Подозрительные лица: Дина Чмуж
«Подозрительные лица» — серія матеріалів, в рамках якої «Люк» знайомить вас із роботами харківських дизайнерів, фотографів і художників.
Раніше ми вже підозрювали дизайнера Алексея Каплауха та фотографку Лолу Гайнутдінову. Сьогодні нам не дає спокою ілюстраторка Діна Чмуж.
Діна Чмуж — мисткиня-монументалістка й книжкова ілюстраторка. Діна закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв, рік працювала художником-оформлювачим у видавництві «Фоліо». Наразі займається розписами, ілюструванням та режисурою.
![](https://lyuk.media/wp-content/uploads/2020/09/dina_chmuzh-01.jpg)
Автор фотографії — В’ячеслав Гужов
Про принципи ілюстрування
Я з дитинства маю особливі стосунки з літературою. Вона дуже рано з’явилася в моєму житті й буквально сформувала мою особистість та світосприйняття — все було осяяно її світлом. Тому книжкова графіка — зовсім не випадковість, а втілення мого давнього бажання контактувати з літературою.
Для мене взаємодія з текстом — це в першу чергу можливість і необхідність діалогу, шлях образної інтерпретації та глибшого розуміння тексту. Час праці над кожним матеріалом перетворюється для мене в метафізичну подорож з автором.
«Діалоги. Частина 1. Платон» (2018)
![](https://lyuk.media/wp-content/uploads/2020/09/dina_chmuzh-02.jpg)
Ілюстрації та оформлення книжкового блоку збірки вибіркових діалогів Платона представляють собою переосмислення ключових вузлів тексту за допомогою візуальних образів.
Метафоричність — саме те, що вирізняє Платона серед інших філософів, робить його твори привабливими для читання і цікавими для творчої взаємодії. Це робота по виявленню внутрішніх метафор і підводних течій за допомогою абстрактного мислення. Скоріше емоційна пострефлексія, ніж пряме ілюстрування тексту.
Артбук «Черные пчелы» (2019)
![](https://lyuk.media/wp-content/uploads/2020/09/dina_chmuzh-12-683x1024.jpg)
Артбук став цікавим експериментом спроби синтезу поезії мого батька та моїх візуальних інтерпретацій цих текстів.
Діалог художніх образів на перетині двох дисциплін — двох вимірів нашої свідомості — дав можливість створити цілісну книжкову реальність, що набуває своїх особливих законів існування та взаємодії з читачем.
Взаємодія із творчістю мого батька — це співтворчість, яка синтезує наші різні, але споріднені світи в єдину атмосферу. Саме наше спільне світосприйняття допомагає вступити в діалог візуального і поетичного — це спільна нота стурбованості і небайдужості до оточуючого світу.
Подібні експерименти співтворчості працюють не тільки на суто естетському шарі у вигляді досягнення конкретного об’єктного результату — це стає і життєвим концептуальним експериментом.
Співтворчість як нова форма стосунків, можливо — це певне метафізичне коло існування родинних зв’язків, де зникає звичайна психологія і залишаються лише роздуми про світ й спільний пошук краси.
Під час розробки візуальних образів і безпосередньо самих розворотів мною керувала точність і відповідність й водночас вірність «принципу гри», бажання не схибити і залишитись у єдиній площині з поезією.
Проєкт «Месопотамія» (2018)
![](https://lyuk.media/wp-content/uploads/2020/09/dina_chmuzh-23.jpg)
Ілюстрації і оформлення книжкового блоку до роману Сергія Жадана «Месопотамія». Роман складається з дев’яти різних історій, але їх об’єднує одне місто, що розташувалось між двома річками — Лопанню і Харковом— і всі події ніби зашифровані в місцевій географії та звичаях.
Саме цю неповторну «локальність», місцевий колорит мені хотілось відобразити у загальній концепції книги. Тому для створення ілюстрацій я використовувала власні фотографії тих вулиць і місць, які фігурують в книзі: контактувала безпосередньо з ними й «поселяла» туди героїв роману.
Стрит-арт і проєкт «Ха — місто загадок»
![](https://lyuk.media/wp-content/uploads/2020/09/dina_chmuzh-37.jpg)
Хоча наразі майже всі мої роботи вже зникли з вулиць, стрит-арт залишається важливою частиною моєї творчості, бо дозволяє безпосередньо взаємодіяти з міським простором, вести діалог з іншими митцями.
Я сприймаю стрит-арт як своєрідний танець: від інтимного формату нотатника до вуличного публічного простору.
«ХА — місто загадок» (2017)
![](https://lyuk.media/wp-content/uploads/2020/09/dina_chmuzh-41.jpg)
Груповий проєкт, що складається з маленьких плиточок, які знайшли на вулиці, помітили харківським «шифром» та повернули в рідне вуличне середовище — але вже у вигляді мозаїки.
![](https://lyuk.media/wp-content/uploads/2020/09/dina_chmuzh-42.jpg)
Це проєкт, в якому закодовані найважливіші елементи харківської атмосфери: від славнозвісних лавочок, трендового «тремпелю» до неодмінного Гамлету (плиточка з бідним Йориком позначає «Обережно, Гамлет!») —спроба ігрової взаємодії з простором.
Фотографія
Для мене фотографія — це один із засобів вивчення і засвоєння уроків прекрасної реальності, невимушеної фактурності життя, яка завжди дає фору митцям. Саме тут ховається моє натхнення.