Харкову передали погруддя Миколи Міхновського. Активісти просять міську владу виділити для нього місце

Що відомо?

Про передачу Харкову погруддя Міхновського повідомили на сторінці ГО «Деколонізація.Україна». Команда громадської організації звернулася до Харківського міського голови Ігоря Терехова з проханням надати дозвіл та виділити місце для встановлення пам’ятника.

Пам’ятник, що було передано місту від історичного клубу «Холодний Яр» — погруддя роботи черкаського скульптора Дмитра Бур’яна.

Читайте також:

• Молодий, український та активний — яким постає Харків у спогадах Катерини Антонович. Проєкт «Іменем жінки»
• Як у Харкові валили Пушкіна ще до того, як це стало мейнстрімом. «Харків, де твоє обличчя?» 

Хто такий Микола Міхновський?

Микола Міхновський — видатний український політичний та громадський діяч, творець перших полків відновленого українського війська в 1917 році, один із перших ідеологів українського націоналізму.

Життя Міхновського було тісно пов’язане з Харковом: тут він свого часу навчався у Харківському університеті, тут відбувалися перші публічні виступи діяча.

«У Харкові має бути пам’ятник Миколі Міхновському! У 1900 році саме у Харкові Міхновський виголосив знамениту промову “Самостійна Україна”, де вперше чітко й відкрито проголосив необхідність відродження незалежної української держави. Ця ідея випередила свій час і стала духовним підґрунтям для боротьби українців у ХХ столітті.

Встановлення пам’ятника Миколі Міхновському у Харкові стане гідним вшануванням одного з перших борців за незалежність України, нагадуванням про роль Харкова у формуванні української державницької думки, а також важливим кроком у відновленні історичної справедливості та вшануванні тих, хто присвятив життя боротьбі за свободу свого народу», — переконані в ГО «Деколонізація.Україна».

Нагадаємо, нині у місті є лише одна меморіальна дошка. Її було відкрито 24 серпня 2003 року на фасаді головного корпусу Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Текст — Дарина Карапетян, редактура — Олександра Пономаренко, фото — Іван Самойлов, обкладинка — Макс Бурєнок