Що відомо?

Громадська організація «Деколонізація.Україна» звернулась до Мінкульту та Інституту національної пам’яті з проханням перейменувати Харківську державну наукову бібліотеку імені В. Г. Короленка. Активісти обґрунтовують це рішення приналежністю Короленка до російської літератури та негативним ставленням до ідей української державності.

«Зважаючи на те, що Володимир Короленко, попри очевидне українське коріння, свідомо обравши російську (“великорусскую”) культурну та громадянську ідентичність, не пов’язував себе з українством та українською культурою, негативно ставився до ідеї української державності як такої та її відновлення в 1917 році, глорифікація В. Короленка надалі (присвоєння його імені об’єктам топонімії, назвам юридичних осіб та об’єктів права власності, встановлення на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків) недоцільна», — наголошують в організації.

Варто зазначити, що Інститут національної пам’яті України не відносить об’єкти, пов’язані з Короленком до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», проте вважає подальше перейменування об’єктів на його честь недоречним.

Читайте також:

• Деколонізація по-харківськи. Як у місті позбавляються слідів імперського минулого
• У Харкові відкрили меморіальну дошку Петру Болбочану
• У міськраді пояснили, чому з адміністративної будівлі в центрі міста не прибирають радянську символіку

Хто такий Володимир Короленко?

Володимир Короленко — російський письменник та журналіст україно-польського походження. Свою діяльність він присвятив розвитку російської літератури, при цьому звертаючись до сюжетів, пов’язаних з Україною. Так, в оповіданні «Судний день» письменник приділив увагу героїзму і волелюбству українського народу.

Також Короленко активно захищав селян Харківщини і Полтавщини під час судових процесів, які були пов’язані з аграрними заворушеннями в Україні.

Погляди Короленка щодо України були неоднозначними. З одного боку письменник з українським корінням не підтримував імперську українофобну риторику та тримав контакти з іншими українськими митцями. З іншого боку він виступав проти революції 1917 року, в тому числі і проти становлення української державності у ХХ столітті.

Текст і обкладинки — Олексій Содома

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.