«Urban CAD — це Херсон. Херсон — це Urban CAD». Історія про заснування креативного простору, окупацію та майбутнє

Історія Urban CAD почалася 2016 року, коли херсонські підприємці створили громадську організацію «Бізнес-асоціація “Ми-Херсонці”». 

Першим проєктом організації була «Відкрита школа підприємництва». До  Херсона запрошували спікерів, які володіють бізнесами різних масштабів, працюють відкрито, сплачують податки та роблять щось цікаве.

«Ми хотіли зробити новий бізнес-інтенсив. Брали кращий досвід з різних міст і планували створити щось своє», — розповідає Віталій Бєлобров, 39-річний підприємець та засновник Urban CAD.  

Бізнесмени прагнули створити хаб, де будуть проходити фестивалі, лекції, тематичні вечори, щоб заохочувати херсонців до креативних подій та зміни міста. Так з’явилася ідея арт-платформи «Турбіна», яка б мала надавати простір для освітніх, культурних та мистецьких заходів. 

Підприємці вирішили подивитись різні локації, де можна би було організувати заходи, спрямовані на інтелектуальну та творчу роботу. Проте зрозуміли, що під запланований формат немає нічого вдалого. Організації була потрібна нова локація — не схожа на ті, де проводилися всі освітні та культурні івенти в Херсоні. 

«Ми об’їздили і подивилися все, що в нас є і де можна було би провести ці заходи, — згадує Бєлобров. — Та зрозуміли, що під наш новий формат в місті все дуже старе, або щось совкове, або якесь пафосно-помпезне, і не було такої золотої серединки».

Тоді команда дізналася про ревіталізацію промислових об’єктів. Такий досвід є досить розповсюдженим в Європі. 

На той момент у Херсоні було багато підприємств, які вже частково або повністю не використовували площу за призначенням, бо через зміну економіки і технологій система роботи змінилась і не потребувала настільки великих територій. 

Одна з таких будівель — Херсонський машинобудівний завод (раніше — Комбайновий) у центрі міста. На цьому варіанті і зупинилися.

«Ми зв’язались з власником машинобудівного заводу, розповіли ідею і він показав нам територію, — розповідає Віталій. — Це був вентиляційний цех. Три поверхи по тисячі квадратів. Ми коли побачили — закохалися, і сказали: “Тут зробимо хаб!”. І потім вже народилася назва цього хабу».

Створення простору, де можна бути собою 

Для втілення запланованих ідей команда проєкту звернулася за фінансовою підтримкою до місцевої влади, проте отримала відмову.

«Місцева влада спитала: “А що ви від нас хочете?”, — згадує Віталій. — Ми кажемо: “У нас є ідея, будівля, є домовленості з власником, є все: команда, розуміння, що ми тут робимо. Давайте зробимо сучасний хаб, де будуть всі найкрутіші події, об’єднання різних сфер, організацій, лідерів заради нових проєктів, які будуть змінювати місто”. 

Місцева влада нас не зрозуміла, тому сказали: “Нічим допомогти не можемо”. І тоді в команді вирішили: перший варіант — відступитись від ідеї пошуку спонсорства, а другий — шукати інші можливості».

Обрали другий варіант — створити пілотний освітньо-культурний проєкт, який би дав зрозуміти: чи готове місто до створення хабу та чи є попит на такі місця? Чи здатні підприємці як команда реалізувати подібний проєкт і зробити його сталим? 

«Вибір другого варіанту дав нам більше досвіду створення і управління такими проєктами, бо готових таких проєктів, де можна взяти повністю франшизу або бізнес-модель, в Україні не було», — додає засновник.

Застосувати одразу цілий цех для «Турбіни» не було змоги, тому Віталій та його колеги прийняли рішення взяти за основу менший простір.

«Таким маленьким простором для нас здався сад, який був поруч з цією будівлею, — пояснює Віталій. — Це місце між вентиляційним цехом і кулінарією, тобто столовкою. Там був такий сад, де були фруктові дерева, квіти й лавочки, такий захаращений простір». 

Організатори почали генерувати ідеї, як назвати пілотний проєкт. 

«Ми прийшли до того, що назвемо його сад, бо там є дерева сливи, яблука, шовковиця, — розповідає Віталій. — Далі прийшло англійське слово “urban”, так і з’явився Urban CAD».

У назві CAD йдеться не тільки про дерева, це також абревіатура: С — creativity, A — art, D — development. 

Проєкт готували дуже швидко, рішення щодо плану роботи прийняли  взимку 2016-го, а в березні 2017-го почали втілювати їх у життя. 11 учасників ГО «Бізнес-асоціації “Ми-Херсонці”» скинулися по 1000$ і своїми руками стали облаштовувати простір. 

Концепція полягала в тому, щоб залучити людей різного віку на культурно-освітні заходи для обміну думками та ідеями. 

«Ми розігрівали Херсон очікуванням, що буде щось таке цікавеньке», — посміхається Віталій.

22 червня 2017 року херсонців запросили на відкриття, на території Urban CAD відбулась перша вечірка — «Новосілля». У подальшому на платформі виступали кавер-бенди, проводились барахолки-party, виставки, презентації журналів.  

Перший сезон роботи був складним. Херсонцям сподобалось, але не всі до кінця зрозуміли цінність, яку хотіли донести організатори. Ось такі підсумки еволюції відносин з містянами підводить Віталій Бєлобров: 

«Про перший сезон містяни говорили — “Ну щось цікавеньке, незрозуміле, але цікавеньке”. Про другий — “Прикольна штука, потрібно друзям розповісти”. Про третій — “Люблю Urban CAD! В Херсоні нарешті є щось цікавеньке, розповім друзям за кордоном, нехай приїжджають дивляться”. Про четвертий — “Як ми без цього взагалі раніше жили?”. Про п’ятий — “Давайте швидше відкривайтеся, бо в нас вже купа проєктів, планів і заходів, які ми хочемо провести в Urban CAD. І взагалі немає більше такого креативного, вільного місця”».

Окупація та подальші плани

Щозими Urban CAD зазвичай впадає в «зимову сплячку». Проте цьогоріч він не відновив роботу через повномасштабне вторгнення. 

Віталій та його родина зараз знаходяться в Одесі. У команди були ідеї тимчасово перевести і сам проєкт. Спочатку — в Івано-Франківськ, потім — до Одеси, але робити цього не стали. 

«Urban CAD — це Херсон. Херсон — це Urban CAD, — стверджує Віталій. — Наш проєкт створювався для того, аби про Херсон говорили щось хороше. Як про місто, де є креативні люди, відбувається щось цікаве, креативне, тому нам хочеться робити це вдома, в Херсоні, щоб приїжджали саме до нас».

1 березня росіяни окупували Херсон. За місяць військові РФ зайшли на територію заводу і в сам Urban CAD. Що там відбувається сьогодні — невідомо. 

«Коли орки виходили з міста, вони залишили по собі дуже багато вибухонебезпечних речовин,заміновано багато територій. Тому сьогодні там працює багато бригад, які розміновують, — говорить Віталій. 

В першу чергу — розміновують об’єкти критичної  інфраструктури. Тому до Urban CAD ще поки не дійшли. Але ми почекаємо до весни, і потім вже будемо просити щоб нас розмінували і перевірили. Щоб могли рухатись далі.

Точно знаємо, що поруч з Urban CAD є базар і туди прильот був. Тому як там зараз в Urban CAD — навіть страшно уявляти. Найбільша цінність — саме дерева, бо вони ростуть дуже довго і ми насадили там дуже багато чого. 

Директорка Urban CAD з усіх технічних питань і ще й моя дружина там своїми ручками висаджувала газон і багато квітів, рослин і магнолій… Чого в нас тільки там немає! Оце буде найбільше нам шкода, а все інше — відновимо дуже швидко. Не вперше».

Попри все, Віталій та його команда сповнені оптимізму та впевнені, що як тільки в Херсоні стане безпечно, на Urban CAD буде великий попит.

«Як у команди у нас буде велике бажання відновити роботу, зробити ще більш цікаве і більш масштабне, рухатись далі, — запевняє Віталій. — Дуже багато ідей, в нас вже був розроблений концепт, візуалізація проєкту, презентація, технічні висновки по будівлі “Турбіни”. В нас є брендбук, ми знаємо, що і як робити з цією будівлею, вже готові до початку роботи».

Urban CAD у Херсоні відновить свою роботу тільки після завершення війни. На заходах можуть бути присутні до 700 осіб. Збирати таку кількість людей зараз дуже небезпечно, бо Херсон досі регулярно потерпає від обстрілів. І навіть коли лінія фронту посунеться вперед, загроза залишатиметься високою. 

«Я вважаю, що безпека — найголовніше, тому як тільки безпекова ситуація дозволяти буде — все  зробимо», — запевняє Віталій.

Херсонці висловлюють свою любов та вдячність CAD у своїх соцмережах та з нетерпінням чекають на повернення додому, аби після закінчення війни відсвяткувати перемогу саме там. 

Вікторія Ярова, обкладинка — Катерина Дрозд

---

«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.