Підтримка бізнесів, розвиток міста і допомога людям

«Ми розпочинаємо суспільні зміни через освіту, партнерства та соціальні проєкти для міста», — розповідає голова організації Нікіта Певний.

Спочатку організація займалася екологією, але усе змінилося 24 лютого 2022 року. Екологія відійшла на другий план, бо треба було рятувати людей.

За лічені дні організація перетворилася на потужний гуманітарний хаб. Хтось привіз дитяче харчування, потім з’явилися медикаменти, потім ще й ще — і так майже три роки вони допомагали понад 300 тисячам харківців та жителям області.

Але вже у 2023-му команда зрозуміла: одного лише «закрити базові потреби» недостатньо. Місто потрібно не тільки годувати й лікувати — його треба розвивати. Так з’явився бізнес-напрямок, а згодом — відродження культурного життя та робота з молоддю.

«Ми не хочемо обмежуватися однією сферою. Працюємо в тих напрямках, які є пріоритетними для міста і допоможуть йому відновлюватися», — пояснює Нікіта.

Сьогодні всі три напрямки живуть не окремо, а постійно перетинаються. Бізнес підтримує театр, культура створює події для підприємців, а молодь залучається до спільних проєктів.

Що робить «Платформа» для культури Харкова

Організація активно підтримує культурне середовище міста через кілька напрямків. 

Один із головних проєктів — «Рекульт» (ReCult). Він об’єднує митців, інституції та ініціативи, допомагає знаходити партнерів і фінансування, відновлювати пам’ятки й створювати умови, щоб сучасна культура в місті могла нормально жити й рости.

Окремий фокус — на державних театрах, які залишаються важливою частиною культурного життя Харкова. «Платформа розвитку міста» вже підтримала Харківський академічний драматичний театр імені Г. Ф. Квітки-Основʼяненка: допомогли з пальним і оновили афіші на фасаді.

Зараз команда працює разом із театром імені Шевченка над більшим проєктом. Завдяки благодійному вечору та краудфандингу вдалося зібрати кошти на підземну сцену в укритті — щоб вистави могли відбуватися навіть під час тривог.

Далі — реставрація історичної будівлі: хочуть зберегти її атмосферу й водночас зробити простір сучасним і безпечним для глядачів і митців.

Окрім театрів, організація працює з філармонією, музеями та бібліотеками. Нікіта Певний переконаний, що бібліотеки теж потребують оновлення — вони мають стати не класичними «паличками-виручалочками», а живими просторами.

Чому люди йдуть у театр, навіть коли небезпечно

«Навіть без війни культура — це показник інтелектуального та соціального розвитку громади. А в умовах війни вона стає вдесятеро важливішою. Коли хтось намагається забрати в тебе частину тебе, ти починаєш значно сильніше за неї триматися», — говорить Анастасія Кодак, координаторка культурного напрямку «Платформи розвитку міста».

Саме тому, попри постійні обстріли та щоденні виклики, культурне життя Харкова не згасає. Навпаки — за останній рік у місті відкрилося щонайменше дев’ять нових театрів, багато з яких приватні. Це, на думку Анастасії, яскравий сигнал: попит на культуру залишається стабільним, а потреба в творчому самовираженні — навіть зростає.

Вона згадує свою викладачку з університету, яка раніше не мала акторського досвіду, але тепер грає в одному з харківських театрів.

«Культура рефлексує сьогоднішні виклики суспільства. Це діалог із самим собою. І цей діалог потрібен кожному — у різних формах», — каже Анастасія.

Харків завжди вирізнявся кількістю театрів — ще до повномасштабного вторгнення їх тут було чи не найбільше в Україні. У 2022 році працювало близько 13 театрів, а зараз — уже понад 20. Це і нові незалежні сцени, і ті простори, що змогли відновитися після початку війни.

У кожного театру — свій глядач: від експериментальної «Нафти» до класичної Музкомедії. І тут головне завдання «Платформи» — допомогти людям знайти саме «свій» театр.

Чому громадська організація взялася за підтримку бізнесу

Координаторка бізнес-напрямку Катерина Ільїна пояснює, що напрямок підтримки бізнесу створили у вересні 2023 року, коли стало очевидно: підприємцям бракує не лише грошей, а й знань, впевненості та підтримки.

«Багато хто хоче рости, але не знає, куди рухатися далі. Їм потрібна людина чи організація, яка допоможе розібратися, підтримає і не залишить наодинці зі страхами та бюрократією», — каже вона.

А бюрократія, за її словами, досі залишається одним із головних болів харківського бізнесу. Особливо важко стійким підприємствам, які вже працюють роками, але постійно застрягають у питаннях землі, оренди чи дозволів. 

Саме тому «Платформа» запускає адміністративні консультації та працює над меморандумами з державними структурами, щоб спростити ці процеси і зробити їх прозорішими.

«Окрім цього, у нас діє 10 видів безкоштовних консультацій для підприємців від маркетингу, бухгалтерії й оподаткування до таргетованої реклами, HR-процесів та продажів, — підкреслює Катерина. — Ми залучаємо експертів, які працюють із реальними кейсами харківських компаній. Щомісяця проводимо освітні події, курси та лекції, і все це безкоштовно. 

Ми хочемо, щоб підприємці не боялися починати, експериментували, відкривали власні справи і залишалися в місті. А ми будемо поруч, щоб підтримати, підказати і допомогти зростати».

Історій успіху вже чимало. Завдяки грантовому супроводу підприємці регіону залучили понад мільйон доларів.

Одна з них — Ірина Вєдмєдєва. Після сильного обстрілу її підприємство було повністю знищене. Завдяки консультаціям грант-райтерів проєкту Kharkiv Business Hub вона знайшла кошти, відновила справу і сьогодні продовжує розвиватися.

«Проєкт Kharkiv Business Hub ми реалізуємо спільно з Департаментом адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, в межах угоди між Swedish International Development Cooperation Agency (SIDA) та Helvetas Swiss Intercooperation за підтримки Швеції», — розповідає про партнерів Вікторія Степаненко, директорка з комунікацій ГО «Платформа розвитку міста».

Інша підприємиця, Маргарита Пальчинська, пройшла освітній курс з маркетингу і отримала грант у 6000 доларів, що дозволило суттєво розширити її заклад здоров’я. Були й ті, хто не виграв грант на курсі, але завдяки новим знанням зумів відкрити бізнес через іншу програму.

Організація також допомагає бізнесам після «прильотів»: закривала вікна бронеплівкою, давала генератори та Starlink, робила швидкий ремонт. В одному з кейсів бронеплівка врятувала приміщення кавʼярні Makers від уламків.

Як молодь залишається в Харкові та змінює місто під час війни

Сучасна молодь Харкова живе в реальності, якої не знала довоєнна генерація. Їй доводиться робити вибір, який раніше здавався неможливим: їхати чи залишатися, вчитися чи ризикувати, просто виживати чи активно змінювати місто.

«Молодь у фронтових містах зараз змушена приймати дорослі рішення набагато раніше, — каже  голова організації Нікіта Певний. — Багато батьків наполягають на виїзді, особливо хлопців, а молодій людині доводиться самостійно вирішувати, що вона хоче і що готова робити тут».

За спостереженнями команди, у молоді нині три головні потреби: освіта, робота і спільнота.

Освіта — перший пріоритет. Після років дистанційного навчання через COVID і війну багато молоді прагне реальних знань, навичок і менторської підтримки, аби заробляти або створювати власні ініціативи. Саме якісна освіта стає для молоді соціальним ліфтом, шансом розвитку попри обставини.

Не менш важливо працювати і розвиватися саме в Харкові. Люди хочуть відчувати перспективу вдома, а не шукати її за кордоном. Це підсилює відповідальність перед містом і стимулює створення нових локальних бізнесів та творчих проєктів.

Третя — це живий людський контакт і спільнота. Після років онлайн-навчання і постійних тривог молодь дуже потребує просторів, де можна знайомитися, щось робити разом і відчувати себе частиною чогось більшого.

«Коли ти сидиш сам перед ноутбуком, тобі здається, що нічого не змінюється. А коли поруч люди, які теж не здаються, з’являються енергія, сенс і віра, що на майбутнє можна впливати, — зазначає Анастасія Кодак.

Саме в таких спільнотах народжується взаємна підтримка та обмін досвідом — те, що перетворює окремих людей на спільноту, здатну творити зміни».

Мрія про майбутнє Харкова

Організація планує системно змінити підхід до управління культурою в місті. Команда переконана: митці мають творити, а професійні менеджери — створювати умови, щоб це мистецтво жило, розвивалося і впливало на людей.

Та мрії команди виходять далеко за рамки установ і стратегій. Вони прагнуть реставрації історичних культурних будівель, а головне — щоб мистецтво стало інструментом реабілітації ветеранів, підтримки дітей і нової соціальної згуртованості.

«Харків — це феномен. Тут живуть люди, які творять попри все: актори, музиканти, архітектори, волонтери, освітяни, журналісти, підприємці, — каже Нікіта.

Ми не чекаємо на “кращі часи”, ми створюємо їх власноруч. У місті відкриваються нові простори, кав’ярні, галереї, театри. Бізнес-спільнота Харкова демонструє неймовірну стійкість: хтось повертається, хтось відкриває щось нове».

Команда відкрита до партнерств і нових ідей. Театри та бізнеси можуть розповісти про себе на своїй Instagram-сторінці — для цього достатньо написати в Директ. Також тут готові до співпраці в межах своїх послуг і відкриті до спільних ініціатив. 

---

Це партнерський матеріал, підготовлений за підтримки «Платформи розвитку міста». Замовити в нас текст чи оформити підписку на місяць, якщо ви представник бізнесу, можна за посиланнями.

---

Текст — Ніно Авалішвілі, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — Марія Федченко / відкриті джерела, візуальна складова і дизайн — Ганна Кучеренко