Головна » Вулиця Дарвіна. Еволюція епох і фасадів
…

Вулиця Дарвіна. Еволюція епох і фасадів

Час прочитання: 8 хв

Вулиця Дарвіна у Харкові пройшла шлях справжньої еволюції — від тихої садово-дачної околиці, де купці та митці будували собі розкішні маєтки, до напіврадянського міксу стилів, де старі особняки часто-мирно співіснують із конструктивістськими коробками.

І хоча північна сторона вулиці зберегла набагато більше духу минулого, південний бік став результатом того, як більшовики переписували вигляд міста на свій лад, не особливо дбаючи про спадщину.

«Люк» прогулявся вулицею Дарвіна і показує, як зараз виглядають її обидві сторони.

Історична назва вулиці Дарвіна — Садово-Куликівська. Назва пішла від власників цієї землі, заможної родини Куликовських. Маленька тупикова вулиця в Нагірному районі міста, з якої відкривалися чудові види на Журавлівку, була привабливим місцем для зведення поодиноких маєтків, а після відкриття Харківського технологічного університету (зараз ХПІ) Садово-Куликівська почала активно використовуватись не тільки як житлова, а й комерційна зона.

Звідки почалась забудова вулиці наразі невідомо. Найстаріші збережені будинки — номер 25 і 27 — датуються 1887-м роком. До 1920-х Садово-Куликівська поступово обростала маєтками харківської інтелігенції у різноманітних стилях.

На Садово-Куликівській що сто років тому, що зараз не прослідковується конкретної стильової гами. Для харківських архітекторів вулиця стала таким собі полотном для поєднання різних архітектурних форм. 

Тут можна побачити південноєвропейський мавританський стиль поруч із північноєвропейською готикою та українським модерном. Головне те, що таке поєднання сприймається більш ніж гармонічно, трохи вибиваючись з характерного сірого харківського модерну.

До 1920-х років активно велася забудова лише північної сторони Садово-Куликівської вулиці. Щодо південної, то на ній переважно розміщувались приватні сади мешканців маєтків навпроти.

Саме поява більшовиків у Харкові кардинально вплинула на зовнішній вигляд вулиці. У 1936 році Садово-Куликівська змінила назву на Дарвіна в рамках загальної політики боротьби з буржуазними топонімами.

За червоної влади частина будинків була знесена, частина націоналізована, а на незабудованих зелених ділянках розмістили житлові будинки для держслужбовців. Виходить так, що купців та митців на вулиці замінили держслужбовці та номенклатура, але первинне призначення вулиці все ж таки збереглося: що на Садово-Куликівській, що на Дарвіна жила заможня еліта. 

Це був впливовий фактор на сучасне сприйняття вулиці, бо її не перетворили на типову радянську забудову для простих людей саме через тих, хто мав вищий суспільний статус і потребу в прекрасному.

Із розумінням історичного контексту та причин сучасного вигляду вулиці пропонуємо прогулятися по Дарвіна спочатку з північного, а потім з південного боку. 

Північний бік Дарвіна: конструктивізм, Будинок архітектора, мавританський стиль

Перша будівля на нашому шляху — житловий будинок №1, на місці якого до радянської забудови стояв маєток купців Пономарьових. У 1920-х він був знесений колгоспом на користь триповерхового будинку з елементами українського бароко на фасаді, але і вони були втрачені після добудови додаткових двох поверхів. 

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 1
дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 1

Наступний житловий будинок №3/5 мав бути житлом для працівників інституту Південдніпрошахт. Зараз на першому поверсі розташовується дитячий садок, а далі по вулиці — його дитячий майданчик. Архітектор — В.Г. Висневський

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

Вулиця Дарвіна, 3/5

Завертаємо трохи лівіше і бачимо ще один радянський житловий будинок архітектора М. Штанделя. Виконання в стилі конструктивізм в поєднанні з яскравішими кольорами є гармонійним переходом від радянської до імперської архітектури.

Від конструктивізму рухаємось до неоренесансу: будинок №9 архітектора Віктора Величка. Будувався як маєток для купця Павла Рижова, але за роки існування встиг побути будівлею комітету по боротьбі з контрреволюцією, всеукраїнського товариства культурних зв’язків за кордоном, а з 1934-го по сьогодні є Будинком архітектора. Одна з небагатьох споруд, що збереглися в первинному вигляді як зовні, так і зсередини. Позаду будинок має вихід на вишукану альтанку, доступ до якої зараз, нажаль, ускладнений.

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

Будинок архітектора. Вулиця Дарвіна, 9

Перші прояви північного модерну на вулиці з’являються на фасаді будинку №11. Маєток віце-консула Великої Британії Чарльза Блеккі був збудований 1910 року техніком В. Гаушем, але невідомо чи був він і архітектором. За комуністів будинок експлуатувався як готель для іноземців (до 1934 року), потім як гуртожиток для членів комуністичної партії, а до нашого часу зберігся як будинок художника. Особливістю будівлі є строгі, і водночас м’які округлі форми, які контрастують з сусідніми маєтками.

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 11
дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 11

На вулиці Дарвіна, 13 розташований маєток підприємця і вченого Дмитра Алчевського, збудований архітектором Олексієм Бекетовим у 1896 році. Виконаний у нестандартному для Харкова мавританському стилі, яким Бекетов надихнувся з архітектури південної Європи та північної Африки. У 1903 році був проданий товариству трудящих жінок, за якого тут був відкритий дитячий садок, а згодом прибудований корпус гімназії.

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

Вулиця Дарвіна, 13

Північний модерн, який є візитівкою Харкова, зустрічається за адресою вул. Дарвіна, 15 у прибутковому будинку купця Молдавського 1913 року побудови. Архітектором виступив Олександр Ржепішевський. Скоріш за все, ви бачили його роботи, такі як готель «Асторія» на Павлівській площі або будівля Казино на Лопанському провулку. Прикрашають будинок барельєфи на фасаді та дві колони з класичними статуями на вході. 

Поруч, за адресою Дарвіна, 17 знаходиться перший маєток родини Бекетових, зведений самим Олексієм Миколайовичем у 1902 році. З того моменту конструкція будинку неодноразово змінювалась і оригінальний вигляд маєтку зберігся тільки на архівних фотографіях.

На місці будинків №19 і №19-а знаходилось скупчення невеликих маєтків, яке було знесено у 1930-х на користь радянського кооперативного будинку в стилі конструктивізм. А от через дорогу зберігся будинок №21 авторства Бекетова. Тут жив харківський терапевт і діагностик Фотій Піснячевський. Поміж інших лікарів Піснячевського вирізняла здатність ставити точні діагнози, спираючись винятково на свою спостережливість та інтуіцію в умовах відсутності належного обладнання. 

Будинок є прикладом поєднання багатьох різних стилів. Тут і м’яка кольорова палітра, з відсилкою на рококо, і неокласичні вікна з пілястрами й сандриками, і ковані балкони з грецьким орнаментом, і підковоподібне вікно на задньому фасаді як згадка мавританського стилю. Такі стилістичні рішення є результатом того, що замовники не дали чітких побажань щодо зовнішнього вигляду маєтку, тому Бекетов просто проявив трохи фантазії.

дарвіна харків

дарвіна харків

дарвіна харків

Вулиця Дарвіна, 21

Наступна робота Бекетова далі по вулиці, будинок №23, вже мала на меті не поєднати якомога більше стилей, а максимально точно витримати неоренесансні форми. Про це свідчить велика кількість ліпнини на фасаді, яка своїм виглядом відсилає до Італійського Відродження та античності. 

Будинок було зведено у 1901 році як маєток для купця П. Маркова, але за більшовиків він був націоналізований та переданий союзу компрацівників. Після цього маєток став відомим як «Будинок Комуна №78».

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 23

Вже згадані будинки №25 і 27 архітектора А. Томпсона є найстарішими збереженими будинками на вулиці та додають до всіх перелічених стилей на вулицю ще й європейський романтизм. 

darvina25_1

darvina25_5

darvina25_9

Вулиця Дарвіна, 25

Спираючись на мапу Харкова 1913 року, можна помітити, що тогочасна Садово-Куликівська закінчувалася раніше місця розташування будинків №25 і №27. Це свідчить про те, що будинки скоріш є залишками Куликівських Дач, які були повністю забудовані до наших днів.

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 27

Проходимо будинок №29 і бачимо цікаве поєднання романтизму та раціоналізму в рамках північного модерну. Через асиметричний фасад, дерев’яне оздоблення вікон та високий дах будинок нагадує середньовічну європейську забудову. Це маєток театрального діяча Миколи Синельникова, збудований Ржепішевським у 1914 році. Під час будівництва Держпрому тут жив черговий визначний харків’янин – архітектор Самуїл Кравець, один з проєктувальників хмарочосу.

darvina29_10

darvina29_3

darvina29_8

darvina29_9

Вулиця Дарвіна, 29

Романсько-готичний будинок №31 — власний маєток архітектора Віктора Величка, автора будівлі магазину «Люкс» на Майдані Конституції,  вже згаданого будинку архітектора та співавтора ще однієї візитівки Харкова — Будинку з химерами. На момент побудови у 1901 році Садово-Куликівська була подовжена, і будинок знаходився в глухому куті вулиці.

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 31

Щодо будинку №33 свідчень майже не зберіглось. Надбудований у 1930-х роках маєток у стилі модерн. Архітектор, ймовірно, М. Компанієць, хоча точних даних немає. Схожа ситуація і з будинком №35, бо до проєкту був причетний архітектор І. Тене, але в офіційних джерелах вказаний той самий Компанієць. Будинок є ще одним зразком модерну. Його особливою рисою є барельєфи знаків зодіаку на стінах під’їзду.

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 33
дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 35

Підбираючись до кінця вулиці, бачимо великий неокласичний маєток Олексія Бекетова 1912 року. З відомих харків’ян на першому поверсі цього будинку жив Микола Самокиш, художник-баталіст, який прожив тут до німецької окупації Харкова. Зараз в будинку живуть нащадки архітектора Бекетова.

Про останні дві будівлі з північного боку вулиці свідчень також майже не збереглося. Будинок №39 — проєкт архітектора Михайла Дашкевича 1913 року. Про будинок №41 відома тільки орієнтова дата зведення — кінець ХІХ століття. Виходячи з розташування, можемо припустити, що будівля також відносилась до Куликівських Дач, а вже згодом до будинку була продовжена вулиця.

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, будинки 39 і 41

Південний бік Дарвіна: поліклініка, модерн, податкова з легендами

Переходимо на інший бік вулиці і бачимо масштабну будівлю із заокругленим кутом — підприємництво «Укренергосталь», до 1990-х років — Харківський інститут металу. Побудований у 1934 році за проєктом архітекторів А. Носалевича і В. Кабанова

З унікального, що зберіглося в будівлі — один з останніх у Харкові станків для прокату металу. З будівлі відкривається надзвичайний вид на вулицю зверху, а з бухгалтерійського корпусу на території видно Журвалівку, харківську набережну та трішки Леваду.

Наступні два будинки — радянські житлові споруди. Будинок №16 побудований у 1928 році, будинок №12 — у 1935-му. Архітектор останнього — Б. Грицевський

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 12
дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 16

Далі через Куликівський узвіз стоїть студентська поліклініка 1968-го року побудови. Архітектор — Р. Рабінович. Зберіглись свідчення про те, що на цьому місці знаходився будинок Петра Гулака-Артемовського, який був знесений за совєтів.

Наступний будинок після студентської лікарні — одне з її відділень, будинок №8. Спроєктований архітектором Федором Ніценком і побудований у 1880 році є найстарішою будівлею на південному боці вулиці. Початково — маєток колезького секретаря Темпінського, зараз — прихисток для місцевих безхатьок. 

Від наступної архітектурної спадщини маєток відділяє непримітний житловий будинок №6. Більша частина його фасаду схована вглиб кварталу, але якщо подивитись на будинок зверху, то він має цікаву форму цифри «2», що є єдиною рисою, яка виділяє будинок серед сусідніх.

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 6

Передостанній будинок №4 є ще одним прикладом харківського модерну з класичними елементами. Візуально можна впізнати стиль Ржепішевського, хоча авторство будівлі зберіглося за архітектором І. Тенне. Цілком імовірно, що Ржепішевський теж працював над проєктом, бо Тенне на момент побудови у 1915 році був його головним помічником. Будинок зводився як маєток купця Молдавського з чотирма квартирами, в одній з яких поселився і сам Тенне. 

Після революції маєток по всім радянським канонам націоналізували, розмістили там Управління Уповноваженого наркомата Іноземних справ при Раднаркомі УРСР, після перенесення столиці УРСР до Києва облаштували там будинок лікаря, а після Другої світової — комітет компартії. Попри постійний вплив комуністів фасад не втратив унікальних елементів і зберігся до нас у початковому вигляді. 

дарвіна харків
Вулиця Дарвіна, 4

Завершуємо нашу екскурсію виходом на будівлю Харківської податкової служби, на місці якої зародилась моторошна легенда. Довгий час ця територія була схована за парканом і час від часу туди приїздили вантажівки з поміткою «Хліб». Найбільша активність на території спостерігалася після Другої світової війни і переважно вночі. За легендою, на території знаходився секретний гараж КДБ, а у вантажівках — люди, яких туди везли. Зараз довести чи заперечити це неможливо.


Читайте також:


Тож…

Сьогодні вулиця Дарвіна тримає баланс між прекрасним і занедбаним. Частина будинків ще зберігає свій характер, але інші поступово втрачаються через байдужість. 

Так, колись вишуканий маєток за адресою №8 сьогодні перетворився на закинуту будівлю, а фасад будинку №17 частково перекрився за несмаком червоних вивісок «Продукти» та «Борисфен». Ці деталі красномовніші за будь-які офіційні звіти про збереження історичної забудови та дизайн-код міста.

І все ж, навіть у такому стані вулиця Дарвіна залишається однією з найцікавіших у Харкові. На її 610 метрах можна побачити експерименти від мавританських арок і модерних барельєфів до радянського конструктивізму й неокласичних фасадів. Це не про єдиний стиль чи ідеальну гармонію — навпаки, саме в хаотичному змішанні форм і епох вона отримала свій характер.

Така собі архітектурна карта змін, де кожна будівля — це маркер часу.

Текст — Олексій Содома, редактура — Олександра Пономаренко, Дарина Карапетян, фотографії — Юра Каплюченко, Іван Самойлов, з відкритих архівів, обкладинка — Анастасія Юращенко


«Люк» — це незалежне онлайн-медіа про Харків, яке висвітлює міські процеси та проблеми, стимулює до змін у місті та суспільстві, збирає на одному майданчику ком’юніті змінотворців та активних людей.

Ви можете робити свій щомісячний внесок у розвиток харківського медіа або зробити разовий донат на будь-яку суму. Дякуємо❤️

Разовий платіж
Місячна підписка
100 грн
250 грн
500 грн
Своя сума

Скасувати підписку можна написавши нам на пошту: lyuk.media@gmail.com

Поділитись в соц мережах
Підтримати люк