Новий будинок, стара цегла. Як циркулярне будівництво зберігає природу та стимулює інновації
Місто
У квартиру «прилетіло» і вона потребує ремонту. Але для цього не обов’язково використовувати нові матеріали. Зруйновані стіни можна полагодити старою цеглою, замість винесених вікон — вставити старі, що залишились після демонтажу іншого будинку. Навіть на підлогу можна постелити вже вживаний лінолеум.
Це циркулярне будівництво — використання вживаних будівельних матеріалів замість закупівлі нових. За словами екоактивістів, така практика дозволяє зберегти природні ресурси та зменшити тиск на екосистему. До того ж, це дозволить мінімізувати відходи та максимально ефективно використовувати вже наявні матеріали.
«Люк» поспілкувався з експертами в галузі циркулярного будівництва про його особливості, переваги та недоліки, зокрема в розрізі сьогоднішньої повномасштабної війни. Це партнерський матеріал за підтримки Екохабу Kharkiv Zero Waste.
«У циркулярного будівництва є потенціал»
Циркулярне будівництво передбачає використання дружніх до довкілля та кліматично-нейтральних матеріалів, технологій та процесів. Також вони запобігають утворенню відходів.
«Враховується вплив на довкілля, зокрема викиди вуглекислого газу, на кожному етапі господарської діяльності: від видобутку ресурсів для виробництва будівельних матеріалів до демонтажу будівлі наприкінці її експлуатації, — пояснює спеціалістка у сфері відходів і циркулярної економіки Яніна Басиста. — Крім цього, розраховуються впливи технологічних процесів будівництва. Наприклад, які машини та техніку використовують, а також яку енергію (і з яких джерел) вони споживають — викопне паливо чи відновлювальні ресурси».
За словами експертки, циркулярне будівництво можна використовувати у різних сферах — від зведення приватних будинків до масштабних інфраструктурних проєктів, як-от будівництво мостів. Це не лише допомагає зберігати ресурси та захищати довкілля, а й сприяє впровадженню інноваційних технологій і нових ринків, як, наприклад, виробництво матеріалів на основі природніх компонентів, низьковуглецевого «зеленого» бетону, тощо.
Однак наразі в Україні дешевше побудувати будинок із нових традиційних матеріалів, ніж із інноваційних або використаних. Адже їх спочатку треба зібрати в достатній кількості й підготувати для повторного використання або ж відновити для використання у якості вторинного ресурсу. Тому, на думку Яніни, розвиток циркулярної економіки потребує великих інвестицій як в плані інновацій, так і належної інфраструктури.
«Щойно здійснюватимуться інвестиції у сферу циркулярного будівництва, то з’являтимуться нові робочі місця, потреба у нових освітніх програмах і кваліфікаціях, — каже Яніна. — Потенціал цієї сфери величезний, але її розвиток на сьогоднішній день значною мірою залежить від політичної волі. Без відповідних умов — законодавчих, економічних і освітніх, циркулярне будівництво не стане привабливим для бізнесу і не масштабується для сталого розвитку України.
Тому дуже важливо, щоб наш Уряд вже сьогодні почав роботу над розробленням Національної стратегії і плану дій для розвитку циркулярної економіки із залученням всіх зацікавлених сторін. Це є особливо нагальним в аспекті відновлення країни, яке вже відбувається, а після завершення війни набере ще більших обертів.
Крім того, це один з ключових кроків, щоб Україна нарешті позбулася статуса сировинного придатка більш розвинутих країн і стала самодостатнім рівноправним партнером у міжнародних відносинах».
«Це вигідно. І мова не тільки про гроші, а й про ставлення до навколишнього середовища»
До циркулярного будівництва, зокрема, звертаються й харківські архітектори. Так, Олександр Білний спроєктував другий поверх для старої садиби в селі Руська Лозова. За совєтських часів там була лікарня. До автентичної частини садиби зробили прибудову, проте під час будівельних робіт її вдалося розібрати. Тоді будівельники виявили будівлю кінця ХІХ століття. За словами Олександра, другий поверх садиби вони зробили більш легким, застосувавши новий вид кладки, і в хід якраз пішла стара, використана цегла.
«Циркулярне будівництво — це те, чим займається увесь світ, — зазначає Олександр Білний. — Не виготовленням чогось нового, а переробкою. Коли швейцарці бачать, як у нас звозять “сміття” на звалище, вони просто нажахані, тому що там скільки матеріалу, який можна використовувати повторно. Це вигідно. І мова не тільки про гроші, а про ставлення до навколишнього середовища. Ми не виготовляємо нічого нового, а використовуємо те, що було до нас. Зупиняємо навалу нових матеріалів».
За словами архітектора, стара подрібнена цегла чудово підходить для виготовлення облицювальних матеріалів. У Харкові є чимало таких будівель. Особливо цінується «дореволюційна» цегла, яку завдяки тодішнім розчинам легко розібрати. Олександр згадує, як у якості експерименту дробив стару цеглу — отримував дрібнішу фракцію, заливав її білим цементом, і в результаті виходив добрий матеріал. Це творчий процес, підкреслює архітектор. Використовується в будівництві і старе дерево, яке добре збереглося. Такі будівельні конструкції можна розпустити, і вже з отриманого матеріалу виготовити щось нове.
Архітектор, президент Харківської школи архітектури Олег Дроздов розповідає, що циркулярне будівництво дозволяє серйозно заощадити ресурси. Хоча разом з тим воно потребує більше інтелектуальної роботи, ніж використання нових будматеріалів.
«Я можу розповісти про свої проєкти, — каже Олег Дроздов. — Це вулиця Чернишевська, 58, яка була дуже сильно пошкоджена внаслідок прильоту біля ЦНАПу Київського району. Це не відновлення, а повторне використання цегли. Вона якісна, взята в сусідньому кварталі з дому, який розбирали. Це був одноповерховий будинок на вулиці Мироносицькій. Я побачив, що його розбирають, і домовився, що ми купуємо цю цеглу на нову будівлю. А власники будинку погодились. Ми показали їм естетичні та економічні переваги.
І ще зі зруйнованого вщент — це станція техобслуговування і шоурум BMW. Той, що на П’ятихатках. Він побудований зі сталевих елементів, взятих зі старої промислової радянської будівлі».
В Україні є досвід повторного використання цегли. Найбільш охоче будівельники беруться за цеглу, виготовлену до 1970 року, адже згодом популярності набрали розчини на основі цементу. Очищення такого матеріалу вимагає більше часу та ресурсів.
Окрім цегли, потенціал для повторного використання мають й інші частини будівлі, наприклад, панелі багатоквартирних будинків. Так, у Східній Німеччині, як свого часу в Україні, збудовали чимало панельних будівель. І у 2005-2006 роках компанія Conclus реалізувала три пілотних проєкти, у межах яких панелі з демонтованих будинків пішли на будівництво нових. То були односімейні будинки, зведені неподалік будівлі-донора. Це було не тільки екологічно, а й вигідно. Адже економія під час будівництва склала 26 відсотків у порівнянні з будинками, які були зведені більш традиційними методами.
Чималий екологічний потенціал має й повторне використання сталевих несучих конструкцій. Адже переплавка сталі — не тільки енергозатратний процес, він ще зазвичай вимагає використання викопного палива. Наприклад, у норвезькому Осло у межах проєкту «КА13» звели будівлю, яка на 80% складається з повторно використаних матеріалів.
Словом, такі ініціативи зараз дуже на часі. Адже будівельний сектор споживає 40% ресурсів у світі, та при цьому виробляє 40% відходів та 33% викидів.
Читайте також:
- Яким має бути Харків після перемоги? Та що потрібно, щоб перетворити його на місто-мрію?
- Заміновані поля та зруйновані будинки без світла. В яких умовах вчителька з села Довгеньке викладає математику дітям
- Праця на своїй землі та солідарність від містян. Як «Лавка деокупації» підтримує мешканців звільненого села
Для відновлення будинків годяться і старі вікна, і вживані цвяхи
Циркулярне будівництво особливо актуальне в розрізі сьогоднішньої війни. Адже на відновлення зруйнованих будинків йдуть, у тому числі, вже використані будівельні матеріали.
Що стосується Харківщини, то тут за цю сферу відповідає громадська організація Kharkiv Zero Waste. Завдяки її зусиллям в Руській Лозовій була відкрита зона циркулярного будівництва, або ж СС Yard. Туди звозили різноманітні будівельні матеріали для повторного використання, включно з тими, що залишились після руйнувань. Саме село у 2022 році тимчасово опинилося під російською окупацією та зазнало значних руйнувань внаслідок бойових дій.
У Руській Лозовій команда Kharkiv Zero Waste розібрала колишню будівлю сільради. Зібрані матеріали згодом передали мешканцям громади, щоб ті могли полагодити зруйновані росіянами будинки. Тоді активісти побачили великий попит на сантехніку, меблі, демонтовані вікна та двері. Люди були готові брати абсолютно все для відновлення оселі, включно зі цвяхами, шпалерами та гіпсокартоном.
У травні цього року почався новий наступ росіян, і майданчик довелося перенести до Харкова. Наразі він працює на базі місцевого Екохабу як зона циркулярного будівництва.
«За останні півтора роки ми видали більше тисячі одиниць різних речей, — каже виконавча директорка Kharkiv Zero Waste Анна Прокаєва. — Це і сантехніка, і будівельні матеріали. Проте більша частина — це вікна та двері. Десь 20% вікон — це те, що люди передали до харківського майданчика. І близько семиста з чимось вікон — зі Швейцарії. У цих вікон хороша якість, вони пішли на повторне використання, в основному, в Дергачівській громаді, у Балаклійському та Ізюмському районах. Вони найбільш постраждалі».
За словами Анни, економічна ситуація на Харківщині погіршилась. Зона циркулярного будівництва дає людям можливість отримати вікна та провести зиму у себе вдома. Наприклад, родина Валентини, мешканки Ізюму, два роки поспіль була змушена зимувати в будинку без вікон. І зараз Валентина отримала їх на майданчику Екохабу. Згадала Анна також родину з Прудянки, якій надали мобільний вагончик замість зруйнованого житла. Проте в ньому не було вікон, тож родина їх отримала на майданчику разом із пічкою та витяжкою.
На сьогоднішній день в Україні вікна та листове скло є одним з найбільш дефіцитних матеріалів. Адже, зазвичай, саме вікна найбільше страждають внаслідок «прильотів». Найбільші виробники віконного скла — Костянтинівський та Лисичаський заводи — наразі знаходяться в окупації. Також переплавка листового скла є енерговитратним процесом, тому в повторного використання вікон є ще екологічні переваги.
«Наразі у нас є можливість отримати ще близько 500 якісних вікон з Брюсселю, — зазначає Анна. — Ми шукаємо логістичну підтримку для того, щоб їх доставити. Адже потреба в них є увесь час.
Десь 30% опитаних нами людей не можуть отримати державну підтримку для відновлення житла, бо в них, наприклад, немає документів. Або їм відмовили в силу різних причин. Тож ми допомагаємо різним родинам, підтримуємо українців».
Публікація вийшла завдяки проєкту «Підтримка відновлення України», який реалізує Helvetas Swiss Intercooperation за фінансової допомоги Swiss Solidarity.
Підписатися на сторінку Екохабу в Instagram та відслідковувати наповнення майданчику будматеріалами для відновлення будинків можна за посиланням.
Текст — Юлія Гуш, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — Юрій Каплюченко, з архіву героїв, обкладинка — Катя Дрозд
Люди 
Новини
Новини
Новини
Новини 
