Україна звернулася до партнерів із закликом захистити журналістів в умовах війни

Що відомо?

На тлі злочинів Росії проти журналістів особливо гостро постає питання захисту працівників сфери медіа. 2 листопада, у Міжнародний день боротьби проти безкарності за злочини проти журналістів, це питання виніс на обговорення Національний комітет України зі співпраці з Міжнародною програмою ЮНЕСКО з розвитку комунікації. 

Комітет звернувся до країн-партнерів із закликом звернути увагу на проблему злочинів Росії проти українських працівників преси.

«Ми пам’ятаємо імена тих, хто заплатив найвищу ціну за правду: Вікторію Рощину, закатовану в російській в’язниці; Олену Губанову та Євгена Кармазіна, які загинули від удару дрона в Краматорську; Максима Левіна, вбитого на Київщині за те, що він документував війну. Їхня смерть, як і загибель інших наших журналістів, є наслідком ненависті російських окупантів до правди», — зазначила депутатка Євгенія Кравчук.

Також на сайті Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики з’явилася відповідна заява.

Про що йдеться у заяві?

Згідно з текстом заяви, від початку повномасштабного вторгнення загинули 116 українських та іноземних журналістів, з них 18-ть — безпосередньо під час виконання професійних обов’язків. Також у російському полоні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників і один журналіст, який долучився до Сил оборони.

«Коли злочини проти журналістів і журналісток залишаються безкарними, це не просто несправедливість — це руйнування самої основи демократії. Безкарність стає сигналом, що можна знищувати правду без наслідків, а разом із нею — і свободу слова у всьому світі», — йдеться у заяві.

З метою захисту працівників медіа й боротьби з безкарністю агресора Комітет закликав партнерів:

• розробити й запровадити дієвий механізм притягнення до відповідальності винних у вбивствах, переслідуваннях і катуваннях журналістів;
• створити й підтримувати незалежні міжнародні слідчі групи для розслідування злочинів проти медійників, зокрема на окупованих територіях;
• налагодити співпрацю між міжнародними структурами й українськими правоохоронними органами у розслідуванні злочинів проти журналістів;
• посилити фінансову, технічну та експертну підтримку українських і міжнародних організацій, які займаються документуванням злочинів проти журналістів, наданням правової допомоги та психологічної підтримки;
• розробити спільні міжнародні стандарти реагування на інформаційні атаки та дезінформаційні кампанії проти журналістів;
• чітко засудити будь-які спроби легітимізувати діяльність державних пропагандистів під виглядом журналістики, а також заклики, що виправдовують насильство або агресію під прикриттям свободи слова.

Крім того, Євгенія Кравчук повідомила, що у парламенті зареєстрували проєкт постанови-звернення щодо посилення тиску на Росію у зв’язку із систематичними злочинами проти журналістів. Ініціативу підтримали 38 народних депутатів.

Читайте також:

• «Накипіло» запускає безпекові медіакемпи. Як податися?
• Під час повномасштабного вторгнення в Україні загинуло майже 250 митців та медійників
• «Єдиний шанс зберегти творчість — поширювати її». Інтерв’ю із засновниками проєкту «Недописані» Оленою Герасим’юк та Євгеном Ліром

Текст — Дарина Карапетян, редактура — Олександра Пономаренко, обкладинки — Макс Бурєнок