«Один вихід — назовні»: історія Тії з окупованої Макіївки (відеоподкаст)
Медіа «Люк» запускає нову серію відеоподкастів «Межиріччя», у яких ми з гостями обговорюватимемо Харків, культуру, українську ідентичність та наш шлях у ці непрості часи.
Перша героїня подкасту — Тія, переселенка родом з Донеччини, якій було дев’ять років, коли Росія окупувала її рідний дім. Тія прожила в окупації до осені 2023 року, а потім сама виїхала до Харкова, коли їй виповнилося 18. Розмовляємо про дитинство з артобстрілами, шкільну мілітаризацію, страх перед «не тією мовою» — і про шлях до України, культури, спільноти та власної ідентичності.
«Я з супер класичної донецької родини. Батько — шахтар, мама вважала себе росіянкою. Тому, маленька, я дивилась на окупацію з позиції батьків, і деякі речі не вкладалися в голові. Наприклад, коли в Макіївку в’їжджала російська техніка, мама радісно казала: “Приїхали наші мальчікі!”, а я бачила, що це танки, мені було страшно», — починає свою історію Тія.
Коли Росія окупувала Макіївку, Тії було дев’ять років. Вона виросла в окупації, але не дозволила окупації вирости в собі.
«Коли ти спілкуєшся з росіянами, вони тебе не вважають рівною, тому що ти сильно ізольований від їхнього простору. Мовляв, “боже, як ти мило гекаєш і шокаєш!” Я думаю, я вам що, собака чи що, чому я мила, що за прикол?
У 2021 році поширилися протести в Білорусі. Я не памятаю, через що саме, але у мене з’явилася велика підозра до російської опозиції і до того, як вона працює. Тоді я звернулася до білоруської культури, для мене це було… екзотикою, але з певним ресентиментом, бо я думала, блін, я ж взагалі-то теж не росіянка. Це була осінь 2021-го, щось поламалося в мені. Я почала сильно концентруватися на українській культурі, переважно національних костюмах. Трішки дізнавалася про традиційні свята.
Я навчалася на російській філології, прийшла “повномасштабка”. І мене поламало з кінцями, тоді я зрозуміла, що вивчаю чужу мені мову, чужу культуру. Мені було соромно нею розмовляти, я зрозуміла, в якому напрямку я маю думати. І це привело мене сюди, де я зараз, з якими я думками зараз і до того, що я роблю».
Послухати розмову з Тією повністю можна на YouTube-каналі «Люка» .
Читайте також:
- «Найскладнішим було прийняти неможливість повернення». Поетеса Дар’я Зоріна про Донецьк, фантомність пам’яті та міста
- «Харків для мене дорівнює протесту». Інтерв’ю з Діаною Берг про акціонізм, права та шлюбну рівність
Інтерв’ю — Катерина Переверзева, текст — Олександра Пономаренко, зйомка — Юрій Каплюченко, Іван Самойлов, монтаж — Дарина Бердинських, обкладинка — Анастасія Юращенко
«Люк» — це незалежне онлайн-медіа про Харків, яке висвітлює міські процеси та проблеми, стимулює до змін у місті та суспільстві, збирає на одному майданчику ком’юніті змінотворців та активних людей.
Ви можете робити свій щомісячний внесок у розвиток харківського медіа або зробити разовий донат на будь-яку суму. Дякуємо❤️

Більше вас — сильніші ми, отакі от в нас вірші.
- доступ до закритого тг-каналу
- спойлер матеріалів
- передзамовлення друкованих випусків
- доступ до подкасту з коментарями новин
- запрошення на закриті офлайн події

Й самому каву попивати, Й улюблене медіа пригощати.
- доступ до закритого тг-каналу
- спойлер матеріалів
- передзамовлення друкованих випусків
- доступ до подкасту з коментарями новин
- запрошення на закриті офлайн події

На Люк — підпишись.
- доступ до закритого тг-каналу
- спойлер матеріалів
- передзамовлення друкованих випусків
- доступ до подкасту з коментарями новин
- запрошення на закриті офлайн події
- знижка на мерч 10%

Підписка ваша вкрай важлива, щоб жить у Харкові щасливо.
- доступ до закритого тг-каналу
- спойлер матеріалів
- участь в опитування від редакції
- передзамовлення друкованих випусків
- доступ до подкасту з коментарями новин
- запрошення на закриті офлайн події
- знижка на мерч 10%
- участь в щомісячних офлайн літучках
Скасувати підписку можна написавши нам на пошту: lyuk.media@gmail.com