Фумінорі Цучіко відкриває нове безплатне кафе у Харкові

Що відомо про нове кафе?

В соцмережах закладу повідомили, що нова точка почне працювати з 2 листопада. У день відкриття Фумінорі запрошує приходити дітей та їхніх батьків, а вже з 3 листопада заклад працюватиме повноцінно. 

Також відомо, що в листопаді заклад працюватиме тільки в режимі «з собою». Графік та адресу кафе повідомлять пізніше на сторінці проєкту.

Читайте також:

• Чому закривається Fumi Caffe: розбираємось у конфлікті Фумінорі Цучіко та Наталії Грама
• «Я хочу, щоб люди посміхалися». Японський волонтер відкрив на Салтівці безплатне кафе для харків’ян

Хто такий Фумінорі Цучіко?

Фумінорі Цучико — японський волонтер, який у 2022 році переїхав жити до України. У квітні 2022-го він приїхав до Києва, звернувся до територіальної оборони, працював волонтером у шпиталях та медичних закладах. Почувши про людей, що живуть у харківському метро, ​​Фумінорі в червні 2022 року переїхав до Харкова. Близько півроку він жив у метро на станції «Героїв Праці», купував їжу та ліки оточуючим, розважав дітей. Згодом поїхав додому, в Японію, продав там будинок і повернувся до України.

Через брак коштів Фумінорі звернувся до соціальних мереж із закликом про підтримку. Кількість його прихильників у Японії поступово зростала. Наприкінці 2022 року він винайняв квартиру на Салтівці й на отриману з Японії грошову допомогу продовжив роздавати припаси харків’янам.

За допомогою краудфандингу Фумінорі зібрав близько сім мільйонів єн, і у квітні 2023 року відкрив у Харкові безкоштовне кафе FuMi Caffe для малозабезпечених. 

На початку червня японський волонтер Фумінорі Цучіко звинуватив директорку свого фонду та керівницю кафе Наталію Граму у шахрайстві та намаганні присвоїти його кошти. Та, зі свого боку, казала, що японець утримує на рахунках значні суми, які могли б дозволити закладу нормально працювати. Ми намагались розібратись у ситуації — почитати про це можна за посиланням. Відомо, що після суперечок, перший заклад відійшов до Наталії та змінив назву.

Текст і обкладинка — Антон Малиновський