Харків потерпає від нічних метеликів. Пояснюємо, чи безпечні вони
Вже пару тижнів у Харкові відбувається нашестя дрібних метеликів, які в’ються довкола вуличних ліхтарів та обліплюють вікна по вечорах.
«Люк» взяв коментар у фахівця-біолога, аби розібратися, що це за комахи та чому їх раптом стало так багато.
Що відбувається?
Протягом останніх двох тижнів у Харкові можна побачити велику кількість нічних метеликів, які збираються довкола вуличних ліхтарів та лізуть у вікна з настанням темної пори доби.
Це — лишайниці чотирикрапкові (Lithosia quadra), названі так через те, що харчуються лишайниками на деревах та камінні. Самки мають характерні плями на крильцях, самці — трохи більші й без плям.
Про нинішнє зростання популяції цих метеликів розповідає Євген Кіося, провідний методист культурно-просвітницького відділу Харківського зоопарку.
«Подібні спалахи чисельності тих чи інших комах — не рідкість. Таке трапляється повсякчас, — пояснює він у коментарі «Люку». — Чому саме цих метеликів стало багато саме цього року — хто зна. Зазвичай спалахи чисельності комах пов’язують із поширенням чи розмноженням їх кормових об’єктів. Але не в даному випадку — лишайники ростуть дуже повільно і їх не може раптово стати багато».
Чи шкодять лишайниці людям та рослинам?
Пан Кіося зазначає, що шкоди від цього виду метеликів, як правило, нема. Лишайники та водорості, якими живляться їх гусені, майже не мають для людей практичного значення. На інші кормові об’єкти лишайниці переходять рідко, але при масовому розмноженні та нестачі їжі можуть поїсти й листя з дерев.
«Вони дійсно летять на світло, — додає він. — Але я б сказав, що це не вони тероризують ліхтарі, а лампочки порушують їх систему орієнтації за світлом місяця та вбивають їх тисячами. Відповідно, щоб вони не залітали у квартиру та не заважали, не треба відчиняти вікна з увімкненим світлом. Або ж ставити протимоскітні сітки.
Фахівець зазначає, що масовий літ лишайниць має невдовзі закінчитися. Як і більшість подібних метеликів, вони живуть недовго: усього місяць-два.
Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також: