Місто
«Де мої 16 тищ?»: які насправді зарплати в харківських театрах та чого вимагають театрали

Обласна рада в чотири рази скоротила фінансування харківським театрам через «зарплати у 16,5 тисяч гривень», що нібито отримують театрали.

А ще звільнила директора театру імені О.С. Пушкіна Сергія Бичка, який «омолодив» установу та не боявся експериментів . 

«Люк» звернувся за коментарями до співробітників і співробітниць державних театрів та людей з культурного осередку, аби розібратися із фінансуванням театрів та виборами їх керівників.

Обласна рада в чотири рази скоротила фінансування харківським театрам через «зарплати у 16,5 тисяч гривень», що нібито отримують театрали.

А ще звільнила директора театру імені О.С. Пушкіна Сергія Бичка, який «омолодив» установу та не боявся експериментів . 

«Люк» звернувся за коментарями до співробітників і співробітниць державних театрів та людей з культурного осередку, аби розібратися із фінансуванням театрів та виборами їх керівників.

Рішення про скорочення фінансування державних театрів з 207 мільйонів до 54 мільйонів гривень Харківська облрада прийняла на сесії 11 березня. Голова обласної адміністрації Айна Тимчук пояснила його тим, що співробітники театрів нібито заробляють 16,5 тисяч гривень на місяць. 

За кілька днів фраза губернаторки стала мемом, а працівники культури запустили в соцмережах флешмоб із промовистою назвою #де_мої_16тищ.

Ілюстрація: Олексій Борисов

Зарплата працівників у сфері культури складається з посадового окладу (тарифної ставки), надбавки за почесне звання, вислугу років залежно від стажу роботи, премій, винагород за творчу діяльність, передбачених законодавством. А також включає обов’язкову надбавку за академічність. 

«У Харкові кожного березня облрада скорочує академічні надбавки театрам та зменшує бюджет на культуру, — стверджує культурна діячка та театральна критикиня Вероніка Склярова.  У нашому місті академічна надбавка складає 30%, тоді як у великих містах в Україні — 100%. Серед великих міст у акторів харківських державних театрів найнижчі зарплати». 

Актор Харківського театру ляльок імені В.А. Афанасьєва Володимир Шапошніков пояснює, що академічну надбавку у 100% в Харкові прибрали ще в 2008 році. 

«У акторів почалися борги з кредитами, бо їх залишили наодинці з боргами — підкреслює він. — Я особисто зі своєї зарплати покривав кредитний борг за рішенням суду».

Директорка Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації Людмила Терещенко зазначає, що артисти отримали зарплату за січень з усіма надбавками і частково — за лютий, а під час останньої сесії на зарплати їм було виділено ще 26 млн грн.

Втім, актори не вірять, що отримають обіцяні гроші.

«Звичайно, невизначеність із зарплатою виникла у зв’язку з карантином, — ділиться акторка театру імені О.С. Пушкіна Ольга Кривошеєва. — У театрі вже рік постійно точаться розмови про надбавки та затримки. Зараз нам кажуть, що грошей немає, а зарплату виплатять 20 березня, але я вже на неї не сподіваюся. 

Актори, здається, вже не працюють виключно в театрі, це неможливо. Хтось підробляє в “Будинку актора”, хтось “халтурить”. Зараз вже не вірю, що нам повернуть надбавку».

Шапошніков зробив власний підрахунок зарплати актора державного театру в Харкові. Навіть із академічною надбавкою у 30% вийшло трохи більше 11 тисяч, не враховуючи податки. Остаточно він отримує менше 9 тис. грн.

Посадові оклади артистичного персоналу 16-19 розрядів

Актор пояснює «Люку», що кожен актор знає свій розряд і вислугу років, тому може спростувати слова Айни Тимчук про 16,5 тис. грн. 

«Зараз нам платять фактично не зарплату, а допомогу, — зазначає Володимир. — Раніше ця допомога була додатком до зарплати у вигляді премій, наприклад, яких ми вже багато років не бачимо. 

Щороку відбувається перепис бюджету. Нонсенс цього року в тому, що ми вже півтора місяці не отримуємо грошей взагалі. В кінці лютого нам дали по 1000 грн, 4 березня — ще 1000 грн. Це не тільки акторам, а всьому персоналу та цехам».

Директор, який відстоював надбавки

На тій самій сесії 11 березня облрада звільнила директора театру імені О.С. Пушкіна Сергія Бичка. І це — попри те, що за п’ять років його директорства в театрі майже повністю оновили репертуар, створили малу сцену, яка стала майданчиком для експериментів, провели ребрендинг установи, щоб розширити глядацьку аудиторію та залучити молодь. 

Переобрання директорів в державних театрах проводиться раз на чотири роки. Минулого року облрада оголосила конкурс 20 серпня, але його перенесли. 

За П.15. Статті 215 Закону України «Про культуру» нові керівники театрів мали б бути оголошені не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу. З незрозумілих причин перебіг конкурсу не анонсувався в ЗМІ, а сам конкурс відбувся вже 3 лютого цього року. 

Сергій Бичко пройшов відкритий та публічній конкурсний добір на повторне зайняття посади, але не був обраний депутатами на сесії облради. 

Сергій Бичко. Фото: bookforum.ua

Одним із учасників комісії конкурсу було об’єднання Платформи Театральних Ініціатив. Режисерка платформи та Харківського театру для дітей та юнацтва Яна Зеленська вбачає проблему таких конкурсів ще на етапі їх організації.  

«В країні немає розвиненої системи інформування відповідними державними службами про вільні вакансії і конкурси на них, — стверджує Зеленська. 

Чим тихіше відбувається конкурс, тим більше до нього виникає питань. Непроінформоване суспільство потім вважає весь конкурс непрозорим, як би він не пройшов.

Мені не зрозуміло, чому депутати не голосують, якщо людина вже пройшла конкурс і все вже відбулося? Я розумію, що вони можуть бути непрофесіоналами у театральній сфері, але ж варто оцінювати досягнення цієї людини, готуватись до сесії, або вже довіряти конкурсній комісії. 

Дивує ще якась партійна згуртованість, вони ніби фракціями в буфет вийшли під час цього голосування. Саме це здається непрозорим».

У лютому минулого року Бичко перший вивів весь театр відстоювати свої надбавки. У вересні приєднався до команди колишньої губернаторки області Юлії Світличної, проте в облраду не пройшов. 

«Те, що Сергія Бичка не переобрали, можна вважати змовою, — зазначає Вероніка Склярова. Фактично, це політична історія. Ніхто не дивиться на його досягнення як директора театру, культурного менеджера. Депутати фактично висловили недовіру до експертів, які обрали Сергія Анатолійовича»

На посаді директора театру Пушкіна зараз нікого немає. Попереду театр випускає дві прем’єрні вистави, проте сьогодні виникають труднощі з закупівлею реквізиту. Сергію Бичку радять звертатися до суду з позовом, але за час розгляду справи облрада може призначити на посаду директора театру нову особу. 

«Реальний спосіб повернути директора — звертатися до суду, — підкреслює Ольга Кривошеєва. — Нам радять писати листи, щоб на соціальному рівні питання не замовчувалося, щоб про нашу ситуацію дізналися в Києві. Дуже сподіваємось, що Сергій Анатолійович захоче це робити. Саме він знов поставив театр на рейки». 

***

Актори та режисери не збираються миритися з рішеннями облради. Вони планують провести мітинг-перформанс під стінами ХОДА. Захід заплановано на 22 березня, об 11:00. 

Учасники та учасниці вимагатимуть задовольнити наступні пункти:

Також співробітники харківських театрів готують звернення до Національної служби посередництва і примирення.

Олена Каракуца, обкладинка — Катерина Переверзева


«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу ptrn-1024x235.png