Лист до Харкова. Катя Дрозд
До початку повномасштабної війни Росії проти України різні люди, які колись жили в нашому місті, писали листа абстрактному другу.
Відтепер, у серії текстів «Лист до Харкова» ми публікуємо історії тих, хто покинув рідне місто і сумує за ним.
Сьогодні свій лист у форматі відео надіслала дизайнерка Катя Дрозд. Рефлексія про війну, своє місце, дім та пошук спокою.
У Харкові я часто гуляла лісами з друзями. Це було місце секретів, сміху, пригод та відкриттів.
Вже вдруге у мене забрали можливість гуляти лісами, ще в 2014 році у Бахмуті. Тепер я у Львові, можу гуляти лісами тут, також з друзями. Це для мене терапія.
Але відчуття безпеки немає. Ліси Харківщини заміновані, і навряд чи ми зможемо колись там всі знову зустрітись.
Я ще не скоро погуляю лісами Харкова
Ще багато років
Може десятки років
…
Всі ми шукаємо спокій
Я знаходжу його в лісі
Шукаю свій дім
Це щось вічне і з міцними стінами?
Чи можу я назвати домом місце де я зараз?
Чи місто?
Чи ліс?
…
Постійна тривога лікується лісом
Чому він так діє?
Він хоче стати моїм другом?
…
Ми з друзями часто гуляли дикими зонами
Можливо у кожного була своя ціль
А може і не було
Ми шукали дерева, землю, воду, листя
Знаходили людину
Її руку, ногу, голову
Тепер теж можна знайти, але чужі і мертві
…
Залишається шукати спокій в іншій землі
Це та сама земля?
Чи це той самий ліс?
…
Спокій
Це диктую вам я, чи ліс?
…
Спочатку був спокій
Потім тривожність
Тепер рух
Потім знову буде спокій
Коли я бачу ліс навіть на секунду
мені стає краще
Як це працює?
…
В місті теж є ліс
Він інакший
Ми його не помічаємо
Він під ногами, руками, в голові
…
Під ногами стільки всього цікавого
Шлях, ліс, місто, срібло, золото, думки
Не чужі руки, ноги та міни
…
Рух з лісу в ліс
Рух угору
Рух на місці
Рух створіння
Рух людини
Інколи потрібно зупинитись, щоб це помітити
Так просто і так складно
…
Знову тут
Час зупинитись
Дивлюсь над собою
А що під ногами?
Все ще спокій, чи міна?
…
Це один ліс?
Так або ні
Варіант тільки один
Може це про дерево, може про щось інше
Це точно про землю
Яка під ногами, інколи в небі
інколи вдома
інколи в ній дім
…
Деталі важливі
Такі різні і всі від одного
Чи однієї
Рух заспокоює
Деталі пояснюють
Стає зрозуміло і безпечно
…
Знаю свої думки
серйозні та не дуже
Про ліс і про місто
Але це не Харківський ліс
Яким я пройдусь ще не скоро
Проєкт створено в межах програми «Навігація 2023: Open Call» від львівського арт-центру Jam Factory.
Катерина Дрозд
Читайте також: