Місто
Між міфом та фактом. Три короткі історії про Харків та культуру

У найближчі вихідні, 14 та 15 листопада, в черговий раз відбудеться фестиваль соціальних інновацій і нової музики Plan B.  

Захід складатиметься з трьох частин: конференції Plan B Day, музичного фестивалю Plan B Night та серії воркшопів Idea Boot Camp. 

Цьогоріч у зв’язку з пандемією Plan B пройде в онлайн-форматі та об’єднає Харків, Лисичанськ та Івано-Франківськ. 

14 листопада в Харкові синхронно з іншими містами відбудеться онлайн-вечірка з провідними електронними артистами. За неї відповідатиме міжнародний фестиваль прогресивної музики та цифрового мистецтва Next Sound (Київ). Це не є випадковим: засновник формації Андрій Кириченко народився в нашому місті.

15 листопада завершить фестиваль концерт за участі вже добре відомих Стасік, Kurs Valüt, Ragapop, Ptakh Jung, Kharkiv guitar quartet.

Plan B ставить за мету показувати актуальні ініціативи та людей, що творять зміни, об’єднувати їх у прагненні робити важливі проєкти. Про культурні особливості міст, міфи та реалії розкажуть спікери конференції на другий день фестивалю.

Напередодні цієї події «Люк» також вирішив пригадати культурні міфи Харкова та спростувати або підтвердити їх.

У найближчі вихідні, 14 та 15 листопада, в черговий раз відбудеться фестиваль соціальних інновацій і нової музики Plan B.  

Захід складатиметься з трьох частин: конференції Plan B Day, музичного фестивалю Plan B Night та серії воркшопів Idea Boot Camp. 

Цьогоріч у зв’язку з пандемією Plan B пройде в онлайн-форматі та об’єднає Харків, Лисичанськ та Івано-Франківськ. 

14 листопада в Харкові синхронно з іншими містами відбудеться онлайн-вечірка з провідними електронними артистами. За неї відповідатиме міжнародний фестиваль прогресивної музики та цифрового мистецтва Next Sound (Київ). Це не є випадковим: засновник формації Андрій Кириченко народився в нашому місті.

15 листопада завершить фестиваль концерт за участі вже добре відомих Стасік, Kurs Valüt, Ragapop, Ptakh Jung, Kharkiv guitar quartet.

Plan B ставить за мету показувати актуальні ініціативи та людей, що творять зміни, об’єднувати їх у прагненні робити важливі проєкти. Про культурні особливості міст, міфи та реалії розкажуть спікери конференції на другий день фестивалю.

Напередодні цієї події «Люк» також вирішив пригадати культурні міфи Харкова та спростувати або підтвердити їх.

1) У сільському музеї під Харковом можна побачити справжні картини Пікассо

Факт. Музей з оригіналами робіт Пікассо та інших видатних митців знаходиться в селі Пархомівка в 100 кілометрах від Харкова.

Чудо стало можливим в 1950-х завдяки шкільному вчителеві Панасу Луньову, який вирішив прищепити своїм учням почуття прекрасного. Спочатку він запропонував їм створити краєзнавчий музей рідного села. А коли діти зібрали картини місцевих художників, відкрили першу експозицію і почали проводити екскурсії, порадив їм написати відомим художникам і музеям Радянського Союзу. А що вони? Не відмовляти ж дітям!

У підсумку в Пархомівку передали чотири роботи Пабло Пікассо: дві картини (знаменитий «Голуб миру» і портрет фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі) і два керамічних вироби, які розписав майстер. Полотна дітям подарував письменник, друг художника Ілля Еренбург, «кераміку» — московський музей Пушкіна.

Фото: Дмитро Кузубов

Сам Луньов передав роботу родоначальника супрематизму Казимира Малевича, який провів дитинство в Пархомівці, й дві картини Василя Кандинського.

Деякі ЗМІ також писали, що в музеї можна побачити картину Рембрандта. Втім, це неправда. Насправді в експозиції представлена робота учня Рембрандта Фердинанда Боля.

До слова, деякі полотна в Пархомівському художньому музеї досі не ідентифіковані. Хто знає, можливо, серед них є й інші роботи всесвітньо відомих художників.

2) Рейв-культура Харкова зародилася в «Животі»

Міф. «Живот» — дійсно один із найстаріших клубів Харкова, який об’єднав навколо себе шанувальників техно. У цьому році він відзначив своє 22-річчя, при цьому з самого початку і дотепер залишається вірним своєму формату. Проте рейви в Харкові влаштовували і до відкриття «Живота».

«Олди» згадують, що одним з перших андеграундних клубів міста був «Disco 2000» або «Двушка» у парку Артема (після декомунізації — Машинобудівників). Він розпочав свою роботу на рік раніше, ніж «Живот», у 1997-му. Сьогодні в цьому приміщенні знаходиться клуб «Жара».

Ще раніше вечірки влаштовували в «Х-клубі» в готелі «Харків». Серед них — рейв на честь Міжнародного дня боротьби з наркоманією 26 червня 1996 року.

На вечірці звучали джангл, хауз і багато інших модних електронних жанрів. «Мы поклонники рейв-музыки, нам очень нравится. Рейв это беспредел», — каже одна з відвідувачок тієї легендарної тусовки програмі «Дело Вкуса». «Я попрыгать пришел», — додає її друг.

Відео: «Дело Вкуса»

Відео з вечірки стало вірусним і набрало на YouTube понад пів мільйона переглядів. А стиль і естетика рейвів 90-х продовжують надихати нас і сьогодні.

3) Хіпстерскій «шабаш» у найстарішому кінотеатрі міста розполохав клієнтів секс-працівницям

Факт. Справа була в лютому 2011-го, в розпал популярності субкультури хіпстерів. Сама вечірка називалася «H▲TE HIPSTERS?», бо трушні хіпстери зобов’язані були заперечувати свою приналежність до субкультури, а назва містила трикутник — наймоднішу геометричну фігуру тих часів.

Спочатку вечірка мала проходити в клубі «Корова». Втім, щось пішло не так і її перенесли в найстаріший кінотеатр міста «Боммер». Кінотеатр відомий серед кіноманів міста, там показують арт-хаус. У нульових місцева влада неодноразово намагалася його закрити: у відповідь любителі кіно збирали мітинги і підписи на підтримку «Боммеру». 

Того вечора прямо під екраном в залі кінотеатру грали діджеї, а відвідувачі і відвідувачки танцювали між рядами під «Rock N Roll Queen» The Subways та інші інді-рок-гімни тих років, періодично вибігаючи в кіоск: організатори не заперечували.

Розмах вечірки був настільки великий, що сутенери поблизу кінотеатру поскаржилися хіпстерам, що ті розполохали секс-працівницям усіх клієнтів.

За підсумками вечірки в «Боммері» порвали екран, пошкодили плінтуси по всьому кінотеатру, відірвали батарею. «Только харьковчане могут развалить то, что так долго и упорно спасали от разрушения», — писали потім хіпстери «Вконтакте».

Втім, керівництво кінотеатру це, схоже, не збентежило. Через кілька років там вирішили захостити Kharkiv Hardcore Fest. Але це вже зовсім інша історія.

Дмитро Кузубов, обкладинка — Владислав Найдьонов