], поспілкуватися з однолітками, отримати нові знання. І бачити людей наживо, а не через екран, — зазначає Анна. — Важливо також те, що заходи проходять на безоплатній основі. І люди, які не можуть заплатити, все ж таки отримують знання». 

Сама дівчина за освітою еколог. Навчалася у Харкові, проте після початку повномасштабного вторгнення повернулася в Кегичівку. «GarDen» — її перша робота. У молодіжному центрі Анна стала втілювати курс ековиховання. Вона проводить тематичні лекції, тренінги, акції, та, що важливо, толоки, під час яких молодь прибирає територію селища. 

Популярність екологічних заходів тільки зростає. За словами Анни, якщо на першу толоку прийшло четверо небайдужих, то на останній було вже значно більше людей.

«Молоді таке найбільше подобається, — пояснює Анна Яценко. — Якісь лекції з екології — то нудновато, а толока — цікаво, бо ми разом робимо навколишнє середовище чистішим. Помітний результат праці. Толоки проходять у дружній та невимушеній атмосфері, а після — посиденьки за піцою та напоями в молодіжному центрі».

Фахівець з питань молоді Сергій Долженко відповідає за спортивний напрямок. Як тренер-аматор, він багато займається з дітьми спортом, проводить тренування, організовує спортивні ігри. Зокрема, навчає дівчат навичкам самооборони. 

За словами Сергія, Кегичівці дуже не вистачало молодіжного центру. До появи такого простору більшість підлітків проводили вільний час за комп’ютерними іграми, і лише деяких із них можна було побачити на стадіоні. 

«Це місце дуже допомагає молоді розвиватись в освітніх та спортивних напрямках, дає можливість щось зробити, удосконалити себе, навчитись новому, — підкреслює Сергій Долженко. — А ми в свою чергу знайомимось з ними і допомагаємо чим можемо. Раніше в нашому селищі такого не було. А це місце — воно дуже чарівне».

«Підлітки мають розуміти, що відбувається в їх громаді» 

Молодіжний центр створений під час повномасштабного вторгнення, тож врахував воєнні реалії. Наприклад, там вже навчали основ мінної безпеки і першої домедичної допомоги. Як зазначила Анастасія Демічева, ГО «GarDen» виграла міні-грант на створення осередку з інформаційно-просвітницької роботи. Найближчими тижнями там начатимуть, як діяти в умовах катастроф або надзвичайних ситуацій. 

Аби кожен тренінг проходив більш практично, всі сто тисяч гривень з міні-гранту пішли на закупівлю матеріалів та обладнання. Наприклад, там вже є тренажер для серцево-легеневої реанімації чи тампонування різних типів ран. 

«У нас був класний тренінг, на який ми запрошували Технопарк [ГО Технопарк «Центр Медичних Іновацій»], — розповідає Анастасія Демічева. — Вони приїжджали разом зі своїм обладнанням і навчали молодь будувати наметове містечко, складати рюкзак безпеки, надавати домедичну допомогу. 

До нашої діяльності долучаються представники громади на волонтерських засадах, проводять майстер-класи, тренінги, воркшопи. Їм подобається приходити до нас. Вони розуміють, що ми робимо класну справу і хочуть бути до цього причетними». 

Один із таких тренерів — директор київського регіонального центру підвищення кваліфікації Сергій Лукін. Він також завітав до молодіжного центру, де провів для підлітків тренінг під назвою «Основи формування політики участі молоді в житті громади». Сергій розповідав про молодіжні ради, громадські слухання, лобістів та адвокатування, а також пояснив слухачам їхні права, що у подальшому дозволять їм нести позитивні зміни у громаді.  

«Ці знання знадобляться в будь-якому випадку, — каже Сергій Лукін. — Підлітки всі мешкають у своїх громадах і мають розуміти, що відбувається навколо них. Немає людини, яку не цікавить, наприклад, які в її місті дороги. Для когось це буде аргументом, щоб уважніше дивитися на місто, знати свої права та обов’язки. 

Я знаю приклади, коли люди отримували в 12-13 років стартові знання, здобували відповідну освіту, йшли до студентського самоврядування чи молодіжних рад, займали певні посади і згодом працювали з громадськими радами при облдержадміністраціях. Я особисто знаю таких людей».

За словами Сергія, такі тренінги цікаво проводити саме в невеликих містах чи селах. Адже громада — це стартова позиція, з якої потім починається і бюджетування, і податки, і влада в країні зокрема.  

«Це не дуже модно казати вголос, але в громадах можливостей менше, ніж у великих містах, — зазначає Сергій Лукін. — Тому дуже часто ми стикаємося з тим, що молодь покидає маленькі селища і їде до міста. Якщо ми не будемо в громадах створювати умови для молоді, які дозволять їм працювати, навчатися, бачити своє майбутнє саме там, де народилися — ми поступово втратимо ці системи управління».

«У нас маленький простір і ми хочемо розширитися»

Директорка «GarDen» помічає позитивні зміни в житті тих, хто відвідує молодіжний центр.

«Дуже багато молодих людей стали більш комунікабельними та менш сором’язливими, — каже Анастасія Демічева. — Є мінімум чотири підлітка 15-16 років, які стали волонтерити у “GarDen”. Вони проводять майстер-класи. До речі, до Дня молоді голова селищної ради нагородив їх грамотами. Молоде покоління, як ніхто інший, потребує такої мотивації та заохочення. Щоб вони побачили, що знаходяться на вірному шляху».  

Деякі відвідувачі долучаються до роботи центру. Так, Марина Дроздова (15 років), яка активно опановує мистецтво фотографії, тепер допомагає Анні Яценко в комунікаціях. А Олексій Довженко (15 років) допомагає Анастасії та Сергію з пошуком грантів та відбором заявок. 

«Я сюди приходжу майже щодня, — розповідає Олексій. — Мені тут подобається спілкування з людьми, подобається команда. 1 червня ми робили захід до Дня захисту дітей. Мені сподобалось, як це все організовували». 

Своїми враженнями від роботи в «GarDen» ділиться і Анастасія Межерицька: «У першу чергу мені тут подобаються люди. Подобається, що спілкування тут зовсім не таке, як в школі. Воно не зверхнє, тут всі на рівних, і не важливо, чи тобі 10, 18 чи 35 років. 

Я тут колись була на крутому тренінгу про лідерство. Він мені дуже запам’ятався, я з нього дуже багато чого взяла для себе». 

Наразі у Кегичівський громаді живе 23 тисячі мешканців, з них чотири тисячі — молоді люди. За словами Анни Яценко, чимало хто з них стикається з проблемою відсутності роботи. І повномасштабна війна ускладнила ситуацію. 

«Всім хочеться в міста, мати перспективи, — каже Анна Яценко. — Як би ти не хотів, освіту все ж треба отримувати. І ти вже їдеш Харків, Полтаву чи Київ. Звісно, є люди, які повертаються сюди. Наприклад, приїжджають на канікули. Але в кого виходить побудувати якусь кар’єру чи особисто життя в місті — вони не повертаються». 

Разом із тим деякі молоді люди свідомо залишаються в своїй громаді. Анастасія, Анна та Сергій якраз тому приклад. Анастасія згадувала, що в неї свого часу були мрії про велике місто, але у Кегичівці в неї з’явилася перша робота, тут вона створила родину. До того ж, в неї тепер є центр «GarDen», який директорка називає своїм дітищем. 

За словами Анастасії, популярність їхнього центру зростає. Бувають дні, коли всі кімнати просто забиті людьми. З часом стало зрозуміло — їм потрібно більше простору. 

«Недавно я здавала статистику, — зазначає Анастасія Демічева. — За весь час роботи нас відвідали більше 3500 разів. Це 1800 хлопців і 1700 дівчат. У нас, на жаль, такий маленький простір. Нам би хотілось розширитися. Скільки можливостей ми бачимо перед собою. Ми знаємо, що багато чим ще можемо допомогти».

---

Матеріал підготовлено у межах проєкту «Створення 6 молодіжних центрів для підтримки підлітків та молоді» від ГО «Український професійний розвиток» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

---

Текст — Юлія Гуш, фотографії — Юрій Каплюченко, обкладинка — Катя Дрозд, редактура — Олександра Пономаренко