Харківські науковці з’ясували, як кажани злягаються без проникнення

Що ми знаємо про цих кажанів?

Фахівці Українського центру реабілітації рукокрилих, що знаходиться у Харкові, зробили важливе відкриття. Вони в деталях зафільмували, як паруються пізні пергачі (Eptesicus serotinus).

Цей вид кажанів, відомий також як пізній кажан або лилик пізній, досить поширений у середній смузі Євразії — від Португалії до Тайваню. Ці кажани отримали таку назву, бо вилітають на полювання у більш пізню пору доби, ніж інші їхні побратими, живлячись дрібними комахами. Подібно до інших видів рукокрилих, пізній кажан входить до Червоної книги України як вразливий вид. 

Наукова новизна відкриття харківських вчених-хіроптерологів полягає у тому, що  вони вперше у світі зафільмували випадки успішного статевого акту без проникнення у самку — не тільки у даного виду кажанів, але й у ссавців взагалі.

Читайте також:

• Фахівці попередили про початок міграції кажанів. Що треба знати
• У Харкові врятували рідкісного вуханя

Кому спало на думку досліджувати парування цих кажанів?

Починається ця історія не у Харкові, а у Швейцарії. Професор біохімії Лозаннського університету Ніколас Фазель одного разу під час досліджень звернув увагу на пеніс пізнього пергача. Зокрема, його цікавив розмір та форма: в ерегованому стані орган становить до 22% довжини тіла кажана, а на кінці має цибулеподібне розширення з кінчиком у формі серденька. 

У пана Фазеля виникло закономірне питання: як з таким розміром і формою взагалі розмножуються ці кажани, якщо пеніс самців у сім (!) разів більший за вагіну самиць?

Це питання могло б навіки залишитися без відповіді, якби не колеги професора з інших частин Європи. Спочатку він отримав електронного листа з назвою «Eptesicus penis». У листі було повідомлення від вченого-любителя з Нідерландів Яна Йокена. Він надіслав Фазелю відео парування пізніх кажанів, що живуть на горищі церкви у його рідному містечку і за якими він спостерігає вже деякий час. Усього було зафільмовано 93 таких випадки. Найдовший зафіксований статевий акт двох кажанів тривав 12,7 години.

Як харківські вчені допомогли швейцарським у вивченні кажанів?

Фахівці Українського центру реабілітації рукокрилих протягом кількох років спостерігали та фільмували парування пізніх кажанів під час зимівлі. У команди вчених виникло таке ж питання про розміри пеніса цього виду, що й у пана Фазеля. Харківські хіроптерологи вже багато років підтримують зв’язок зі своїм швейцарським колегою, тому інтерес команди до пенісів пергачів був надзвичайно високим.

У 2018, 2020 та 2021 роках працівники Центру Антон Влащенко, Альона Прилуцька, Маргарита Моісеєнко та Альона Шуленко зафільмували щонайменше чотири випадки злягання пізніх пергачів. Унікальність цих відео полягає в тому, що на них детально видно процес парування та зафіксовано відсутність проникнення.

Цього понеділка, 20 листопада, у міжнародному науковому журналі Current Biology вийшла стаття “Mating without intromission in a bat” («Парування кажанів без проникнення»). У ній група харківських фахівців та їхніх колег зі Швейцарії, Німеччини, Польщі та Нідерландів систематизувала й проаналізувала усі зібрані дані, включно з гігабайтами відео. 

На них можна побачити, зокрема, що самиці використовують свою хвостову перетинку, аби уникнути злягання, а довгий пеніс самця служить своєрідною «рукою», щоб обійти цю перешкоду. Таким чином, розмір і форма органу, а також тривале «обіймання» самиці сприяють успішному заплідненню.

У статті зазначено, що така модель парування серед ссавців досі не спостерігалася, тому може стосуватися лише кількох видів, ба більше — зустрічатися лише у кажанів. Подальші дослідження, на думку вчених, мають зосередитися на ролі, яку відіграє вибір самки до та після злягання.

Текст — Альона Шуленко та Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Переверзева