Російські безпілотники знищили все майно театру «Арабески»
Російські безпілотники знищили приміщення одного з харківських палаців культури, де зберігалось все майно незалежного театру «Арабески».
«Люк» розповідає детальніше.
Що сталося?
Вчора, 17 липня, на сторінці театру у Facebook повідомили, що пожежа знищила костюми, реквізит, сценічний одяг, апаратуру, декорації. Частину цих речей театр хотів передати музею та використати для створення виставки.
Наразі цей допис видалено через «мову ворожнечі», яку адміністрація Facebook, схоже, побачила у зображенні, прикріпленому до допису. Акторка та співзасновниця театру Наталія Цимбал продублювала допис з іншим зображенням вже з особистої сторінки.

Зображення, через яке театру видалили допис
Читайте також:
- Померла засновниця та директорка театру «Арабески» Світлана Олешко
- З львівської бруківки зроблять памʼятне місце для Олешко, Барбари та Вакуленка
Що відомо про театр «Арабески»?
Театр-студія «Арабески» заснований 1993 року студентами театрального відділення Харківського інституту мистецтв. За відсутності будь-якої матеріальної бази притулок молодому колективу надав Харківський літературний музей.
Перші роки свого існування театр найбільше уваги приділяв лабораторній праці, лише зрідка показуючи результати власних експериментів ширшому колу глядачів. З 1997 р. концепція театру змінилася. Окрім постійних тренінгів з вокалу, танцю, сценічного руху й мови, етюдних вправ, колектив працює над створенням репертуарного театру і провадить активну гастрольну діяльність.
Театральні експерименти «Арабесок» включали, зокрема, і повернення у обіг поезій авторів Розстріляного відродження після заборони цих творів радянською владою. Це були, зокрема, «Кращого сонця ніде нема» у 1994 році за творами Василя Симоненка, «Шлях до загірної комуни» у 1993 році за творами Миколи Хвильового.
З 2008 року Театр займався продюсуванням гурту «Мертвий півень», вокаліст гурту Місько Барбара переїхав зі Львова до Харкова, щоб взяти участь в діяльності театру як актор. Після його смерті його музичною спадщиною опікувалась Світлана Олешко. Вона померла у грудні 2024 року.
Текст і обкладинка — Антон Малиновський