«Дуже цифрові резиденції». Як у Харкові та Одесі поєднують культурну спадщину з медіаартом

Ідея «Дуже цифрових резиденцій» — у взаємодії митців з різних сфер і міст для виходу на нові процеси та продукти. Резиденції одночасно проходили в Харкові та Одесі, а організовували їх Gwara Media та громадська організація Pixelated Realities відповідно.

Традиційний формат спільної тривалої роботи митців організатори переплели із новітніми технологіями. Саме тому перевагу надавали людям з фахом у сферах традиційних і сучасних мистецтв, дизайну, 3D-моделювання, медіатехнологій та подібного. 

Майже 30 обраним «резидентам» — 12 у Харкові та 15 в Одесі — дали майстерні, матеріали та спільну тему — культурна спадщина для сучасного світу. При цьому харківська команда зайнялася медіаартом, одеська — цифровим виробництвом. 

«В кожному місті обрано окремий інструмент взаємодії, — пояснюють організатори. — В Одесі це цифрове виробництво: 3D-сканування, друк, фрезерування, лиття епоксидними смолами. У Харкові — медіамистецтво: анімація, медіаінсталяція, проєктування на стінопис».

Організатори вважають, що форма резиденцій сприяє розвиткові сучасного українського мистецтва, адже надає можливість молодим арт-діячам розвинути навички під керівництвом досвідчених майстрів. Водночас, дозволяє митцям проробити обрану тему ґрунтовніше. 

Ідея «Дуже цифрових резиденцій» виявилася настільки потужною й обрахованою, що отримала високі бали від експертів Українського культурного фонду та, відповідно, фінансування. Остаточні реєстри переможців УКФ опублікував у липні 2020 року, час на реалізацію — до кінця жовтня.

Проєкт, передусім, спрямований на молодь і намагається бути до неї ближче. Тому одна з майстерень розташувалася у традиційному вже для українських вишів «креативному просторі» Харківського національного економічного університету (тут він носить назву FabLab). 

У майстерні резиденти проводили зустрічі з кураторами та проробляли власні ідеї. До їх реалізації — наприклад, фарбування частини муралу — залучали й інших охочих, переважно студентів.

«Одне із завдань для учасників наших резиденцій було, щоб створені ними образи залучали, — розповідає один з кураторів «Резиденцій», медіаартист Роман Борозенцев. 

Ми звикли бачити пам’ятник, наприклад, Шевченку, там, де він стоїть, в традиційній позі. Проте ми хотіли, щоб це було більш цікаво для молоді. Тому резиденти для створення графічного контенту використовують меми, елементи месенджерів». 

Три «продукти» харківських резидентів

Один із «продуктів» — результатів співпраці харківських резидентів — мурал на стіні FabLab. З неї проглядають два образи. Перший — нобелівського лауреата з економіки 1971 року Семена Кузнеця. Він жив і навчався в Харкові на початку 1920-х, тепер його ім’я носить університет. Другий — Ілона Маска — за визначенням Борозенцева, «уособлення науково-технічного співтовариства сьогодення».

«Ми вирішили, що це буде такий графічний діалог між минулим і майбутнім. Плануємо ще зробити доповнену реальність. Можна буде наводити мобільний телефон на портрет, щоб побачити додатковий контент», — розповідає Роман Борозенцев.

За його словами, одесити роблять ЗD-сканування різних архітектурних об’єктів, скульптур, архітектурних споруд і публікують на сайті, щоб будь-хто зміг, до прикладу, надрукувати ЗD-модель або використовувати у буклетах з доповненою реальністю. Харківська ж локація більше розрахована на медіаарт. Крім муралу, буде ще два «продукти». 

Vera DG — художниця, що працює з доповненою та віртуальною реальністю — для проєкту ХНЕУ створила скульптуру, яка буде зчитуватися за QR-кодом.

«У холі головного корпусу знаходиться “капсула часу”, яку відкриють через 100 років, вона з’являється всередині скульптури, — розповідає учасниця «Резиденцій». — Також там є серце як символ того, що послання для майбутніх поколінь є дуже душевним. Сама форма скульптури — спіралеподібна. Вона відображає теорію Семена Кузнеця про цикли в економіці, за яку він отримав Нобелівську премію».

Третій «продукт» — медіаінсталяція на стіні гуртожитку ХНЕУ. 

«Екран у вигляді месенджера, як у коміксах, — пояснює Роман Борозенцев. — Він буде просто білим, і на нього проєктуватимуться роздуми про культурну спадщину України. Серед іншого — відомі українські, а також харківські особистості: Ландау, Сковорода тощо».

Як побачити результати?

Презентація результатів «Дуже цифрової резиденції» проходитиме у п’ятницю, 18 вересня, з 17:00 до 19:30 на майданчику поруч із FabLab. Куратори та учасники розкажуть та покажуть, як і чим займалися майже два місяці. 

На заході можна буде співвіднести своє ставлення до культурної спадщини із тлумаченням резидентів і розпитати їх, чому воно саме таке. 

Завершиться подія показом третього «продукту» резиденції — медіаінсталяцією. Вхід вільний.

Ганна Старкова, фото — Ярослав Устич

Матеріал допомагали збирати студентки ХНЕУ Валерія Гриценко, Анна Задорожна, Ксенія Некрасова, Софія Сіроштан, Вікторія Яцун.