У Харкові перейменували чотири вулиці. Чиї імена з’явились на мапі міста?
3 червня Харківська міська рада ухвалила рішення про перейменування трьох вулиць та одного провулку у місті. Відтепер замість нейтральних, або пов’язаних з росією назв, Харків має нові топоніми на честь загиблих військовослужбовців, політичних та культурних діячів.
«Люк» розповідає про це детальніше.
Що відомо?
Про перейменування вулиць повідомили у Харківській міській раді. Таке рішення було прийнято на позачерговій сесії міськради.
У межах перейменування було змінено назви трьох вулиць та одного провулку. Відтепер у Харкові з’явилися вулиця Владислава Рикова (колишня Літакова), вулиця Дениса Шевченка (колишня Садовопаркова), вулиця Джохара Дудаєва (колишня Кубанська), а також провулок Світлани Олешко (колишній провулок Орача).
Перейменування усіх чотирьох вулиць відбулося після того, як відповідні петиції на сайті Харківської міської ради набрали необхідну кількість голосів. Нагадаємо, що зараз у Харкові збирають підписи на встановлення укриттів у парках, а також на обмеження використання повітродувок у місті.
Читайте також:
- Мені 20 років: Світлана Олешко. Помовчи і подумай
- У Харкові з’явилась вулиця на честь Артема Костирі
- У Харкові з’явилася вулиця Міська Барбари. Все ж таки не в центрі
Що відомо про цих людей?
Світлана Олешко
Світлана Олешко — українська режисерка, директорка та режисерка театру-студії «Арабески». Навчалася в Харківському національному університеті імені Василя Каразіна, а також у Пересувній академії виконавських мистецтв у Нідерландах, згодом у Мистецькій школі стратегічного менеджменту в Словаччині. Проходила стажування в Польському інституті театру. У 1993—2019 роках — науковий співробітник Харківського літературного музею.
«Світлана заснувала театр-студію “Арабески”, де була директоркою та режисеркою. Під її керівництвом відбулися численні читання творів поетів Розстріляного Відродження. Серед найвідоміших постановок — “Постправда”, “Червоний Елвіс”, “Енеїда”, “Радіошансон: вісім історій про Юру Зойфера” (за текстами Сергія Жадана)», — повідомляє громадська організація «Деколонізація. Україна».

Владислав Риков
Владислав Риков — льотчик-штурмовик, кавалер орденів «За мужність» та Богдана Хмельницького. Загинув 7 лютого 2024 року. Того ж року був посмертно нагороджений званням Герой України.
За своє життя льотчик виконав 385 бойових вильотів, знищив близько 150 одиниць важкої техніки росіян, понад 100 різних машин, 18 пунктів управління та більш ніж 1500 російських військових на полі бою.

Денис Шевченко
Денис Шевченко — харківський військовослужбовець. Він закінчив Харківський ліцей №82, який знаходиться поруч з перейменованою вулицею. Після цього Денис навчався у Національній академії Національної гвардії України та Харківському університеті внутрішніх справ. З 2020 року Денис Шевченко служив у 3-му батальйоні «Гроза» 1-ї бригади оперативного призначення імені П. Дорошенка «Буревій» НГУ в Ірпені.
На початку повномасштабного вторгнення Росії Денис захищав Україну в Бучанському районі Київщини. Згодом воював на Лиманському напрямку, зокрема у Серебрянському лісі. Денис загинув 6 грудня 2023 року під час мінометного обстрілу поблизу селища Ямпіль, що на Донеччині. У 2024-му він отримав звання Герой України посмертно.

Джохар Дудаєв
Джохар Дудаєв — чеченський військовий та політичний діяч. Був одним з лідерів руху за незалежність Чечні, а також першим президентом Чеченської Республіки Ічкерія, яку у 1996 році ліквідувала російська армія. Чеченська Республіка Ічкерія проголосила свою незалежність у 1991 році. Тоді РФ ввела на території Чечні надзвичайний стан, а ЧРІ під керівництвом Джохара Дудаєва менше ніж за рік домоглася виведення всіх російських військ зі своєї території.
Протягом 1,5 року Джохар Дудаєв вів війну з Росією за незалежність Чечні (Перша російсько-чеченська війна). Через свою політичну силу він став ціллю спецслужб РФ. 21 квітня 1996 року Дудаєв загинув від російського авіаудару.

Текст і обкладинки — Олексій Содома
Текст створено ГО «Люк — медійна група» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.