Баннер
08.11.2017

Сцена: як дніпряни власноруч звели вільний публічний простір

Фото автора
Кім Віолета

Червень 2017. На місці зруйнованого амфітеатру у Дніпрі з’являється Сцена - вільний арт-простір для городян, унікальний проект польських архітекторів і якісна акупунктура міста. 

Ми поспілкувались з командою проекту і дізналися як розвивася публічний простір, чому це важлива урбаністична практика і що чекає на Сцена у майбутньому.

Ідея проекту

З 2014 року у Дніпрі за ініціативи “Культури Медіальної” проводиться фестиваль Конструкція, який поєднує та розкриває теми містобудови та соціокультурного розвитку через сучасне мистецтво.

У 2016 році в рамках фестивалю до міста завітав Куба Снопек - польський дослідник архітектури і досвіченний урбаніст, за плечима якого вже було кілька років викладання у школі “Стрелка”. На лекції “Архітектура сьомого дня” він поділився ідеєю створення архітектурного об’єкту силами людей. Наводив власні дослідження, коли поляки, попри комуністичний режим у 1980х роках, власноруч зводили церкви, часто не володіючи особливими навичками, інструментами чи матеріалами.

Після лекції команда “Культура Медіальна” запропонувала архітекторові провести урбаністичний експеримент у Дніпрі. Він погодився і почалася довга робота.

Основна ідея проекту - створити публічний простір для відпочинку і творчості спільними зусиллями. Куба Снопек говорить:

Особливість саме в тому, що у всіх фазах проектування брали участь люди, які у майбутньому б користувались Сценою. Вони разом з нами писали ТЗ, брали участь в краудфандинговій кампанії і виконували частину будівельних робіт 


Як зводилась Сцена

Фактично, активне обговорення проекту відбулось наприкінці січня 2017 року. До цього дніпровська команда обрала локацію - колишній амфітеатр у парку Шевченко, а Куба Снопек залучив до розробки проекту близька 10 архітекторів з різних країн Європи.

Андрій Палаш, співзасновник Культури Медіальної, говорить:

Він (Куба Снопек) запропонував метод будівництва і намагався його координувати, Томак Светлик - польський архітектор і другий автор проекту - відповідав за архітектуру, а «Культура Медіальна» працювала з локальним ком'юніті і займалась фандрайзингом.

Зруйнований амфітеатр обрали невипадково. Вже кілька років у Дніпрі не вщухали розмови про відновлення культурного простору, який після Другої світової війни лежав у руїнах.

Колишній амфітеатр у парку Шевченка

У березні Куба приїхав у Дніпро для тижневого дослідження й опитав близько 50 людей різного віку і роду занять. Висновок був простий - всі хочуть отримати затишний і багатофункціональний простір, де можна проводити концерти, кінопокази, фестивалі чи просто відпочивати з друзями.

Після розробки проекту конструкції, команда придумала легку для запам’ятовування назву “Сцена” і запустила кампанію для збору коштів на краудфандинговій платформі “Іndiegogo”. Проект підтримало близько 80 людей. Загальними зусиллями вдалось зібрати 150 тисяч гривень. Проте цих грошей все одно не вистачало - з часом матеріали подорожчали на 30% і закладений у квітні бюджет став замалий.

Платформа Іndiegogo. Збір коштів 

 

Команда планувала побудувати Сцену до 5 червня - дня відкриття фестивалю Конструкція. Але у зв’язку з труднощами, публічний простір офіційно відкрили тільки на початку липня. Андрій Палаш, координатор проекту, говорить: “Головна проблема при будівництві - супротив з боку адміністрації парку, відсутність електроенергії, затримка з виготовленням деталей Сцени і не завжди кваліфікована робота волонтерів”.

Команда згадує, що процес будівництва був складний і виснажливий, але ентузіазм і віра людей не давали опустити руки. Анастасія Тимченко, учасниця проекту, розповідає:

Разом з Кубою в Україну приїхав Томек Светлик - архітектор, який мав супроводжувати етапи будівництва і спостерігати, щоб всі рішення відповідали задуму. Це називається “авторський нагляд”. Але він не просто спостерігав, а працював сам. Я пам’ятаю, як він стояв стомлений і голодний, і методично розповідав волонтерам як користуватися інструментами, а потім повертався до свого інструменту і продовжував роботу. Коли бачиш таке, то немає ніяких сумнівів, що все вийде

Оскільки Сцена - це спільний проект, то більшість робіт проводились у горизонтальній площині. Працювати у такій атмосфері вкрай складно, але як доводить досвід Сцени - цілком можливо. За словами Катерини Козлової, учасника команди Сцени, великій кількості людей треба було працювати разом на чистому ентузіазмі. Вона додає:

Ви можете бачити на задній частині Сцени близько 100 імен. Всі ці люди працювали разом, пліч о пліч, просто так, тому що проект класний

До спільної справи долучались не тільки волонтери, культурні активісти й архітектори, а й люди, які займались озелененням й будівництвом Сцени. Наприклад, Денис Мещеряков дізнався про публічний простір через друзів:

Я займався перевіркою плану парку на місці будівництва сцени, підбирав рослини для озеленення згідно умов місцевості, тому що в проекті були закладені рослини, які не зовсім підходили для нашої природної зони. Готував суміш грунту для висадки рослин, та декілька разів висаджував рослини - за проектом і два рази після вандалів

А Дмитро Тараба, учасник команди “Хіп Парк”, зауважує, що такий сміливий соціальний експеримент не міг залишити байдужими їхню команду: “Побачив пост в фейсбуці, і відразу зрозумів що наша команда може бути корисною в цьому проекті. Ми займаємось будівництвом мотузкових парків, скалодромів, спортивно-розважальних комплексів, багато експериментуємо. Наша команда приймала участь у якості консультантів, на етапі проектування, і у якості основної команди під час підготовки матеріалів (фуговка, калібровка рам), частково наші хлопці приймали участь у монтажних роботах. З самого початку було зрозуміло, що відведеного часу дуже мало, але коли це когось зупиняло”.

 

Сцена - вільний простір для кожного

Незважаючи на складний процес будівництва, команда Сцени почала проводити заходи до офіційного відкриття простору. Так, в рамках міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «Конструкція» на Сцені демонстрували авторську анімацію від європейських митців, а також дивилися стрічку Фріца Ланга «Метрополіс» під акомпанемент чеського гурту «Форма».

Також на Сцені проводився ретро-пікнік, а потім публічний простір став частиною міжнародного флешмобу з перегляду короткометражок молодих українських режисерів – фестивалю «Відкрита ніч».

Після відкриття на Сцені відбувалися різнопланові дійства: пікніки, вечірки, кіноперегляди, йога під гітару. Велика кількість заходів була не лише цікавою, а й благодійною, наприклад арт-фестиваль «Горизонталь». Більшість заходів ініціювали самі містяни. Оля Самойленко, програмний куратор сцени, розповідає:

Культурний простір швидко набув популярності. Цей експеримент показав, що люди і угрупування бувають різні, а отже їм цікаві різні формати заходів. Напевно, наймасовішим були “Ретро-пікнік” та деякі кінопокази - бувало, перед екраном збиралось 150-200 людей

Андрій Палаш нарахував 62 події за літо. Це означає, що Сцена постійно була у русі. Куба Снопек говорить:

Відчувалось, що простір й правда живий. Все літо там проходили різні заходи. Що мені найбільше сподобалось - вони дійсно були різними. У деяких я хотів взяти участь, у деяких - ні. Це означає, що організаторам вдалось зберегти достатньо широкий діапазон культурних заходів

Але Сцена - це не просто культурна точка, а спільний простір, який вчить городян відповідальності один перед одним. Тому проект розвиває як культурні, так і соціальні компетенції. Катерина Козлова говорить:

На мій погляд, головна проблема нашого суспільства - відсутність відповідальності за колективний простір. Тому Сцена - це й ще і спроба навчити людей працювати зі спільним простором. Коли ти створюєш Сцену, ти говориш: “Ось, це ваше. Не ми хазяїни Сцени, а ви - кожен, хто приходить сюди, відповідальний за неї

Що чекає Сцену у майбутньому

Наразі Сцена переживає кризовий стан і стоїть на перехресті: або її розберуть і проект відійде у минуле, або міська влада підтримає культурний сектор і Сцена відродиться у наступному році. 

Андрій Палаш, один із ініціаторів проекту, говорить:

Публічні простори мають шалений потенціал. Сцена показала, що такі місця потрібні людям і вони готові за них відповідати. Наразі ми з командою шукаємо постійне джерело фінансування для публічного простору

Команда Сцени сподівається, що муніципальні програми і міська влада підуть назустріч і простір вдасться зберегти.

Андрій Палаш:

Сцена вже має своїх постійних глядачів та організаторів. У наступному році кількість відвідувачів збільшиться і буде приймати нові цікаві проекти і формати

 

Фотографії -  Олена Касперович, Олександр Бурлака, Марія Вінарська, Андрій Палаш, Влад Лемм

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены