14 липня, за три з невеликим місяці до виборів міського голови, депутати Харківської міськради на сесії голосують за створення нової комунальної установи «Фонд культури та креативу міста Харкова».

Секретар міськради і один із кандидатів в крісло мера Ігор Терехов підтримує цю ініціативу. У своєму дискурсі він використовує фундаментальні «зберегти» і «створити». Оммаж до «відроджувати» — улюбленого дієслова покійного міського голови Геннадія Кернеса. Ім’я екс-мера кандидат повторює як мантру, використовує у своїй передвиборчій кампанії як один із головних козирів, на тій самій сесії депутати посмертно присуджують йому звання почесного громадянина Харкова.

Співпраця між місцевою владою та громадськими організаціями —  загальноприйнята практика у багатьох розвинених країнах. А майданчики для відкритої комунікації, круглі столи, панельні дискусії — не тільки красиві слова, але й дієві методи такого співробітництва. Адже все в нашому житті — чи то похід на співбесіду, чи то за хлібом (винесемо за дужки каси самообслуговування і автоматизацію праці) або, прости Господи, до «ЗАГСу» — починається з діалогу.

«Люк» говорить і пише про культуру і зацікавлений в її розвитку. Тому теоретично ми могли б стати стороною цього діалогу з міською владою. Нам точно є про що сказати, є, що запропонувати. У нас безліч ідей, на реалізацію яких на даний момент не вистачає ресурсів. І ми постійно перебуваємо в їх пошуку.

Але в той же час у нас є моральні і етичні принципи. Ми не працюємо з людьми, які де-факто не бережуть, а руйнують. Не створюють, а закривають. Не ведуть діалог, а розпалюють ворожнечу і ненависть.

Ці люди, які сьогодні вирішили взяти під патронат культуру, на ділі пропагують безкультур’я і мракобісся.

Влаштовують стадіонний концерт Полякової в розпал пандемії без масок і соціальної дистанції, але мовчать, коли поліція зриває маленький клубний концерт Жадана.

Культивують несмак. Будують фонтани з мавпочками за 50 мільйонів гривень і розставляють по місту інсталяції в стилі арт-кугут, схожі на ті, що створюють в готелях Шарм-ель-Шейха.

Гроблять нашу архітектурну спадщину і замість того, щоб реставрувати її, віддають під будівництво будинку з підземним паркінгом або багатофункціонального комплексу.

Вони ніколи не чули слова «ревіталізація» і без докорів сумління готові знести важливі місця нашої колективної пам’яті, які могли б отримати нове життя і поліпшити інвестиційний клімат у місті, заради чергового солодкого баришу від «Житлобуду».

Вони відбирають у нас право на місто, забороняють сидіти на газонах в парках, як в будь-якому цивілізованому європейському місті від Маріуполя до Лондона. Нацьковують на нас своїх тітушек з кийками, коли ми сміємо піти проти їхніх безглуздих заборон. А потім обіцяють розібратися в ситуації, проводять тендер і знову наймають їх на роботу під новим ім’ям.

Вони забороняють грати в парку вуличним музикантам. Дозволяють охоронцям загрожувати трубачу «зробити його інвалідом, якщо він буде грати» і проганяти кобзаря — одного із символів української культури. (Це ніби на вулицях Нового Орлеана заборонити грати джаз, а в Барселоні — прогнати з парку Гуель танцюристок фламенко).

Вони зробили трендом таку мову комунікації, коли на сесії міськради міський голова може розмовляти через ноту «ля» під оплески депутатів, а директор департаменту інформації — послати журналіста на три букви, коли той задає йому незручні запитання.

Так ці люди розвивають культуру і креатив. Так бережуть нашу культурну спадщину.

Ми не вважаємо за потрібне починати діалог з цими людьми, тому що вірні своїм моральним і етичним принципам та не віримо в чесність і благі наміри більшості з них. 

Нас засмутило, що в числі подяк від міськради за створення цієї комунальної установи виявилися імена деяких наших партнерів, з якими — як ми думали раніше — нас об’єднує спільний ціннісний фундамент. Схоже, що наші цінності все ж відрізняються.

Ми завжди виступали й виступаємо за конструктивний діалог і об’єднання культури, підтримку проєктів, які створюють заради реальних позитивних змін в Харкові і в Україні. Але участь у передвиборчій кампанії діючої влади не входила в наші плани. Тож і до порядку денного нашого ЗМІ також не увійде.

Громадська організація «Люк — Медійна Група»