«ВОНА ВІЙНА». У Харкові (і не тільки) покажуть постдокументальну виставу від театрів «Публіцист» та «Варта»

Як з’явилася ідея вистави?

Вистава «ВОНА ВІЙНА» є колаборацією двох театрів — харківського театру «Публіцист» та львівського «Варта». Режисер Костянтин Васюков зараз є частиною обох.

«Колаборація виникла дуже органічно, бо я є частиною театру “Варта”, який був створений на другому місяці повномасштабного вторгнення за ініціативою Артема Вусика з митців зі різних частин України, — розповідає Костянтин Васюков.

В першій виставі Артема “Перший день війни” я був просто учасником, але потім вирішив, що займатися театром досі є корисним не тільки для мене, але й для глядачів. Бо в кожному фідбеку після вистави “В перший день війни” вони траслювали, що їм важливо говорити про ці теми. 

І, власне, у “Варті” я познайомився з актрисою Світланою Мельник, виник задум вистави, ми почали працювати». 

Режисер та акторка почали збирати документальний матеріал. Дистанційно опитували знайомих жінок, ходили волонтерити на вокзал, де знайомилися з жінками-волонтерками, відвідували шелтери для біженців, зустрічались та записували їхні історії. 

З жіночих історій склали п’єсу, діалоги та монологи, створили нових персонажів. При цьому прагнули зберегти документальну правдивість. 

Про що вистава?

У виставі «ВОНА ВІЙНА» зібрано більше 30 історій реальних українських жінок різних соціальних ролей і статусів. Вистава розповідає жіночі історії на теми, які є болючими для українського суспільства на тлі російсько-української війни. 

«Вистава про жінок, що створена режисером-чоловіком — спроба відчути той біль, що відчуває жінка під час війни. Чи мають страх, біль, ненависть чи відвага гендерну ознаку? Чи можна досі вважати жінку «слабкою статтю»? Чи на часі гендерні питання в українському суспільстві під час війни?» — йдеться в описі вистави.

«Теми, які розглядаються у виставі, напряму залежали від історій конкретних жінок, які ми зібрали, — пояснює Костянтин Васюков.

Наприклад, у нас є волонтерка на вокзалі, яка стикається з дуже різними людьми і знаходить в собі силу підтримати їх та допомогти. Є лікарка-реабілітологиня, яка врятувала купу тварин — 56 коней. Є волонтерка, яка витягла з полону морського піхотинця, захисника Маріуполя. Є дівчина, яка живе в Польщі з трьома дітьми і відчуває провину вцілілого. Є ЛГБТ-активістка, яка розповідає про свій досвід війни з праворадикалами — виявилось, що зараз вони з праворадикалами воюють на одному боці за свободу України.

Тобто це дуже різні, але важливі — ключові, я б сказав — теми для українського суспільства. І з цими темами ми й працюємо».

Перформативна сценічна дія межує з аудіовізуальними інсталяціями, які разом складають різнобарвний та суперечливий портрет сучасної української жінки. 

Коли та де можна подивитися?

Прем’єра вистави відбулася 20-21 липня в театрі Ляльок у Львові. Через тиждень її зіграли в центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» в оточені мистецьких об’єктів, які зібрав на виставці «Музи не мовчать» Павло Гудімов.

Наразі триває прем’єрний тур вистави містами України. Презентації вже відбулись у Львові, Луцьку та Івано-Франківську, на черзі — Одеса, Дніпро, Харків і Київ.

Як потрапити?

Зареєструватися за цим посиланням. 

Покази вистави є благодійними. Всі отримані кошти організатори відправляють на лікування захисника Маріуполя Гліба Стрижка, історію його порятунку також можна дізнатися у виставі. 

Проєкт відбувається в межах реалізації #ZMINA_2_0 фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю організації-отримувача і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Дмитро Кузубов, обкладинка — Катерина Дрозд

---

Читайте також:

• Про червоний терор і незручну пам’ять у виставі-ораторії «Наркомати» від харківського театру «Публіцист». 
• Інтерв’ю з Артемом Вусиком — засновником та режисером харківського театру «Нєфть», який під час війни створив у Львові театр «Варта».
• Лист Костянтина Васюкова до Харкова.

---

«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.