Інтерв’ю з учасником українського національно-визвольного руху Анатолієм Здоровим (відео)
Анатолій Здоровий — громадський та політичний діяч, учасник українського національно-визвольного руху. Незважаючи на поважний вік (1 січня йому виповнилось 87 років) Анатолій провадить активну діяльність: він очільник Харківської обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих, регулярно подає пропозиції до Верховної Ради із важливими ініціативами, а також бере участь в публічних заходах.
Нещодавно Здоровий отримав статус борця за незалежність України. «Люк» запросив Анатолія в редакцію аби зрозуміти, як в умовах радянської освіти могла сформуватись настільки національно-свідома людина.
Енергійним Анатолій Здоровий був завжди — поєднував навчання на фізико-математичному факультеті з вечірньою музичною школою, а наукову роботу з депутатськими обов’язками. Анатолій повністю осліп, але у справах йому допомагає асистент, пан Феодосій.
«Під час канікул в університеті я взяв однокурсників і ми поїхали до мене в село, щоб послухати про Голодомор, адже тоді Хрущов почав визнавати, що були оті “перегіби на місцях”. Тож поїхали ми в Березівку, а потім в Шляхову, а ще біля Кегичівки було село Грушеве, а ще Козачі майдани ті, ось так їздили пару тижнів, — згадує Анатолій Здоровий.
Моя бабуся Марія Петрівна була знахаркою, з козацького роду, то вона трохи розказувала про Голодомор, але додавала: “Нікому дітки, нікому-нікому не дай Бог не розказуйте!” В інших селах люди розговорювались тільки після частування горілкою. Я записував, що вони казали, але без прізвищ — тільки назву села і іноді писав ім’я людини, що говорила».
Село Грушеве знаходилось біля залізничної станції, тож під час Голодомору більшовики вигребли там все до крихти і село вимерло. В 30-ті роки Голодомор в Україні замовчували на міжнародному рівні.
«В політичному плані я дозрівав поступово, — зазначає Анатолій. — Всі ці комуняцькі речі я сприймав за чисту монету. Але українське коріння, ось ці традиції наші козацькі, вони були в середині, і вони мали визріти в свій час. Всі ці події формували позицію.
Віра в справедливість — взагалі якесь сакральне поняття для українців. І ми вірили в те, що проголошувала радянська влада, поки на собі не відчули, яка вона насправді».
Подивитись відео можна на YouTube-каналі «Люка».
Читайте також:
- «Як військова, я живу зараз одним днем». Інтерв’ю із захисницею, акторкою Тетяною Тумасянц (відео)
- Інтерв’ю з архітекторкою та засновницею прихистку для маломобільних людей Ольгою Клейтман (відео)
- «Не треба чекати закінчення війни». Інтерв’ю з військовим, розробником тренажерів для реабілітації Сашком Гончаренком (відео)
Інтерв’ю — Вікторія Нестеренко, текст — Олександра Пономаренко, відео — Юрій Каплюченко, Іван Самойлов, Дарина Бердинських, обкладинка — Катя Дрозд

Більше вас — сильніші ми, отакі от в нас вірші.
- доступ до закритого тг-каналу
- спойлер матеріалів
- передзамовлення друкованих випусків
- доступ до подкасту з коментарями новин
- запрошення на закриті офлайн події

Й самому каву попивати, Й улюблене медіа пригощати.
- доступ до закритого тг-каналу
- спойлер матеріалів
- передзамовлення друкованих випусків
- доступ до подкасту з коментарями новин
- запрошення на закриті офлайн події

На Люк — підпишись.
- доступ до закритого тг-каналу
- спойлер матеріалів
- передзамовлення друкованих випусків
- доступ до подкасту з коментарями новин
- запрошення на закриті офлайн події
- знижка на мерч 10%

Підписка ваша вкрай важлива, щоб жить у Харкові щасливо.
- доступ до закритого тг-каналу
- спойлер матеріалів
- участь в опитування від редакції
- передзамовлення друкованих випусків
- доступ до подкасту з коментарями новин
- запрошення на закриті офлайн події
- знижка на мерч 10%
- участь в щомісячних офлайн літучках
Скасувати підписку можна написавши нам на пошту: lyuk.media@gmail.com