Загинув військовий, власник бару «Казка» Ігор Павліченко. Публікуємо спогади його близьких
16 грудня 2024 року під селом Висока Яруга загинув Ігор Павліченко — військовослужбовець, власник андеграунд-пабу «Казка». Ігорю було 33 роки.
«Люк» розповідає, ким була ця людина для Харкова і яким він залишився у спогадах близьких, друзів та вчителів.
Що відомо про загибель?
Вдень, 17 грудня, на сторінці в Instagram бару «Казка» з’явився допис про загибель власника пабу, барабанщика Ігоря Павліченка.
«16 грудня 2024 року героїчно загинув Ігор. Будь ласка, памʼятайте його зажди усміхненим. Він любив посміхатися і дарувати всім посмішку. Бережіть себе і один одного», — йшлося у дописі.
Дівчина Ігоря Катерина Пінчук розповіла «Люк», що Ігор загинув під населеним пунктом Висока Яруга (Дергачівський район Харківської області). Разом із ним загинув побратим Андрій.
Хто такий Ігор Павліченко?
Ігор народився 27 листопада 1992 року. Він був власником бару «Казка» у Харкові, музикантом і барабанщиком, активним учасником культурного життя міста.
Наприкінці весни цього року Ігор добровільно став на захист України, служачи у 5-й окремій Слобожанській бригаді Національної гвардії.
Ігор поєднував військову службу та роботу у барі «Казка». «Відкрившись через рік після початку повномасштабної війни, бар став меккою для важкої музики, — написали на сторінці спільноти Kharkiv Hardcore у Facebook. — Переважна більшість хардкор, панк, метал концертів у місті проходили саме тут [у барі «Казка», — «Люк»], даючи можливість місцевим відволіктися від похмурої реальності та відкриваючи двері молодим та старим гуртам з усієї країни.
Незважаючи на фінансові труднощі у бару, Ігор продовжував цю справу, оскільки альтернативи такому закладу не було. Він часто говорив: “Можливо, я наївний дурник, але я вірю, що таке місце потрібне місту”».
Ігор любив музику і тварин. Його дівчина Катерина згадує, що Ігор завжди всім допомагав і піклувався, «дарував посмішки і відчуття спокою».
«Таку добру людину я більше не зустріну. Навіть, коли Ігор був ще на навчанні, я передавала йому ліки для котика, він рятував багато собак. Напередодні своєї загибелі, Ігор та його побратим Андрій (який загинув разом із ним) відвозили безхатню собачку у лікарню на операцію за свої кошти, — розповіла Катерина. — Не перелічити скільки людей приходили в бар саме через нього. Бо він завжди вислухає, підтримає і наллє безкоштовно».
«З Ігорем ми знайомі ще с самого дитинства, напевно, грались у якісь машинки. Але з тих часів я мало що памʼятаю, — згадує організатор концертів, засновник спільноти Kazka Family Олег Попов. — Наступна наша зустріч була вже у 2023 році. Ми випадково зустрілися у барі, але не впізнали один одного. Трохи поспілкувались та згадали, що були у дитинстві знайомі.
Ігор мені запамʼятався людиною дуже дисциплінованою, відповідальною, чесною. Він вмів, так сказати, правильно вести справи. Я багато чому в нього навчився. Та дуже вдячний, що він в мене вірив, намагався допомогти, коли я сильно “косячив”».
З 2014 по 2020 рік Ігор навчався у Харківській школі мистецтв для підлітків та дорослих за фахом «ударні інструменти» (ксилофон, барабани). Його вчителі, Анатолій та Світлана Скрипнікови, пам’ятають Ігоря постійно усміхненим.
«Утрату такої надійної і близької людини завжди важко прийняти. Навіть після закінчення навчання Ігор часто заходив до школи поспілкуватися та пограти на інструментах. Завжди радував нас своєю присутністю. Позитивна людина, робив багато добрих справ. Доброзичливий і чуйний , завжди був душею колективу, зачаровував своєю яскравою посмішкою, — згадують вчителі.
Дуже любив музику. Легенда школи і ансамблю ударних інструментів. Талановитий музикант, грав на декількох музичних інструментах. Був для нас дуже близькою людиною, а не просто учнем. Чоловік, котрий був з нами відвертим і душею, і серцем».
Що відомо про бар «Казка»?
29-30 листопада цього року в «Казці» пройшов прощальний, за словами команди бару, фестиваль. Зачинятись довелося через нові умови орендодавця щодо оплати оренди.
Тоді команда думала перевідкрити заклад в іншому, більшому місті. Але через загибель Ігоря наразі невідомо, чи ці плани втіляться.
«Ми втратили музичного ентузіаста, музиканта, добру та відповідальну людину, надійного партнера», — написали про Ігоря його друзі зі спільноти Kharkiv Hardcore.
«Ігор створив не просто бар і концертну площадку, він створив сімʼю. Велика кількість різних людей обʼєдналася одним захопленням — музикою. Він побудував неймовірне дружне комʼюніті, — зазначила його кохана Катерина.
Він завжди знав, що тримати бар — це дуже важко у сьогоденних умовах. І я, як його дівчина, авжеж, переймалася за наш сімейний бюджет. Але завжди, коли бачила його палаючі очі, коли він розповідав про новий гурт, музику тощо, мені все інше ставало неважливим. Так, важко, але гроші можна заробити, а от завжди підтримувати таку пристрасть до своєї справи — це вже гідний вчинок. І я ним дуже пишаюся».
Текст — Олександра Пономаренко, фотографії — з особистих архівів Катерини Пінчук, обкладинка — Макс Бурєнок