Кормити чи ні: чому кістки, хліб та об’їдки небезпечні для безпритульних тварин

Добра справа чи шкода?

З настанням холодів у дворах, на смітниках і біля під’їздів починається справжній «сезон доброти». Люди масово виносять вуличним собакам і котам кістки від святкових супів, холодці, залишки домашньої їжі: шматки м’яса з приправами, борщі, котлети чи навіть солодощі.

Багато хто робить це з найкращих побажань, не здогадуючись, що це може мати фатальні наслідки. Власниця собаки Марія, яка забрала свою Фоксі (метиса) з вулиці в Дніпрі, знає проблему зсередини.

«Викидання кісток та залишків їжі вуличним собакам — суцільне зло. Люди роблять це з любові, але це ризики і для вуличних, і для домашніх тварин, — ділиться Марія.

Фоксі має проблеми з травленням і кілька разів труїлась залишками [домашньої їжі, — «Люк»], які знаходила. Термічно оброблені кістки шкідливі всім і завжди. Більшість людської їжі не годиться для собак, особливо якщо полежить і зіпсується. 

Хочете допомогти? Прихистіть когось — це найкраща опція».

Найсерйозніші ризики: від непрохідності до перитоніту

Уявіть: пес радісно хрумкає великою кісткою, а ви думаєте — ось воно, натуральне харчування, як у предків-вовків! Але реальність, за словами ветеринарної лікарки Вікторії Фільштінської-Лялько, яка щодня бачить наслідки таких «ласощів», зовсім не романтична.

«Перетравлюють, можливо, вони і краще, ніж собаки на сухому кормі. Але травми зубів, ротової порожнини та стравоходу ніхто не відміняв. Ми неодноразово діставали кістки з шлунково-кишкового тракту», — ділиться фахівчиня.

Гострі осколки можуть порізати слизову рота, язик чи горло, а тверді кістки часто ламають зуби — з тріщинами, що доходять до пульпи і викликають сильний біль та інфекції. Такі травми не завжди помітні одразу, але вимагають дорогого лікування, включаючи видалення зубів.

Іноді «пощастить», і обійдеться звичайним закрепом — його можна лікувати медикаментозно. Але краще не сподіватися на вдачу: наслідки можуть бути дуже серйозними.

«Найчастіший ризик — це непрохідність внаслідок забивання кістками. Інколи навіть у кишківнику утворюється дірка і трапляється перитоніт», — застерігає лікарка.

Перитоніт — це коли стінка кишківника рветься, і все, що всередині (їжа, бактерії), виливається в черевну порожнину. Це викликає сильне запалення, яке може бути смертельним.  

У більшості таких випадків допомагає тільки операція: ветеринар розкриває живіт, дістає кістки (або інші чужорідні предмети) і ретельно промиває все всередині.

Не тільки кістки: небезпечні продукти з людського столу

Кістки — не єдина загроза. Багато «людських» ласощів токсичні для собак і котів.

«Прям небезпечні — родзинки, виноград, шоколад, алкоголь, кофеїн. Авокадо ближче до кістки та шкіри, часник і цибуля. Домашні борщі чи тортики теж можуть мати наслідки», — перелічує лікарка.

Виноград і родзинки викликають гостру ниркову недостатність, шоколад — отруєння теоброміном з судомами та проблемами серця. А як щодо шматочку солодкого в кафе?

«Цукор є досить поганою речовиною, тістечка зазвичай жирні, глютен не завжди гарно переноситься. Можна отримати панкреатит, гастрит чи розлади травлення», — додає фахівчиня.

❌Чого точно НЕ можна давати безпритульним тваринам:

• Хліб, булки, батон — це як фастфуд без поживної цінності: викликає бродіння, дефіцит вітамінів і проблеми з травленням.
• Солоне, смажене, копчене — сіль токсична для тварин.
• Запліснявіла або стара їжа — пліснява містить токсини, які уражають печінку та нервову систему.
• Молочні продукти — птахи та багато дорослих собак чи котів не здатні перетравлювати лактозу.
• Солодке, приправлене, з соусами чи спеціями — цукор і спеції шкодять усім.

Як розпізнати проблему

Наслідки годування домашніми стравами не завжди проявляються миттєво, що робить ситуацію ще небезпечнішою.

Якщо це домашній улюбленець, власник ще може помітити зміни в поведінці чи самопочутті. Але що говорити про безпритульних собак і котів? Їх не оглядають регулярно, ніхто не помітить перших ознак млявості чи болю.

«Симптоми непрохідності — це млявість, блювотіння, відмова від харчування. Тварина може блювати одразу після їжі, може бути відсутність стулу або навіть діарея. Зазвичай наслідки відкладені — через декілька днів чи тиждень», — пояснює Вікторія.

Ці ознаки неспецифічні і можуть вказувати на різні захворювання, тому при перших сигналах варто негайно звертатися до клініки. Час грає проти: якщо зволікати з візитом до ветеринара, ситуація може швидко погіршитись. 

Затримка призводить до інтоксикації (коли токсини з застряглого вмісту кишківника отруюють весь організм через розмноження бактерій) або до сепсису. Це коли бактерії проникають у кров, викликають сильне запалення по всьому тілу, різке падіння тиску, відмову органів і, без негайного лікування, можуть призвести до смерті.

Безпечні альтернативи

Якщо все ж хочеться дати песику щось погризти, шукайте продукти з маркуванням VOHC (Veterinary Oral Health Council) — вони клінічно доведено зменшують наліт і камінь.

«Є стоматологічні ласощі, які безпечні і допомагають очищати зуби. Уникайте “цукрових” кісток з зоомагазинів, сушених вух, трахей — вони часто обробляються хлоркою, викликають гастрити і стирають зуби», — рекомендує Вікторія.

Популярні бренди: Greenies, OraVet, Whimzees чи Purina DentaLife. Вони не тільки безпечні, а й корисні для ротової порожнини.

Вікторія ділиться порадами щодо вибору іграшок для жування:

• Іграшки (м’ячі) мають бути зі щільної гладкої резини.
• Розмір іграшки має відповідати розміру тварини: маленька іграшка не підійде вівчарці через ризик, що вона її проковтне.
• Занадто тверда іграшка може пошкодити зуби та ясна: якщо ви не можете продавити іграшку нігтем чи зігнути — ця іграшка не підійде.

Такі іграшки — чудовий спосіб розважити собаку і дати їй корисне навантаження.

Годувати безпритульних собак і котів можна збалансованим промисловим кормом (навіть найпростішим і недорогим).

---

Читайте також:

• Відлов безпритульних тварин у Харкові коштуватиме 12,7 мільйонів гривень, — ХАЦ
• Бійці «Хартії» евакуювали з передової п’ятьох цуциків наземним дроном
• Родина, яка ніколи не зрадить: разом із GladPet редакція «Люк» розповідає про своїх тварин із притулків

---

Як правильно допомагати птахам взимку

Лікар-екзотолог, власник шпиталю для екзотичних тварин Владислав Мирний пояснює, чому взимку підгодовування вуличних птахів — це не примха, а реальна необхідність, але тільки якщо робити це правильно.

«Ми часто чуємо фразу: “Птахи самі якось виживуть”. У природі — так. Але місто давно перестало бути природним середовищем. Узимку, під час морозів, ожеледиці чи тривалих снігопадів, птахам, собакам і котам просто ніде і нічого їсти», — каже Владислав.

Для маленької синички чи горобця один день без корму — вже серйозний ризик, а холодна ніч без достатніх калорій може стати останньою.«Птахи не “звикають” і не стають ледачими. Вони чудово шукають корм самі, але в критичні моменти — мороз, крига, заметіль — ваша жменька корму може буквально врятувати життя», — пояснює лікар.

Що можна давати пташкам?

• Сире або підсушене насіння соняшника;
• Просо, овес, пшениця;
• Несолоне сало (особливо для синиць);
• Спеціальні зернові суміші для диких птахів.

Відповідальність замість міфів

Здоров’я як домашніх, так і безпритульних тварин залежить від обізнаності та дій людей. Звичка виносити на вулицю кістки чи об’їдки з людського столу або підгодовувати птахів хлібом часто здається проявом турботи, але насправді це один з найбільших ризиків: гострі осколки, проблеми з травленням, отруєння та болісна смерть.

Справжня допомога безпритульним тваринам — не в імпульсивних «подарунках» у вигляді кісток від святкового столу, а в системній підтримці: збалансований корм (навіть найпростіший), участь у програмах стерилізації чи, найкраще, прилаштування тварини в дім.

---

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

---

Текст — Ніно Авалішвілі, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — Марія Федченко, з відкритих джерел, візуальна складова — Ганна Кучеренко, обкладинки — Анастасія Юращенко