«На благо города и всех харьковчан». У Pinchuk Art Centre презентували інсталяцію з цитатами Добкіна та згадками будинку «Слово»

Частина перша. Будинок «Слово»

Основа інсталяції про Харків — килими й подушки перед екранами, на яких транслюються TikTok-відео з відсилками до українського авангарду. 

«Значну частину цих відео було знято в харківському будинку “Слово”, де мешкали митці-авангардисти, більшість яких згодом стали жертвами сталінських репресій», — описують творчий проєкт у PinchukArtCentre.

Аби відновити перервану традицію українського модернізму, автор Максим Ходак запропонував українським тіктокерам Роману Кобрину та Вікторії Дзизюк тиждень пожити в будинку «Слово» та разом помріяти про нову утопічну повоєнну Україну. 

«Сюжет будується на спробі діалогу з політичною спадщиною культурних діячів Харкова 1920-х років задля того, щоб подумати про те, яку нову Україну ми збираємось побудувати», — розповідає «Люку» Максим Ходак. 

Художник вирішив дослідити потенціал соцмережі TikTok та її алгоритми, а також віднайти нову політичну мову, яка була б зрозуміла молоді.

«В мене доволі довга історія зацікавлення Харковом, та у цій роботі мені важливий політичний контекст міста в минулому та теперішньому, — пояснює автор.  

У 20-х роках минулого століття Харків був важливим мистецьким центром, у якому формувалося самобутнє покоління культурних діячів, які через певний час у своїй більшості стали жертвами сталінських репресій. У їхніх мистецьких практиках відбувалася цікава взаємодія мистецтва та політики, до якої я маю великий інтерес. Проте, через вищезгадані репресії, їхня спадщина доволі часто деполітизується і прочитується просто як темна сторінка української історії. 

З початком війни Харків став форпостом, свого роду стіною, яка бере на себе удари російської армії. Через це відбувається повторне знищення сучасної культури Харкова та артефактів мистецького життя минулого».

Готуватись і досліджувати тему Ходак почав у червні 2022 року. Зйомки проходили з 6 по 11 жовтня в Харкові, до цього він відвідував воєнний Харків наприкінці липня. Постпродакшн та підготовка експозиційного рішення зайняла менше двох місяців. Саме тоді зʼявилась ідея додати до інсталяції конструкцію з цитатами Добкіна.

Частина друга. Цитати Добкіна

Друга частина інсталяції — гіпсокартонна конструкція, що своєю формою відсилає до авангардних монументальних проєктів. Вона вкрита цитатами з того самого вірусного відео 2007 року, на якому український політик Михайло Добкін намагається записати передвиборче звернення до жителів Харкова, а його політичний союзник Геннадій Кернес з-за кадру дає йому «поради». 

«Я нашаровую політичні реалії недалекого сьогодення на утопічні уявлення про нову політику, художників, які творили століття тому, — розповідає Ходак.  

Широко відоме відео для мене є прикладом того, як формується “політичний образ”. У відео Кернес дає позакадрові коментарі про те, як краще говорити чи тримати руки, щоб картинка сприймалась більш “політично”. У своїй практиці мені цікаво думати, що таке політична картинка, та як вона змінюється через соціально-політичні обставини навколо нас». 

Протягом відео Добкін дає передвиборчі обіцянки, на що художник також звернув увагу та відобразив у назві інсталяції.

«Одну із таких фраз я обрав за назву роботи, а саме “Ми повернемо довіру харківʼян та будемо якісно обслуговувати їхні житлові будівлі”, — пояснює митець. — Фраза працює як застереження щодо процесу майбутньої відбудови України, утопічність якої може розбитися о реальність українських інституцій та корумпованих політиків, які, на жаль, можуть вистояти навіть після потрясінь війни».

Окрім цієї цитати Добкіна, своєю улюбленою Ходак вважає «Немножко текст по-дебильному написан».

Про премію PinchukArtCentre 2022

18 номінантів і номінанток сьомої премії PinchukArtCentre представляють у просторі артцентру свої роботи, які є продовженням їхніх персональних мистецьких практик. Виставка отримала назву «Об’єднані».

Інсталяція Максима Ходака стала однією з 18, які відібрала комісія із понад тисячі робіт із усієї України.

Виставка розпочала роботу 7 грудня минулого року та триватиме до 30 квітня 2023-го. Переможців оголосять на церемонії нагородження у квітні. 

Міжнародне журі присудить головну премію в розмірі 370 тисяч гривень та дві спецпремії по 90 тисяч гривень кожна. Окремо через онлайн-голосування оберуть володаря призу громадскості в розмірі 37 тисяч гривень. 

Також переможець головної премії увійде до шортлиста Future Generation Art Prize 2023 — міжнародної премії для художниць та художників, віком до 35 років, заснованої фондом Віктора Пінчука у 2009 році. Робота переможця з’явиться у межах персональної виставки у PinchukArtCentre та на Міжнародній виставці мистецтв la Biennale у Венеції.

Олександра Пономаренко, фото — Сергій Іллін (для PinchukArtCentre), обкладинка — Катерина Дрозд

---

«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.