Які житлові будинки у Харкові пошкодили російські обстріли на Великдень. From Russia With Hate
У серії текстів From Russia With Hate ми розповідаємо про знакові будівлі Харкова, що постраждали від дій російської армії.
5 травня, на Великдень, російські війська вчергове обстріляли місто та область керованими авіабомбами (КАБ). Є поранені та загиблі. Постраждали також і житлові будинки у Шевченківському районі Харкова, зокрема у безпосередній близькості від обласної лікарні.
«Люк» розповідає детальніше, що це були за будівлі та чим вони цінні для міста.
Що саме відбулося?
5 травня, на Великдень, російські війська завдали низки ударів КАБами по Харкову та селу Моначинівка на Куп’янщині. Від атак постраждали кілька десятків людей та будинки у Шевченківському районі міста. Цілу вулицю у Моначинівці було знищено, з-під завалів однієї з будівель дістали тіло 88-річної жінки. Станом на ранок понеділка, у Харкові до 15 поранених, одна жінка перебуває у тяжкому стані. Про це повідомив керівник області Олег Синєгубов у своєму Telegram-каналі.
Один з ворожих КАБів влучив у проїжджу частину біля житлових будинків на провулку Самокіша, інші два — у двір на вулиці Бакуліна та у приватний сектор на Шатилівці. У більшості будинків пошкоджено вікна та балкони. На місця «прильотів» одразу прибули працівники ДСНС, медики, поліція та комунальники.
Читайте також:
- Прогулянки Харковом (і у часі). Яким був «соціалістичний Харків»?
- Прогулянки Харковом. Задержпром’я: тяглість, кам’яні баби та бетонні діди
Чим особливі пошкоджені будинки?
Житлові будинки на розі вулиць Самокіша та Данілевського зводилися під час забудови Задержпром’я, на межі 20-х та 30-х років. Вони не є пам’ятками архітектури, проте мають історичну цінність як взірець забудови тієї доби. Харківський краєзнавець Олександр Лейбфрейд у своєму каталозі міської архітектури відносить їх до модернізму першої хвилі, що містив елементи конструктивізму, функціоналізму та навіть ар-деко.
Серед можливих архітекторів пошкоджених будинків називаються Петро Крупко та Роман Іконніков. Будинок на провулку Самокіша, 3, що теж зазнав руйнувань, зводився пізніше, у середині 1930-х років за проєктом Петра Шпари, який згодом став головним архітектором Харкова та сам оселився в одному з під’їздів. Будівля відходить від модернізму, звертаючись більше до класичних форм. Невеличка башта на даху, за міською легендою, будувалася для розміщення засобів ППО.
Текст та фото — Антон Алохінссон, обкладинка — Макс Бурєнок, редактура — Олександра Пономаренко