Подозрительные лица: Дина Чмуж

Діна Чмуж — мисткиня-монументалістка й книжкова ілюстраторка. Діна закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв, рік працювала художником-оформлювачим у видавництві «Фоліо». Наразі займається розписами, ілюструванням та режисурою.

Автор фотографії — В’ячеслав Гужов

Про принципи ілюстрування

Я з дитинства маю особливі стосунки з літературою. Вона дуже рано з’явилася в моєму житті й буквально сформувала мою особистість та світосприйняття — все було осяяно її світлом. Тому книжкова графіка — зовсім не випадковість, а втілення мого давнього бажання контактувати з літературою. 

Для мене взаємодія з текстом — це в першу чергу можливість і необхідність діалогу, шлях образної інтерпретації та глибшого розуміння тексту. Час праці над кожним матеріалом перетворюється для мене в метафізичну подорож з автором.

«Діалоги. Частина 1. Платон» (2018)

Ілюстрації та оформлення книжкового блоку збірки вибіркових діалогів Платона представляють собою переосмислення ключових вузлів тексту  за допомогою візуальних образів. 

Метафоричність — саме те, що вирізняє Платона серед інших філософів, робить його твори привабливими для читання і цікавими для творчої взаємодії. Це робота по виявленню внутрішніх метафор і підводних течій за допомогою абстрактного мислення. Скоріше емоційна пострефлексія, ніж пряме ілюстрування тексту.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Артбук «Черные пчелы» (2019)

Артбук став цікавим експериментом спроби синтезу поезії мого батька та моїх візуальних інтерпретацій цих текстів. 

Діалог художніх образів на перетині двох дисциплін — двох вимірів нашої свідомості — дав можливість створити цілісну книжкову реальність, що набуває своїх особливих законів існування та взаємодії з читачем. 

Взаємодія із творчістю мого батька — це співтворчість, яка синтезує наші різні, але споріднені світи в єдину атмосферу. Саме наше спільне світосприйняття допомагає вступити в діалог візуального і поетичного — це спільна нота стурбованості і небайдужості до оточуючого світу. 

• 

• 

• 

• 

• 

Подібні експерименти співтворчості працюють не тільки на суто естетському шарі у вигляді досягнення конкретного об’єктного результату — це стає і життєвим концептуальним експериментом. 

Співтворчість як нова форма стосунків, можливо — це певне метафізичне коло існування родинних зв’язків, де зникає звичайна психологія і залишаються лише роздуми про світ й спільний пошук краси.

Під час розробки візуальних образів і безпосередньо самих розворотів мною керувала точність і відповідність й водночас вірність «принципу гри», бажання не схибити і залишитись у єдиній площині з поезією. 

• 

• 

• 

• 

• 

Проєкт «Месопотамія» (2018)

Ілюстрації і оформлення книжкового блоку до роману Сергія Жадана «Месопотамія». Роман складається з дев’яти різних історій, але їх об’єднує одне місто, що розташувалось між двома річками — Лопанню і Харковом— і всі події ніби зашифровані в місцевій географії та звичаях. 

• 

• 

• 

• 

• 

Саме цю неповторну «локальність», місцевий колорит мені хотілось відобразити  у загальній концепції книги. Тому для створення ілюстрацій я використовувала власні фотографії тих вулиць і місць, які фігурують в книзі: контактувала безпосередньо з ними й «поселяла» туди героїв роману.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Стрит-арт і проєкт «Ха — місто загадок»

Хоча наразі майже всі мої роботи вже зникли з вулиць, стрит-арт залишається важливою частиною моєї творчості, бо дозволяє безпосередньо взаємодіяти з міським простором, вести діалог з іншими митцями. 

Я сприймаю стрит-арт як своєрідний танець: від інтимного формату нотатника до вуличного публічного простору. 

• 

• 

• 

«ХА — місто загадок» (2017)  

Груповий проєкт, що складається з маленьких плиточок, які знайшли на вулиці, помітили харківським «шифром» та повернули в рідне вуличне середовище — але вже у вигляді мозаїки. 

Це проєкт, в якому закодовані найважливіші елементи харківської атмосфери: від славнозвісних лавочок, трендового «тремпелю» до неодмінного Гамлету (плиточка з  бідним Йориком позначає «Обережно, Гамлет!») —спроба ігрової взаємодії з простором.

Фотографія 

Для мене фотографія — це один із засобів вивчення і засвоєння уроків прекрасної реальності, невимушеної фактурності життя, яка завжди дає фору митцям. Саме тут ховається моє натхнення.

• 

• 

• 

• 

• 

•