Яким може бути Чугуїв? Представляємо студентські проєкти з трансформації міста
За містом
Як може змінюватися мале історичне місто, не втрачаючи ідентичності? Авторка «Люк» Дарʼя Спасова поговорила з викладачами та студентами магістратури архітектурного факультету Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова про те, як вони досліджували Чугуїв, його історичну структуру та виклики сьогодення — і яким побачили його майбутнє.
У п’яти проєктах — нові культурні та громадські простори, житло, робота з історичною забудовою та переосмислення автовокзалу.
Текст створено ГО «Люк — медійна група» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Анна Мартиненко, викладачка: «Наскільки складною та багатошаровою є пам’ять компактного історичного міста»
Після 2022 року в архітекторів і містобудівників Харкова сформувалася потреба переосмислити роль малих міст у нових умовах. Прифронтовий статус області, руйнування, зміна демографії — це реальність, яку неможливо ігнорувати, проєктуючи повоєнне майбутнє.
Ми з [колегою, архітекторкою, — «Люк»] Іриною Кудряшовою запропонували студентам попрацювати над баченням розвитку Чугуєва. Робота складалася з двох частин.
Перша — колективна: розробка містобудівної стратегії та поетапного генплану. Ця частина роботи базувалася на ідеях [люксембурзького архітектора, містобудівника] Леона Кріє, які передбачають повернення до традиційної щільної квартальної забудови з людським масштабом та змішаними функціями. Друга — індивідуальні дипломні проєкти, кожен із яких розвивав окремий міський вузол.
Головним відкриттям для всієї команди стало розуміння того, наскільки складною та багатошаровою є пам’ять компактного історичного міста. Історія Чугуєва закодована не лише в окремих пам’ятках, а й у планувальній структурі, масштабі вулиць, ландшафті, характері забудови та звичних зв’язках між міськими просторами.
Саме ця сукупність невеликих, іноді майже непомітних слідів формує ідентичність міста — і водночас робить її особливо вразливою до необережних змін. Це змусило нас по-новому поглянути на саме поняття розвитку: проєктуючи майбутнє міста, важливо не просто створювати нове, а розпізнавати, зберігати та переосмислювати ті шари пам’яті, які роблять це місто саме Чугуєвом.
Ірина Кудряшова: «Чугуїв як військове поселення з ідеальним плануванням»
Працюючи з міським простором, ми, як архітектори, повинні увійти з ним у резонанс: відчути його, зазирнути разом із ним у майбутнє, щось захистити й зберегти, а десь — запропонувати радикальні інновації.
Не тільки міста мають тішити людей — люди також повинні брати на себе відповідальність за місто, його функціонування, екологію та саме тіло архітектури. Партисипація — гарна річ, але має бути розуміння міста як живого організму, в якому культура, історія, пам’ять та феноменологія [досвід та відчуття людини, а також тілесне сприйняття простору] тісно переплетені.
Це і є наша відправна точка. Натомість сьогодні ми часто спостерігаємо наслідки інтелектуальної кризи: виявилося, що місто та його урбаністичні завдання можна вирішити доволі простим шляхом — застосовуючи математичні й інші інтелектуальні процедури та скоригувавши нормативну базу. Проте мені здається, що такий підхід залишає поза увагою найважливіше: ми забуваємо, що архітектура — це мистецтво.
Чому саме Чугуїв став плацдармом для реалізації цього підходу? Це певною мірою особиста історія. Десять років тому я випадково познайомилася зі Світланою Бучастою, директоркою Художньо-меморіального музею Іллі Ріпина. Для малих міст неймовірно важливі люди, які розуміють саму ідею міста, його генетику і здатні її пояснити. Я була під величезним враженням від неї та її команди.
Крім того, для нашої команди було принципово важливо попрацювати саме з малим містом. Щодо таких міст життя часто буває несправедливим, хоча саме там зазвичай зберігаються унікальні пласти культури. Чугуїв змусив нас замислитися: у чому ж його секрет?
Це місто створювалося як військове поселення з ідеальним плануванням, яке чудово збереглося в його сучасній структурі, формах і масштабах будівель. Ми побачили дивовижний зразок міської тканини, яка з часом не була безповоротно зруйнована і яку можна відновити, інтегрувавши в неї щось нове, живе.
У Чугуєві завжди співіснували дві містоутворюючі функції: військова та ремісничо-художня. Перша сформувала дисципліноване місто доби класицизму, а друга згодом закріпилася завдяки народженню тут Іллі Ріпина. Світлана Бучаста розповіла нам про військово-робітничі батальйони та ремісничі роти: люди, які не могли служити в армії, здобували тут ремісничу освіту, а потім працювали по всій Слобідській Україні. Згодом ця функція знайшла продовження в ідеї самого Ріпина створити Діловий Двір — художньо-ремісничі майстерні. Проєкт тоді не втілився в життя, але пам’ять про нього жива в Чугуєві й сьогодні. І саме сучасне переосмислення цієї функції стало одним із наріжних каменів нашого проєкту.
Наша команда виділила три ключові аспекти просторової структури Чугуєва за методологією братів Леона і Роба Кріє: міську тканину, просторовий каркас та ядра-монументи. Містобудівний каркас — це хребет міста, який формують дороги, напрямки та зв’язки. Тканина — це те, чим цей каркас заповнений. А ядра — вузлові точки тяжіння, що акумулюють основні міські функції. У Чугуєві ця система виглядає як розкішна шахова партія: тут церква, там Торгові ряди, в іншій точці — Військове училище. Напрочуд цінно, що залишки цих історичних ядер збереглися й досі.
Далі виникло практичне питання: як зробити так, щоб ця історична структура ефективно працювала в майбутньому? Ми запропонували інтегрувати нові житлові квартали, музей, мистецький коледж, комерційні функції та радикально переосмислити природний ландшафт.
Ми шукали автентичну архітектурну мову Чугуєва, намагаючись відтворити в сучасному вимірі унікальне поєднання порожнечі площ із раціональними будівлями та ритмічним повторенням елементів.
Якщо зазирнути вглиб, то головне поняття тут — порядок. Адже міста стають по-справжньому прекрасними тоді, коли в них гармонійно поєднуються суворий порядок, мальовнича спонтанність і непередбачуваність.
Читайте також:
- «Місто — це машина для народження ідей». Інтерв’ю з архітектором і урбаністом Ігорем Лялюком
- Харківські архітектори з Urban Reform запускають проєкт з раннього відновлення Харкова
- Рєпін, Чугуїв та «Запорожці». Один день на батьківщині художника
Студентські проєкти:
Вікторія Парасюк, «Принципи проєктування житла у малих історичних містах»
В Чугуєві житлова забудова займає більшу частину міста та становить основу його міської тканини. Дослідивши її історичну еволюцію, я зупинилася на добі військового поселення — в цей період сформувалася структура міста.
Одним із ключових проєктних рішень стало використання квартальної забудови в центральній частині міста як інструменту його ущільнення. Такий тип забудови має історичне підґрунтя, а в сучасному проєкті дозволяє збільшити щільність, зберігаючи людський масштаб міського середовища та створюючи умови для поєднання житлової, комерційної та громадської функцій.
Аксонометрія проєкту
На ділянці біля Манежної площі я розробила два житлові об’єкти та схему типологій житла для міста. Основний проєкт — комплекс із торговим пасажем, офісами та житлом, що відсилає до історичних торгових рядів Чугуєва та традиційного поєднання місць для життя, торгівлі й праці.
Візуалізація проєкту
Комплекс передбачає ревіталізацію історичних казарм і конюшень, формування між ними Ярмаркової площі та розміщення комерційних і культурних функцій. Пасаж стає внутрішньою пішохідною вулицею, а житлова частина — камернішим середовищем для мешканців. Нові фасади формують цілісний фронт вулиці та скверу, спираючись на масштаб і ритмічність історичного міста.
Для мене змішування функцій — не лише сучасний урбаністичний підхід, а й невід’ємна частина ідентичності Чугуєва. Проєкт прагне відновити цю історично притаманну місту багатофункціональність сучасними засобами, поєднуючи житло, торгівлю, ділову діяльність та громадське життя в єдиному міському середовищі.
Вероніка Сумченко, «Художні коледжі»
На прикладі Чугуєва можна побачити, наскільки багатою є його культурна спадщина і як її можна зберігати та передавати далі.
Для проєкту я обрала ділянку в центрі міста, біля Манежної площі. Тут збереглися чотири історичні будівлі, дві з яких є пам’ятками архітектури. Мені було важливо зберегти їх, а простір навколо — структурувати.
Одним із підґрунтів проєкту стала історія про мрію Іллі Ріпина створити вільні майстерні з видом на Сіверський Донець. Так виникла ідея художньо-ремісничого коледжу, де передавалися б локальні ремесла та знання: склодувство, ткацтво, деревообробка, ковальство й гончарство.
Через історичну забудову нові корпуси довелося відсунути на другий план. Між ними з’явилася система відкритих проходів, що пов’язує коледж із містом. Частина території працює на громаду: тут передбачені бібліотека, соціальні центри, стартап-центр та майстерні. У глибині формується більш камерний двір для студентів. Нові об’єми поєднані легкими галереями, які створюють двори, але зберігають візуальні зв’язки та відкритість простору. Важливим елементом проєкту стала труба доменної печі.
Головним викликом було поєднати великий за масштабом об’єкт із історичним середовищем і зробити архітектуру інструментом збереження спадщини — не лише будівель, а й ремесел та пам’яті.
Анна Кльосова, «Культурно-громадський центр»
Я працювала над створенням багатофункціонального культурно-громадського центру як чинника розвитку міста.
Протягом історії Чугуєва ця ділянка залишалася важливим міським осередком. Тут була Манежна площа, де відбувалися стройові огляди й паради, а за радянських часів з’явився Будинок культури, зруйнований ракетним ударом у 2022 році. Сьогодні культурно-освітні заклади Чугуєва розподілені нерівномірно, тому я вирішила частково відтворити функцію Будинку культури, але переосмислити її відповідно до сучасних потреб.
Так виникла ідея Будинку зустрічей — простору для різних вікових груп, орієнтованого на сімейні та дружні зв’язки. Проєкт побудований на діалозі відкритих громадських і камерних просторів. Будівля розділяє колишню Манежну площу на дві частини: перед головним входом зберігається сквер і формується площа з колонадами для фестивалів, а з іншого боку розташований камерний вхід через внутрішній дворик. Просторовою кульмінацією стає амфітеатр для громадських активностей, за яким відкривається рекреаційна зона з видом на Сіверський Донець.
Візуалізація проєкту
Стримані фасади продовжують діалог із Чугуєвом: характерну для міста класицистичну ритміку, статичність і монументальність переосмислено сучасною мовою. Колонади відсилають до історії, а масштаб будівлі зберігає комфортність міського середовища для людини.
Давід Кучашвілі, «Архітектурно-садові ландшафти»
Цей проєкт називається «Садові стенограми» — назва відсилає до архітектора Бернара Чумі та його «Манхеттенських стенограм». Підхід полягав у тому, щоб зрозуміти сад як код, певну поетичну ігрову систему.
Відправною точкою став Казенний сад у Чугуєві — цінний історичний ландшафт, що занепав і був створений у період військового поселення. Тут були оранжереї, виноградники, грот і масляний луг, а дерева слугували дренажною системою, що утримувала рельєф балки. Саме цей контекст став основою для дослідження архетипів садів різних епох — від арабських садів і садів романтизму до публічних садів XIX–XX століть. Кожна епоха формувала власні образи: лабіринти, амфітеатри, ротонди, бельведери, партери. Вписати ці образи в контекст Чугуєва, ніби на поле шахової дошки, але з урахуванням духу місця, було способом заново прочитати цей сад.
Чугуїв гармонійно поєднує пустоти та заповненості, і це стало просторовим контекстом для проєктування. Я хотів не відтворювати історичний сад буквально, а знайти його через пам’ять, символи й місцеві міфи.
Центральним ядром проєкту є площа з партерами, оточена аркадою, всередині якої розміщено оранжерею, Шекспірівський літній театр та ботанічну галерею. Суб-ядра — ресторан із зимовим садом, алхімічна дистилярія та купальні, адже вони колись існували в Чугуєві, на Сіверському Донці.
Також запланована система павільйонів із легких конструкцій, які можна перезбирати в різних конфігураціях. Тобто сад має еволюціонувати й змінюватися, але його дух лишається вічним — і про це говорить архітектура.
Сергій Зацепа, «Інтеграція автовокзалу в історичну частину міста»
Мене зацікавило, як автовокзал у малому місті може бути не лише транспортним об’єктом, а й точкою входу в місто та важливим громадським простором.
Сьогодні чугуївський автовокзал із цією роллю не справляється: транспортні та пішохідні потоки перетинаються, доступ ускладнюють стихійна торгівля й паркування, а будівля та навіси перебувають у поганому технічному стані й частково постраждали від бойових дій.
Тому я вирішив переосмислити всю територію як транспортно-громадський комплекс. Автовокзал зберігає основну функцію, а торгівля, сервіс, відпочинок і культурна складова винесені в окремий об’єм. Це дозволяє розділити пасажирські та комерційні потоки. У торговельному блоці передбачені магазини, кафе й арт-галерея, а територія має працювати протягом усього дня не лише для пасажирів, а й для мешканців міста.
Важливою частиною проєкту стала ландшафтна зона. Використовуючи перепад висот, я створив тераси вздовж торговельної будівлі, перетворивши дах і фасад на продовження громадського простору.
У результаті територія навколо перонної площі стає цілісним міським простором, що поєднує транспорт, торгівлю, відпочинок і міське життя.
Текст створено ГО «Люк — медійна група» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Текст — Дар’я Спасова, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — з відкритих джерел / надані героями матеріалу, візуальна складова і дизайн — Ганна Кучеренко
Новини
Новини
Новини
Новини
Новини 
