Що відомо?

Оприлюднені рекомендації ґрунтуються на відповідності європейським стандартам, а також Закону України «Про медіа». Метою рекомендацій є запобігання проявам дискримінації в інфопросторі та чітке визначення мови ворожнечі. Зараз у Нацраді розрізняють національну, релігійну, расову ворожнечу, дискримінацію за ознаками СОГІ (сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності), належності до соціальної групи, проти людей з інвалідністю та інші форми.

«Особливо це важливо сьогодні, під час війни. Тому що війна лише загострює потребу в дотриманні прав людини, як в середині країни, де нам потрібно не допустити розбрату, сварок, на які дуже розраховує зовнішній ворог. Саме він і робить багато таких вкидів, щоб і посварити між собою національні спільноти, і щоб Україну вважали у світі відсталою, сексистською, расистською, фашистською державою. Але їм нічого не вдається. Ми працювали з понад 80 громадськими організаціями і дуже їм вдячні. Мова ворожнечі і ненависті — це проблема всього світу сьогодні», — передає слова голови Нацради Ольги Герасим’юк «Детектор медіа».

Читайте також:

• Верховна рада ухвалила законодавчий статус хвилини мовчання
• Європейська Комісія відреагувала на проєкт оновленого Цивільного кодексу

Що пропонують рекомендації?

У рекомендаціях прописані конкретні визначення форм ворожнечі та методи їх втілення. Також увагу приділили висловлюванням, які можуть мати зовнішні ознаки мови ворожнечі, проте не підпадають під її критерії. Серед них критика держави та представників влади, сатира, дезінформація, наклеп, тощо.

Окрім цього Нацрада виділила окремі категорії населення, до яких застосовуються спеціальні наративи. Йдеться про такі форми ворожнечі, як антисемітизм, ромофобія, гомофобія, ісламофобія, інвалідність, кримськотатарська фобія та українофобія.

«Ми в Нацраді неодноразово стикалися з випадками, коли мову ворожнечі і дискримінації медіа виправдовували правом на свободу слова, свободу переконань. А ми завжди говорили, що свобода слова не має дорівнювати приниженню гідності інших людей за ознаками належності етнічної, релігійної, вікової, гендерної та інших.

Ми відразу в межах повноважень реагували на такі випадки. Зокрема щодо узагальнень медіа щодо ромської спільноти та ін. Часто мова ворожнечі маскується під гумор чи сарказм. Але якщо в результаті цього є стигматизація чи розпалювання ворожнечі, то це вже проблема», — наголосив член Нацради Максим Онопрієнко.

З повним текстом рекомендацій можна ознайомитись за посиланням.

Текст і обкладинки — Олексій Содома

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.