«Кристал», який згас: сумна доля архітектурного символу Харкова 60-х

Ресторан «Кристал»  у самому серці міського саду імені Шевченка — не тільки відомий заклад громадського харчування, але й один із архітектурних символів міста.

Будівлю, в якій розташувався «Кристал», було спроєктовано в 1963 році архітекторами Б. Клєйном, Г. Соколовой й інженером Г. Кононенком. Форма ресторану нагадувала огранений дорогоцінний камінь, а завдяки склінню по всьому периметру зелень парку ніби проникала в інтер’єр. 

Свого часу ресторан отримав високу оцінку архітектурної громадськості.

Заклад користувався великою популярністю, а фахівці громадського харчування з різних куточків колишнього СРСР приїжджали в Харків переймати передовий досвід. У кількох містах України постали репліки будівлі, що наче уособлювала собою дух 60-х років, романтичного часу «відлиги».

Все це не відвернуло сумної подальшої долі об’єкту. 

Що сталося?

За свою недовгу історію будівля пережила кілька реконструкцій, які зруйнували крихку естетику 60-х. 

Зовні огородження центрального об’єму, замість суцільної скляної поверхні, типової для дематеріалізаційної естетики «другої хвилі» модернізму, було втоплено між пілонами, що більше відповідало естетиці необруталізму. 

Також під час реконструкцій кілька разів змінювалася декорація внутрішнього простору й стильна освітлювальна арматура. Крім того, з’являлися острівки-подіуми, фонтани тощо. 

Нищівного удару пам’ятці нанесла остання перебудова 2019 року.

Було покінчено з центричною структурою внутрішнього простору, остаточно знесено авторське функціональне зонування. Заради додаткових посадкових місць з’явилася антресоль, яка покінчила з цілісністю прозорого «кристалічного» інтер’єру, і яка не кращим чином розкривається на фасаді. 

Також зникла стійка буфету, що тримала симетрію внутрішнього простору. Незворотньо знищено первісну концепцію освітлення та останні деталі оригінального інтер’єру.

Що робити?

Така доля спіткала «Кристал» тому, що будівлі не було надано статусу пам’ятки архітектури. 

Набуття такого статусу сприяло б консервації будівлі. Консервація — це сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об’єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд. 

В Україні загальна невизначеність правового статусу архітектурних пам’яток радянської доби фактично веде до знищення унікальної модерністської архітектури, яка вже в цілому світі є предметом ретельного вивчення та дбайливого збереження. 

У той же час модернізація та «євроремонти» на смак власника знищують цілий культурно-естетичний пласт національної історії.

Текст: Андрій Головченко

Обкладинка: Ілля Зубков

Фото: Dmytro Skurikhin