Dungeon Rap: музичний жанр народжений в Харкові, що захоплює світ ідеєю хонтології

Що таке Dungeon Rap?

Dungeon Rap — це гібрид мемфіс-репу [регіональний піджанр хіп-хоп музики, який з’явився в Мемфісі, штат Теннессі, у 90-ті роки, — «Люк»]. Cтворений харків’янином Олексієм Яцуном у 2018 році, коли він був 19-річним юнаком.

Жанр поєднує стиль «лоу-фай» південного хіп-хопу, що став популярним завдяки Three Six Mafia кінця 80-х і початку 90-х, — і так званий «данжн сінт» (dungeon synth), суміш дарк-ембієнту і блек-металу, яка утворилась у Скандинавії у 90-х роках. 

Звучання Dungeon Rap’у шумливе, аналогове й темне, але викликає не панічне, а меланхолійне відчуття, що перегукується з ностальгією. 

«У мене часто бувають сильні негативні емоції, і я намагаюся із ними боротися, займаючись мистецтвом. Звісно, зараз творчий потік відбувається частіше», — розповідає DJ Sacred.

Тривала одержимість мемфіс-репом і його «злим» звучанням призвела до розбору сотні треків і збору бітів, вокалу і синтезаторних партій. В результаті зібрали у паки сотні семплів, які можна використати як основу для власних мутацій Dungeon Rap’у.

За аналоговим звучанням стоїть ідея хонтології, тобто: неможливість прогресу та постійна присутність минулого та капіталістичного реалізму, за Марком Фішером.

Концепція капіталістичного реалізму

Капіталістичний реалізм — термін, який ввів британський теоретик культури Марк Фішер у книзі «Капіталістичний реалізм: чи є альтернатива?». 

Головна ідея — що капіталізм є єдиною життєздатною і реалістичною економічною та політичною системою, яка не залишає місця для альтернативних ідеологій чи способів організації суспільства.

Концепція капіталістичного реалізму припускає, що капіталізм настільки глибоко вкорінився в сучасній культурі та суспільстві, що часто сприймається як природний і неминучий стан речей.

Фішер стверджує, що капіталізм не лише сформував економіку, але й колонізував уяву, впливаючи на те, як люди думають, бажають і сприймають світ.

Капіталістичний реалізм увічнює відчуття безнадійності та покірності, відбиваючи у людей бажання ставити під сумнів чи кидати виклик існуючій системі. Він проголошує, що навіть під час економічних криз або кричущої нерівності люди схильні приймати статус-кво, оскільки не бачать реальної альтернативи.

Хонтологія та ностальгія за 80-ми

Хонтологія [від англ. hauntology] виникла завдяки роботі французького філософа Жака Дерріда і отримала подальший розвиток у теорії культури та музики. Термін «хонтологія» — це словозлиття з «привидів» та «онтології», гра слів, яка об’єднує ідеї буття та примарної присутності.

Поняття ввів Дерріда в книзі 1993 року «Привиди Маркса», де він досліджував спадщину ідей Карла Маркса після падіння Берлінського муру і занепаду соціалізму наприкінці XX століття. У цьому контексті, хонтологія стосується тривалої присутності минулих ідей, ідеологій та «привидів», які продовжують впливати на сьогодення і формувати майбутнє.

Хонтологія стверджує, що минуле не є повністю мертвим і похованим, а продовжує «переслідувати» сьогодення, проявляючись у різний спосіб. Вона визнає, що історія та події минулого, включаючи невдалі політичні та соціальні рухи, залишають сліди та відлуння, які зберігаються в нашій колективній свідомості.

У музиці, особливо в електронних та ембієнт-жанрах, хонтологія відображається у використанні семплів, звуків та естетики минулих епох, створюючи відчуття слухового та емоційного резонансу з минулим.

Однією з найвідоміших постатей, пов’язаних з хонтологією в музиці, є британський музикант і продюсер Джеймс Кірбі, який випускає музику під різними псевдонімами, в тому числі The Caretaker. Його серія альбомів під назвою «Everywhere at the End of Time» досліджує концепцію втрати пам’яті та деменції через маніпуляції зі зразками старої бальної музики. Ця робота втілює тематику хонтології, оскільки заглиблюється в ідею минулого, що переслідує теперішнє через фрагментовані та спотворені музичні відлуння.

«Dungeon Rap: The Evolution»

Більшість треків компіляції «Dungeon Rap: The Evolution» було написано у Харкові та випущено 15 червня аби розширити межі жанру та зібрати нові ідеї, які з’явилися за чотири роки після релізу вже культової «Dungeon Rap: The Introduction». Атмосфера темряви проноситься по всьому альбому, від похмурих записів номерних станцій 80-х до містичних, сумних і суїцидальних звуків дешевих синтезаторів. У компіляції можна зустріти й інші музичні проєкти Олексія окрім DJ Sacred, наприклад DJ Armok та Pillbox.

«Враховуючи той факт, що жанр був створений в Україні, можна сказати, що локальні культурні явища сильно вплинули на загальний тон цієї музики, — розповідає DJ Sacred. 

Якщо казати про наше молоде покоління людей, то більша частина їх життя припала на події, пов’язані з боротьбою України за незалежність. Як на мене, процес створення мистецтва — це процес суто діалектичний, коли внутрішній світ, ідеї та відчуття артиста зіштовхуються з холодною реальністю. В процесі цього конфлікту і виникає мистецтво. Тому можна сказати, що тяжкі реалії, в яких ми живемо, призводять до створення нового. Зараз ми вже маємо декілька українських артистів, які працюють в цьому жанрі, і я думаю, що їх стане більше в найближчі роки».

Третя частина альбому містить вибрані роботи продюсерів із різних країн, від Фінляндії до Німеччини та Англії. Різні підходи до написання музики дозволили ще сильніше розширити та розвинути Dungeon Rap.

Alex Xepaces, обкладинка — Катерина Дрозд

---

Читайте також:

• Дабстеп і благодійність: компіляція Unite With Ukraine та історія жанру