В пошуках бренду Харкова, або Врятувати конструктивізм

Поряд із офіційною символікою органи місцевого самоврядування почали масово розробляти міську айдентику. На їхню думку, це має посилити туристичний потенціал та збільшити прибуток від продажу мерчу. 

Але чомусь лого Полтавщини прочитується як «Полтавщина Туристична», голосування за лого Івано-Франківська скасовує сама міська влада, а Харкову пощастило отримати знамениту «розп’яту жабку». 

Хоча є й вдалі приклади — подивіться хоча б на лого Борислава. 

Проте навіть вдала айдентика не означає, що відтворено бренд міста. 

У 2011 році була прийнята концепція розвитку Харкова Smart City. Втім, за спостереженнями аналітиків, українські міста лише на шляху до смарт-сіті 1.0, тобто наявні лише розрізнені елементи застосування інформаційних технологій. Тож як «розумне місто» Харків поки що не сприймається. Втім, за дев’ять років, що минули з тих пір, як прийняли концепцію, нам невідомі спроби її переглянути та оновити її.

Замість того, щоб вигадувати велосипед, варто взяти тему, що лежить на поверхні. Це столичний період 1919-1934 років. Але не та «перша столиця» імперського сприйняття, про яку люблять згадувати зі сцен на день міста, а столиця Хвильового, Єрмілова, Курбаса, Семенка.

Ця тема стає надзвичайно актуальною з реабілітацією та популяризацією митців 20-30-х рр. Їхні твори вчать у школі, а імена вже знайомі поколінню, що народилося в незалежній Україні. І виявляється, що в Харкові розвиток культури дорівнював європейському авангарду. 

Конструктивізм — новий чорний

Харків — сірий, нецікавий, нетуристичний? Камон, тут є на що подивитися! 

Особливим магнітом має стати архітектурний конструктивізм. З ним відвідувачі нашого міста зустрічаються відразу ж, виходячи на Привокзальну площу, де розташовується Головний поштамт.

Далі — більше: у самому серця міста височіє «організована гора» — Держпром (хоча він трішки арт-деко),Будівля АТС, Соцмісто ХТЗ, від якого у захваті іноземні делегації.  

Є й цікаві об’єкти, які поки що невідомі широкому загалу. Наприклад, старий майданчик Українського фізико-технічного інституту (УФТІ) — того самого, де вперше розщепили ядро атому. Зараз його якраз доводять до ладу, тож маємо надію, що зовсім скоро він відкриється для вільного відвідування.  

Для привернення уваги до конструктивізму в червні 2020 року ми запустили проєкт «Конструктивістська архітектура Харкова: віртуальне місто — музей», що реалізується за підтримки УКФ. 

Ми хочемо розповісти країні і світу про нашу унікальну архітектуру, що споріднена зі знаменитим німецькимБаугаузом. 

Ця мистецька школа була заснована у 1919 році у Веймарі та спричинила справжній прорив в архітектурі та дизайні у всьому світі. З нею пов’язані імена Василя Кандинського, Людвіга Міс ван дер Рое, Ласло Могой-Надя та інших. 

Цікаво, що Вальтер Гропіус, тодішній директор Школи, надіслав свій проєкт на конкурс Театру масової дії, але зайняв лише восьме місце. Призначенням театру було не лише проводити вистави, але й ставати майданчиком для демонстрацій, а кількість людей мала бути близько чотирьох тисяч

Конкурс було проведено у 1930-1931 роках, і він був безпрецедентним навіть в масштабах Радянського Союзу, адже на нього було подано понад 145 робіт, з них — 100 належало закордонним архітекторам. 

Зрештою, переміг проєкт братів Весніних. Втім, театр так і не було побудовано через переїзд столиці до Києва. Зараз на цьому місці інший, дуже впізнаваний символ Харкова — Дзеркальний струмінь.

Архітектурна складова бренду

Бароко і модерн — це такі красиві завитки, такий вишуканий декор. А на що ж дивитися у конструктивізмі? На голу форму? 

Так, і саме лаконізм та сміливість відмови від усього зайвого робить його прекрасним. Це той випадок, коли закохуєшся не з першого погляду. Але назавжди.

Конструктивізм — це та «фішка» нашого міста, яку не треба висмоктувати з пальця. Саме тому він може стати однією з головних складових майбутнього бренду. 

Наразі ми збираємо інформацію про всі видатні об’єкти конструктивістської архітектури та наносимо їх на мапу, яка буде доступна на нашому сайті. 

Попрацювали вже з 45 об’єктами. Серед них — житлові будинки Задежпром’я, Селища Артема, Червоного Жовтня, Соцміста ХТЗ. 

Також ми інтерв’юємо дослідників та дослідниць з різних частин країни, які вивчають та популяризують міжвоєнний модернізм, і сприяємо налагодженню мережі захисників та захисниць модернізму. 

І найголовніше: розповідаємо про конструктивізм на наших онлайн-зустрічах (1, 2, 3). 

Наше завдання — не лише артикулювати конструктивізм як бренд, але й врятувати його від руйнування. Причому почати можна знизу — з місцевих мешканців. 

Пояснити їм, чому не можна склити або добудовувати балкон на конструктивістській будівлі. Вирубувати прямокутне вікно, коли воно було круглим. 

Чому фасади — це не на розсуд власника/ці, і «мій дім — не моя фортеця», і не можна робити, що заманеться. 

Ми сподіваємося, що ця крига зрушиться з місця, і за декілька років у Харків будуть приїздити з усіх куточків країни, щоб подивитися на Соцмісто ХТЗ. 

Втім, навіть якщо ми не станемо туристичним містом — не біда. Головне — зберегти нашу архітектурну спадщину. 

*** 

У суботу, 26 вересня, на території Музейно-культурного комплексу УФТІ відбудеться фестиваль конструктивізму, під час якого можна буде ближче познайомитись з історією цього архітектурного напрямку та його значенням для Харкова. 

У програмі — аллея конструктивізму; екскурсія територією УФТІ; лекції від дослідників епохи; майстер-класи зі створення авангардистського плакату та футуристичного тексту; кінопоказ; фотозона з Ландау; експозиція авангардного плакату та багато іншого. 

Вхід вільний з вулиці Чайковської між будинками 14 та 16. Початок — о 12:00. 

Анастасія Боженко