Харків’янка подала позов на міськраду через трамвай на Весніна. Розбираємось, що сталось (оновлено)

З чого все почалось?

31 серпня 2022 року Ірина Кравченко надіслала запит до Міністерства фінансів із запитанням, скільки коштів було виділено на ремонтні роботи по вулиці Весніна. 

«Я тоді тимчасово жила у Львові, але стежила за новинами Харкова, — згадує Кравченко. — Бачила повідомлення про те, що демонтують трамвайні колії [на вулиці Весніна, в рамках реконструкції — «Люк»]. Мене це так здивувало — нібито ж, під час війни не можна робити жодних реконструкцій чи капітальний ремонт, дозволений тільки поточний ремонт базових комунікацій: тепло-, водо-, електромереж».

З початком повномасштабного вторгнення та введенням воєнного стану уряд зупинив будь-які капітальні видатки місцевих бюджетів.

«Мене зацікавило, навіщо, під час війни, займатись демонтажем трамвайних колій, — пояснює Кравченко. — Адже, фактично, це капітальний ремонт. Хто виділив на це гроші? І скільки? Бо якщо назвати це поточним ремонтом (наприклад, заміною труб), щоб обійти заборону уряду на капітальні видатки під час війни, це злочин. Така інформація має бути публічно оприлюднена». 

Проте на сайті Харківської міської ради жодних даних про бюджет і спрямовані на вулицю Весніна кошти Кравченко не знайшла. 

З питаннями вона звернулась до Міністерства фінансів, яке повідомило, що жодних коштів на роботи по вулиці Весніна казначейство не виділяло.

Що було далі?

Державна казначейська служба, яка діє в межах Міністерства фінансів, перенаправила запит Кравченко до Юридичного департаменту Харківської міської ради.

«Спочатку Юридичний департамент ХМР зажадав з мене 600 грн за відповідь. Це витрати на сканування документів (227 сторінок бюджету Харкова за 2022 рік). Коли я сплатила цю суму, мені надіслали пошкоджені файли, які неможливо прочитати, — розповідає Кравченко.

Тобто, начебто, відповідь дали, “документи” відправили (фактично), але насправді — я не можу їх прочитати. Файли усі зіпсовані. Хоча бюджет Харкова мають оприлюднити на сайті міськради, це публічна інформація. Містяни мають знати, куди і на що йдуть їх гроші».

Пошкоджені файли, надіслані Юридичним департаментом Харківської міської ради.
Скріни опубліковані Іриною Кравченко

Два повторних запита Кравченко з проханням надати за сплачені гроші файли у нормальній якості Юридичний департамент не розглянув.

«У Юридичному департаменті слухавку ніхто не брав. Тому я зателефонувала до  Департаменту діловодства, який, згідно інформації на сайті міськради, відповідає за забезпечення виконання вимог законодавства стосовно розгляду запитів на інформацію, — розповідає Ірина. 

Там довго не брали слухавку. Один раз слухавку взяли, проте відразу кинули. Через тривалий час зрештою вдалося додзвонитися в відділ звернень громадян. 

Там я розповіла про цю ситуацію. Спитала, куди мені підійти, аби вживу отримати призначену мені відповідь від Юридичного департаменту.

Співробітниця відповіла, що це неможливо. Юридичний департамент сидить десь за невідомою адресою, про яку вона не знає, і не має жодних робочих телефонів».

Оскільки ситуація зайшла у глухий кут, єдине, що залишалось, за словами Кравченко — подати позов на Харківську міську раду «за надання пошкоджених файлів у відповідь на запит, інформація за яким має бути у публічному доступі»:

«Хай вже суд вирішує долю запиту. Бо більше нічого зробити поки неможливо».

Що маємо наразі?

Ірина Кравченко з юристом від громадської організації «Платформа прав людини» Євгеном Воробйовим подали судовий позов. Документи зареєстровані, але скільки триватиме процедура розгляду і коли відкриють провадження — поки не зрозуміло.

Кравченко діє від свого імені. Вона не належить до жодної харківської організації або спільноти активістів. Каже, що в цій історії її найбільше обурює те, що харківська влада приховує інформацію, яка за законом має бути в публічному доступі.

«Це стосується не тільки теми знищення 26-го трамваю або перебудування вулиці Весніна. Це стосується наших відносин з харківською владою, нашого життя у місті взагалі, — пояснює Кравченко.

Якщо немає діалогу [з харківською владою — «Люк»], якщо чиновники не відповідають по телефону, письмово, жодним чином не можна отримати інформацію — то вони можуть робити будь-що. І трамвайні колії зносити, і тварин та дерева знищувати, і красти».

Раніше «Люк» опублікував розслідування команди Харківського антикорупційного центру про розширення вулиці Весніна і знищення трамваю 26-го маршруту. За даними ХАЦ, на цьому проєкті Харківська міськрада освоїла 200 млн гривень.

---

UPD 13/09: 20 березня Харківський окружний адміністративний суд встановив, що надані міськрадою нечитабельні файли не містять відповіді пані Кравченко. Суддя Андрій Сліденко зобов’язав чиновників повторно розглянути її запит та надати коректні документи. Міськрада ж у відповідь подала апеляцію, в останній день відведеного для цього терміну.

11 вересня вже апеляційний суд відмовив міськраді у задоволенні її скарги. Вимогу надати документи суддя Любов Любчич залишила без змін. Повний текст рішення з’явиться протягом 10 днів. 

Паралельно із цим Ірина Кравченко отримала відзив від міськради щодо іншої справи — про повернення трамвая на вулицю Весніна. У документах міськрада намагається довести, що підпорядковані їй департаменти інфраструктури та ЖКГ не проводили реконструкцію на вулиці Весніна, тому просять суд відмовити у позові. Яким чином, на думку чиновників, зникла трамвайна колія — не пояснюється.

Олександра Пономаренко, обкладинка — Катерина Дрозд

---

Читайте також:

• Харківська міськрада освоїла 200 мільйонів гривень під час війни на розширення вулиці Весніна і знищення трамваю, — ХАЦ
• Яким має бути Харків після перемоги. Що потрібно зробити з міським транспортом, щоб за нього не було соромно?

---

«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.