Повертаючи своє: знову Красноград та знову Пушкін
Серія «Повертаючи своє» отримала свою назву завдяки Марії Тахтауловій, керівниці харківського осередку Інститута національної пам’яті. Одного разу вона підкреслила, що деколонізація не просто перейменовує вулиці, міста та села — вона повертає їм історичні назви та формує українську ідентичність.
Втім, з початком повномасштабного вторгнення Росії топонімика Харківщини починає насичуватись й іменами нових українських героїв, а не лише діячів минулого. У новому матеріалі розповідаємо про зміни за тиждень.
У Харкові хочуть назвати вулиці на честь загиблих військових
Вулицю Новгородську у Харкові пропонують перейменувати на честь Яни Червоної. Ініціаторами виступили громадські організації «Паляниця Харків» та «Всеукраїнське об’єднання рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України». 22 серпня вони направили відповідні звернення на ім’я харківського міського голови. Про це повідомили у Telegram-каналі «Деколонізація.Україна».
Яна Червона була військовослужбовицею 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» у складі ЗСУ. Від початку війни у 2014 році вона організовувала збори для допомоги українській армії. Червона загинула у квітні 2019 року під час російського обстрілу. Її поховали на Алеї слави на харківському міському цвинтарі №18.
Також на сайті Харківської міської ради з’явилася петиція щодо перейменування вулиці Івана Камишева на честь Євгена Храпка — Героя України, інструктора та бойового медика 92-ої окремої механізованої бригади. Він загинув у червні 2022 року, коли його автомобіль наїхав на міну під час евакуації поранених бійців на Харківщині.
Усього ж автори ініціативи «Деколонізація.Україна» нарахували близько двох тисяч топонімів Харківщини, які, на їх думку, потрібно перейменувати згідно із чинним законодавством.
Харківські мурали з Пушкіним почали замальовувати
Після зафарбованого стінопису з Єсеніним, співзасновниця проєкту «Деколонізація.Україна» Мілла Денчик та художниця Діна Чмуж взялися за мурали, присвячені Пушкіну, що знаходяться в одному з дворів на однойменній вулиці. Як і минулого разу, фарбу надала компанія Caparol Ukraine, яка долучилася до створення цих малюнків близько десяти років тому.
«Сашенька теж доживає свої останні дні у Харкові, — написав інший співзасновник проєкту Вадим Поздняков. — Чекаємо на зрушення від міської ради щодо вулиці та станції метро. Люди вже дуже обурюються».
Нагадаємо, минулого року харківський міський голова Ігор Терехов виступав проти прибирання з міського простору російських поетів, зокрема Пушкіна:
«У чому винний Пушкін, що народився Путін? Ну, чим вин винний? — питався міський голова у Максіма Назарова (справжнє ім’я — Назар Діордіца), журналіста з пулу підозрюваного у державній зраді Євгена Мураєва. — Це неправильно. Це не рускій мір. Чому вигадали Пушкіна афіліювати з рускім міром? Це неправда».
У Куп’янській громаді перейменують 16 топонімів
Куп’янська міська військова адміністрація підбила підсумки громадського обговорення щодо перейменування вулиць у громаді. Воно тривало з 14 червня по 22 серпня. Мешканці підтримали усі пропозиції топонімічної комісії, хоча й не подавали власних варіантів. Зокрема, у Куп’янску планують перейменувати:
- Вулицю та в’їзд Ватутіна — на вулицю та в’їзд 10 вересня (дата звільнення міста від російської окупації);
- Вулицю Герцена — на вулицю Нечуя-Левицького;
- Вулицю Достоєвського — на вулицю Івана Котляревського;
- Вулицю Зої Космодем’янської — на вулицю Олександра Довженка;
- Вулицю Лермонтова — на вулицю Дмитра Коцюбайла;
- Вулицю Московську — на вулицю Леоніда Каденюка;
- Провулок Олександра Невського — на вулицю Івана Піддубного;
- Вулицю Валентини Терешкової — на вулицю В’ячеслава Чорновола;
- Вулицю Максима Горького — на вулицю Квітки-Основ’яненка;
- Вулицю Нахімова — на вулицю Ярослава Мудрого;
- Вулицю та провулок Разіна — на вулицю та провулок Волонтерів.
Також у прилеглому селищі Куп’янськ-Вузловий вулицю Краснолиманську перейменують на вулицю Володимира Сосюри, вулицю Ціолковського — на вулицю Левка Лук’яненка, а вулицю Чайковського — на вулицю Миколи Лисенка.
Красноградці обирають нову назву для міста
Красноградська міська рада анонсувала громадське опитування щодо перейменування міста. Пропозиції та зауваження мешканці громади можуть надіслати до 14 жовтня в електронному форматі за посиланням, а також письмово у наступних установах:
- Красноградська міська рада;
- Іванівський старостинський округ;
- Зорянський старостинський округ;
- Кумівський старостинський округ;
- Миколо-Комишуватський старостинський округ;
- Піщанський старостинський округ;
- Хрестищенський старостинський округ;
- Красноградський комбінат комунальних підприємств;
- Красноградське житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство;
- Комунальне підприємство «Водоканал»;
- Красноградське підприємство теплових мереж;
- Комунальне підприємство технічної інвентаризації «Інвентаризатор»;
- Відділ освіти Красноградської міської ради;
- Красноградська публічна бібліотека;
- Красноградський будинок культури;
- Комунальний заклад «Красноградський краєзнавчий музей імені Порфирія Мартиновича;
- Красноградський молодіжний центр;
- Центр первинної медико-санітарної допомоги Красноградського району;
- Красноградська центральна районна лікарня;
- Красноградська філія Харківського обласного центру зайнятості;
- Громадська організація ветеранів України Красноградської міської ради;
- Громадська організація «Рідне місто».
Міська рада Краснограда окремо зауважила, що анонімні пропозиції не розглядатимуться.
Ще у червні Красноград потрапив до списку населених пунктів, рекомендованих до перейменування Національною комісією зі стандартів державної мови. Раніше місто називалося Костянтиноградом, нібито на честь онука російської імператриці Єкатеріни ІІ. У 1922 році більшовики перейменували його на Красноград на честь нагородження міста орденом Трудового червоного прапора УСРР. Втім, місцева залізнична станція залишала стару назву аж до 1964 року.
У Валках перейменували одразу 25 топонімів
31 серпня міська рада Валок перейменувала кілька десятків вулиць, провулків та в’їздів у громаді. Перелік нових назв із короткими історичними довідками опублікував у Facebook Інститут національної пам’яті:
- Вулицю Пушкіна — на вулицю Незалежності;
- Провулок Пушкіна — на провулок Михайла Несольоного, Героя України (посмертно).
- В’їзд Пушкіна — на в’їзд Євгена Альбовського, дослідника історії Слобожанщини;
- Вулицю Чехова — на вулицю художника Олександра Ковальова;
- Провулок Кошового — на провулок Дмитра Наріжного, валківського гончаря;
- Вулицю Ломоносова — на вулицю Європейську;
- Провулок Ломоносова — на провулок письменника Івана Лисенко;
- Вулицю Лермонтова — на вулицю Академіка Байрачного;
- Провулок Ушакова — на провулок Сотника Гончара;
- Вулицю 1 Травня — на вулицю Свободи;
- Провулок Майський — на провулок Коржівський;
- Вулицю Колгоспну — на вулицю Хліборобську;
- Провулок Суворова — на провулок оперного співака Миколи Манойла;
- Вулицю Гагаріна — на вулицю Муравську;
- Вулицю Комарова — на вулицю Генерала Пересади-Суходольського;
- Провулок Комарова — на провулок Затишний;
- Вулицю Маяковського — на вулицю Михайла Поготовка, підполковника армії УНР;
- Провулок Маяковського — на провулок оперного співака Миколи Частія;
- В’їзд Маяковського — на в’їзд Калиновий;
- Вулицю Марєєва — на вулицю Отамана Перлика;
- Вулицю 8 Березня — на вулицю Волонтерську;
- Провулок Мічуріна — на провулок скульптора Андрія Дарагана;
- Провулок Сидоренка — на провулок Сотника Дахневського;
- Вулицю Горького — на вулицю Курячівську.
Також у селі Гужвинське вулиця Тургенєва стала вулицею Медовою.
Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також: