Помер професор харківського університету В’ячеслав Клепіков
1 березня у віці 76 років помер харківський фізик та професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна В’ячеслав Клепіков.
«Люк» розповідає про це детальніше.
Що відомо?
Про смерть харківського професора повідомили у Національній академії наук України. 1 березня В’ячеслав Клепіков помер від зупинки серця.
У Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна зазначають, що В’ячеслав був тісно пов’язаний з діяльністю університету. У 1971 році він закінчив фізико-технічний факультет, у 2007 році створив кафедру електрофізики і радіаційних технологій, яку очолював до 2013 року, а під час роботи у Інституті електрофізики і радіаційних технологій НАН України В’ячеслав допомагав харківським фізикам на науковому шляху, підтримуючи тісні зв’язки з університетом.
«Його фундаментальні праці в галузі фізики впорядкованих систем, теорії фазових переходів і критичних явищ принесли йому світове визнання. Проте в стінах рідного ННІ “Фізико-технічний факультет” його завжди пам’ятатимуть як людину великої душі, інтелектуала та справжнього патріота своєї Alma Mater», — пишуть в університеті.

Читайте також:
- Помер професор ХНМУ Микола Щербань — автор понад 150 державних нормативів якості води
- З’явилась петиція про присвоєння посмертно звання Герой України випускнику харківського університету
Чим відомий науковець?
В’ячеслав Клепіков працював у галузі теоретичної та радіаційної фізики, досліджував властивості твердих матеріалів і розробляв технології для ядерної енергетики. Він передбачив, за яких умов можна значно підсилити ядерний магнітний резонанс у тонких магнітних плівках. Завдяки цьому вдалося створити нові типи детекторів частинок і ядерні томографи з дуже високою точністю зображення.
Також учений знайшов способи точно розв’язувати складні рівняння у квантовій теорії поля, які описують нестандартні фізичні об’єкти, такі як магнітні монополі та солітони.
В’ячеслав працював над зміцненням матеріалів за допомогою радіаційної та електрофізичної обробки. Він розробив методи, які підвищують міцність, пластичність і зносостійкість матеріалів для сфери ядерної енергетики. Також В’ячеслав запропонував нову установку для нанесення надміцних захисних покриттів.
За життя Клепіков опублікував понад 400 наукових праць, зокрема п’ять монографій. Серед його учнів чотири доктори та вісім кандидатів наук.
Текст і обкладинки — Олексій Содома