Люди
Командир підрозділу тероборони Юрій Корсунов: «Кожна хвилина грає проти ворога»

В Україні на фоні російської агресії з’являють нові бренди. Один із них — Територіальна оборона, або Тероборона. Це ті самі чуваки, які крадуть в окупантів танки, ловлять мародерів і перемагають «елітні» російські підрозділи.

Дізнатися, що воно таке, ми вирішили у Юрія Корсунова, командира роти 228 батальйону ТрО 127 бригади. Зараз вона захищає Харків.

Юрій воював у зоні АТО/ООС у 2014-му, займався організацією ветеранського руху, а з початком повномасштабної агресії Росії проти України став командиром підрозділу тероборони.

В Україні на фоні російської агресії з’являють нові бренди. Один із них — Територіальна оборона, або Тероборона. Це ті самі чуваки, які крадуть в окупантів танки, ловлять мародерів і перемагають «елітні» російські підрозділи.

Дізнатися, що воно таке, ми вирішили у Юрія Корсунова, командира роти 228 батальйону ТрО 127 бригади. Зараз вона захищає Харків.

Юрій воював у зоні АТО/ООС у 2014-му, займався організацією ветеранського руху, а з початком повномасштабної агресії Росії проти України став командиром підрозділу тероборони.

— Що таке тероборона? Це армія чи ні?

— Тероборона — це частина Збройни сил України, але специфічна. Її задача — охорона кордонів, об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення громадського порядку під час військового чи надзвичайного стану. 

— Тобто тероборона не воює?

— Тероборона воює. Але треба розуміти, що таке нинішня війна. Ворог не може просунутися у великі добре укріплені міста, які обороняє сучасна українська армія. Нічого подібного ніхто не робив починаючи з 40-х років. Це [штурм великих міст, які обороняє сучасна армія — «Люк»] — фактично нереально. Тому ворог ставить на вогневі удари по житлу та інфраструктурі місцевих жителів, а також на диверсії і удари по скупченню українських військ.

— І як цьому протидіє тероборона?

— Тероборона контролює переміщення військ противника, захоплює диверсантів і розвідників, які мали б приносити ворогу дані про наші міста, виявляє та захоплює техніку та артилерію, яка мала б бити по нашим будинкам. Тероборона евакуює місцевих жителів та військових, захищає міста від мародерів. 

Бійців 228-го батальйону тероборони забезпечено сучасними тепловізійними системами.

— Тобто основна задача — забезпечувати мирне життя міст у час війни?

— Так, це формулювання вірне. Цим зокрема займається і наш батальйон. Нещодавно ми евакуювали кількох бійців 92-ї бригади зі зруйнованого взводного опорного пункту, захоплювали ворожу техніку, займалися розвідувальною діяльністю, зловили вже безкінечно велику кількість мародерів (вже і рахувати перестали), захищали вантажі з гуманітарною допомогою.

Також [наш моральний обов’язок] — підсилювали інші з’єднання ЗСУ на критичних ділянках безпосередньо на нулі. От нещодавно відбили у ворога нашу техніку, три САУ «Гіацит», це як снайперська гвинтівка, але зі світу артилерії.

— Хто такі тероборонівці? Можете дати приблизний портрет?

— Всі дуже різні. У нас в батальйоні «Ветерани АТО» є різні люди: і бізнесмени з мільйонними доходами, водії, електрики, журналісти, пенсіонери. Є спеціаліст з SEO, бойовий хлопець.

Специфіка саме нашого підрозділу — це те, що ми комплектуємося переважно учасниками бойових дій зі «Спілки ветеранів АТО», на основі якої ми і створили батальйон.

Але є і випускники військових кафедр, і люди які проходили строкову службу, і навіть люди без досвіду взагалі.

228-й батальйон тероборони продовжує набір добровольців.

Абсолютна більшість — харків’яни. Їдемо на виїзд, і хтось такий — на пиво після перемоги зберемося в Red Door, а хтось каже, що ні, тільки в «Хемі». Потім по «Хему» прилетіло, і тепер, виходить, що в Red Door підемо.

Всім дуже боляче за місто. Кожен раз, коли десь рухаємося по місту, дивимося — це ціле, те ціле. Поки стоїть Держпром, віримо, що вистоїть. Він і у Другу світову вистояв — рашистів теж, дай Бог, переживе.

Дуже шкода, що тепер питання міського простору — це про шум вибухів і простір для маневру, а не про інформаційний шум від набридливої реклами і міський простір як такий.

— Який моральний стан бійців в таких умовах?

— Учасники бойових дій швидко перелаштувалися, інші на них рівняються. Важливо пояснити, що ми говорили всі ці 8 років — війна поряд, треба готуватися, треба організовуватися. І от коли війна прийшла буквально в кожен дім, це було для нас очікуваним.

У нас за день-два до війни на Фейсбуці «Спілки ветеранів АТО» виходив пост — мовляв, шановні, всі готуємося — от-от може початися війна. Ми якраз збирали представників «Спілки» і обговорювали план дій.

Шкода всіх загиблих, шкода рідне місто і Україну. Але цей жаль полегшує те, що ми щодня робимо все можливе, аби відкинути негідників за порєбрік.

«Більше зброї, більше устаткування, більше санкцій»

— А ви вже отримали західне озброєння?

— Це військова таємниця.

— А допомогу Заходу, про яку вони весь час говорять, — відчуваєте?

— Ті санкції, які ми зараз бачимо, — безпрецендентні. Ми не можемо стріляти по російським військовим базам, як це робить ворог, адже у РФ є ядерна зброя. Замість цього ми разом з усім світом б’ємо по ним економічно. Так, їхні танки в Білгороді ніхто не розбомбить, але вони проржавіють без фарби і палива. На жаль, економічний вплив дає результати дещо пізніше, аніж військовий. Але дає.

Дякуємо також за поставки зброї.

Але треба розуміти, що якби той самий обсяг дій було б здійснено до вторгнення, то зараз ми б не були вимушені ховати наших близьких.

Також треба розуміти, що закрити небо — це сьогодні життєво необхідна річ, але чомусь Захід не готовий до цього кроку.

І ще, коли ми говоримо на увазі Захід — ми маємо на увазі безліч різних країн. До Польщі, Латвії, Литви та Естонії питань жодних. А от до країн-гігантів типу Німеччини є питання.

— Що нам ще потрібно для перемоги?

— Більше зброї, більше устаткування, більше санкцій — і трохи часу. 

Кожна хвилина грає проти ворога. Ворог втрачає солдат і техніку, втрачає гроші, втрачає власних громадян, які масово виїжджають із країни.  

Сьогодні важливий кожен штик, тож раджу активніше записуватися до тероборони або допомагати в тилу. 

228-й батальйон тероборони здійснює охорону хлібзаводу та супроводжує доставку хліба.

— Що буде після перемоги?

— Покоління, яке застало цю війну, назавжди збереже чітке розуміння — війна може знову початися. Це назавжди з усіма нами, адже не ми брали участь війні, війна теж взяла участь у нас.

А значить після перемоги ми маємо бути більш готовими і більш вольовими. А ще після перемоги нам доведеться винести на плечах високу відповідальність перед загиблими. Ми маємо відбудувати усе, що зруйнував ворог кращим, відбудувати як було, ні, краще ніж було.

І ми маємо робити все, аби в Україні був мир. А це означає, що нам потрібно підтримувати нашу армію.

Ну це буде через певний час після перемоги. Одразу після перемоги, думаю, можна буде трохи розслабитися. Де ми там планували… 


Як записатися до терборони?

Записатися у 228 батальйон тероборони можуть всі охочі після співбесіди. На вас чекає офіційне оформлення.

Всі деталі можна отримати за телефонами:

Також вам знадобляться наступні документи: 

Андрій Несміян, облкадинка — Катерина Дрозд, фото надані героєм матеріалу


«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу ptrn-1024x235.png
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу image.png